Сила через молитву

Це палкий заклик Е. М. Баундса до проповідників: сила їхнього служіння — не в методах і не в механізмах, а в молитві. Його думка одна й невідступна: Церква шукає кращих методів, а Бог шукає кращих людей — людей, яких Святий Дух може вжити, бо вони віддані молитві. У двадцяти коротких розділах він доводить, що справжня праця проповідника звершується на колінах.

Едвард Мак-Кендрі Баундс був американським методистським служителем, а в пізні роки — людиною, яка щоранку вставала о четвертій, щоб молитися. Він написав низку книжок про молитву, більшість з яких побачила світ уже після його смерті; «Сила через молитву», що виходила також під назвою «Проповідник і молитва», — найвідоміша з них і стала класичним закликом до служіння заступництва.

Насамперед для проповідників — Баундс звертається до людини за кафедрою і говорить про неї. Проте його послання сягає кожного християнина, бо головна думка книжки в тому, що Бог діє через людей, а не через програми, і що духовні плоди приходять лише від духовної сили. Кожен читач, який покладався на здібності чи організацію замість молитви, відчує її гостроту.

Люди проти методів. Баундс доводить, що Церква завжди шукає кращих прийомів, організацій і планів, тоді як Бог шукає молитовних людей, через яких міг би діяти. Євангелія, наполягає він, залежить не від механізмів, а від характеру й молитовності тих, хто її несе, — «люди, яких уживає Бог, — це люди молитви», і ніщо не може цього замінити.

Бо він вірить, що проповідь твориться в молитовній комірчині задовго до того, як її виголошують, і що особисте молитовне життя проповідника — приховане джерело всієї його сили на людях. Проповідник без молитви, хоч який обдарований, працює власною силою; той, хто молиться, стає каналом Божої сили. Баундс не дозволяє читачеві відокремити послання від людини, а людину — від її молитви.

Наполегливим, прямим і безкомпромісним. Кожен короткий розділ відкривається словами когось із давніших молитовних мужів — святого чи місіонера, чиє життя довело цю правду, — а тоді Баундс доводить думку до кінця, нічого не пом’якшуючи. Він прагне стривожити самовдоволеного служителя й поставити все служіння на коліна, і палкість книжки — частина її незмінної сили.

Безпосередня її тема — проповідник, але глибша тема — першість молитви в усякій духовній праці. Баундс насправді стверджує, що Боже Царство поширюється через посвячених людей, які моляться, а не через ефективність, і ця наука стосується кожного слуги Христа — за кафедрою чи поза нею.

З початку — і по порядку до кінця: розділи дуже короткі й наростають один за одним, кожен б’є в ту саму тему з нового боку. Цю книжку треба читати по розділу й молитися над прочитаним, а не студіювати; багато хто повертається до неї знову й знову як до поклику назад до молитовної комірчини й прихованої праці заступництва.