Благодать від серця, а не від голови

Не старайся бути вишуканим проповідником. Єрихони валяться від звуку баранячих рогів. Шукай поживи для проповіді просто в Ісусі — і те, чого бракує, буде дано, а те, що дано, буде благословенне, чи то ячмінне зерно, чи пшеничний хліб, чи скоринка, чи крихта. Твої уста будуть або потоком, що тече, або запечатаним джерелом — залежно від того, яке твоє серце. Уникай усяких суперечок у проповідуванні, у розмовах чи в писаннях; не принижуй нічого, крім диявола, і не звеличуй нічого, крім Ісуса Христа.— Берридж

СЕРЦЕ — спаситель світу. Голови не спасають. Геніальність, розум, блискучість, сила, природні дари не спасають. Євангелія тече крізь серця. Усі наймогутніші сили — це сили серця. Усі найсолодші й найчарівніші чесноти — це чесноти серця. Великі серця творять великі характери; великі серця творять божественні характери. Бог є любов. Немає нічого більшого за любов, нічого більшого за Бога. Серця творять небо; небо — це любов. Немає нічого вищого, нічого солодшого за небо. Саме серце, а не голова, творить великих Божих проповідників. Серце важить багато в усьому, що стосується віри. Серце мусить говорити з кафедри. Серце мусить слухати в громаді. Власне кажучи, ми служимо Богові своїми серцями. Шана, віддана головою, не має ціни на небі.

Ми віримо, що одна з серйозних і найпоширеніших помилок сучасної кафедри полягає в тому, що в її проповіді вкладають більше думки, ніж молитви, більше голови, ніж серця. Великі серця творять великих проповідників; добрі серця творять добрих проповідників. Богословська школа, яка розширювала б і плекала серце, — ось чого найбільше прагне Євангелія. Пастир прив’язує до себе свою паству і править нею своїм серцем. Люди можуть захоплюватися його дарами, можуть пишатися його здібностями, його проповіді можуть на якийсь час їх зворушити; але твердиня його сили — це його серце. Його скіпетр — любов. Престол його влади — його серце.

Добрий пастир віддає життя своє за овець. Голови ніколи не творять мучеників. Саме серце віддає життя заради любові й вірності. Щоб бути вірним пастирем, потрібна велика мужність, але цю мужність може дати тільки серце. Дари й геніальність можуть бути відважними, але це дари й геніальність серця, а не голови.

Легше наповнити голову, ніж приготувати серце. Легше скласти проповідь розуму, ніж проповідь серця. Саме серце звело Божого Сина з неба. Саме серце приведе людей на небо. Світові потрібні люди серця, щоб співчувати його горю, поцілунком стерти його печалі, змилосердитися над його злиднями й полегшити його біль. Христос був передусім Мужем болів, бо понад усе Він був Мужем серця.

«Оддай Менї твоє серце» — ось чого Бог вимагає від людей. «Оддай менї твоє серце!» — ось чого людина вимагає від людини.

Професійне служіння — це служіння без серця. Коли в служінні велику роль відіграє платня, серце відіграє малу. Ми можемо зробити проповідування своїм фахом і не вкладати в цю справу серця. Хто у своєму проповідуванні ставить на перше місце себе, той відсуває серце назад. Хто не сіє серцем у своєму кабінеті, ніколи не збере жнив для Бога. Молитовна комірчина — це кабінет серця. Там ми навчимося, як проповідувати і що проповідувати, більше, ніж можемо навчитися в наших бібліотеках. «І заплакав Ісус» — найкоротший і найбільший вірш у Біблії. Саме той, хто йде з плачем (а не з великими проповідями), несучи дорогоцінне насіння, повернеться з радістю, несучи свої снопи.

Молитва дає розуміння, приносить мудрість, поширює і зміцнює розум. Молитовна комірчина — досконалий учитель і досконала школа для проповідника. Думка в молитві не лише прояснюється й очищується, а й народжується. За годину молитви — коли це справжня молитва — ми можемо навчитися більше, ніж за багато годин у кабінеті. У молитовній комірчині є книжки, яких не знайти й не прочитати більше ніде. У молитовній комірчині даються одкровення, яких не дається більше ніде.