Життєписи
8 автори · 4 книг
Від пуританських пасторів до вікторіанських проповідників і місіонерів XX століття — Англія дала Церкві довгу низку письменників. Їхні книги й досі заповнюють полиці християнських читачів у всьому світі.
Англійський пуританський церковний провідник і пастор у Кіддермінстері, вигнаний з Англіканської церкви 1662 року. Плідний автор практичного богослов’я, чиї пастирські та духовні праці стали тривкою християнською класикою.
Англійський пуританський проповідник-нонконформіст і ректор церкви святого Стефана Волбрук у Лондоні, позбавлений парафії 1662 року. Його пам’ятають за тепле, живе й напрочуд доступне духовне письмо.
Англійський письменник і пуританський проповідник, бляхар із Бедфорда за ремеслом, який понад десятиліття просидів у в’язниці за проповідування без дозволу. Під час того ув’язнення він написав «Подорож пілігрима» — одну з найбільш видаваних алегорій англійською мовою.
Англійський англіканський священник і євангеліст, засновник методизму. Невтомний мандрівний проповідник і організатор, він був центральною постаттю євангельського пробудження вісімнадцятого століття.
Кетрін Бут, народжена 1829 року в Ешборні, графство Дербішир, Англія, була співзасновницею Армії спасіння разом зі своїм чоловіком Вільямом Бутом. Сильна проповідниця й захисниця жіночих прав, вона кинула виклик вікторіанським умовностям, проповідуючи прилюдно та обстоюючи жіноче служіння. Кетрін написала «Жіноче служіння: право жінки проповідувати» і відіграла вирішальну роль у формуванні богослов’я та соціальних програм Армії спасіння. Її палка проповідь і серце, співчутливе до вбогих, зробили її улюбленою постаттю.
Джеймс Гадсон Тейлор (1832–1905) був англійським місіонером до Китаю і засновником Китайської внутрішньої місії. Навернений у сімнадцять років тієї самої години, коли його мати молилася за нього за багато миль звідти, він віддав життя на те, щоб досягти незасіяних внутрішніх провінцій Китаю, започаткувавши місію віри, яка не брала боргів і не випрошувала коштів, а про кожну потребу казала Богові в молитві. Через величезний плід і величезну втрату — смерть його дітей, обох дружин і десятків його місіонерів під час Боксерського повстання 1900 року — він став уособленням цілковитої довіри Богові, і його місія триває донині як OMF International.
Чарлз Геддон Сперджен, народжений 1834 року в Келведоні, графство Ессекс, Англія, став відомий як «князь проповідників». Навернувшись у 15 років, він почав проповідувати в 16, а у 20 став пастором лондонської каплиці на Нью-Парк-стріт, згодом Столичної скинії. Сперджен є автором понад 3500 проповідей і численних книжок; він заснував пасторський коледж, сиротинець і різні християнські служіння. Попри боротьбу з депресією та хворобами, він вів плідне служіння аж до своєї смерті в 1892 році. Його біблійна пояснювальна проповідь і літературні праці й донині впливають на християн у всьому світі.
Фредерік Бразертон Меєр народився 8 квітня 1847 року в Клепгемі, Лондон, у родині Фредеріка Меєра, власника справи, та його дружини Анни. Вирісши в глибоко релігійному домі, де шанували авторитет Писання, Меєр став видатним баптистським пастором, учителем і євангелістом, що діяв переважно в Лондоні. Він був відомий своєю тлумачною проповіддю та духовними писаннями. Меєр пастирував у кількох визначних церквах, зокрема в церкві Христа в Лондоні та в Мельбурн-Голлі в Лестері.
Серед найчитаніших — Джон Баньян, Джон Веслі, Чарлз Сперджен, Дж. К. Райл і Джон Стотт, а також місіонери, як-от Гадсон Тейлор і Ґледіс Ейлворд.
Чарлз Сперджен, якого називали королем проповідників, у XIX столітті щонеділі збирав тисячі людей у Столичній скинії в Лондоні, а його друковані проповіді дійшли до мільйонів.
«Мандрівка пілігрима» Джона Баньяна — класичне місце для початку.