Якщо ви шукаєте коротку відповідь, ось вона: «Автобіографія» — це історія життя Аманди Беррі Сміт (1837–1915), розказана її власними простими й радісними словами. Народжена в рабстві, вона стала однією з найзатребуваніших проповідниць святості XIX століття: проповідувала по обидва боки Атлантики й несла Євангеліє до Англії, Індії та Західної Африки. Повна назва книжки — «Історія того, як Господь діяв у житті місіс Аманди Сміт» — точно каже, що це за книжка. Це не стільки спогади про Аманду Сміт, скільки свідчення про Бога, Який, як вона це бачила, знову й знову зустрічав її біля прасувальної дошки, у молитовному домі й на палубі корабля. Ochorus безкоштовно публікує повний текст, а цей посібник має допомогти вам добре його прочитати.

Що це за книжка і ким була Аманда Сміт

Аманда Беррі Сміт народилася рабинею в Меріленді. Її батько викупив власну свободу, а потім тяжко працював, щоб викупити дружину й дітей, і вона ніколи не забувала, що за її волю заплачено дорогою ціною. Вона працювала праллею та служницею, овдовіла й вийшла заміж удруге, ховала дітей і знала голод і горе задовго до того, як пізнала кафедру. А тоді на методистському зібранні в Нью-Йорку вона отримала те, що вона та її традиція називали благословенням повного освячення, — і її життя повернулося назовні. Без грошей, без спонсорів і без того схвалення, на яке спиралася більшість проповідників її часу, вона почала подорожувати — спершу на табірні зібрання північного сходу Америки, потім до Британії, а потім роками в Індії та Африці, — і, як вона наполягала, її підтримували лише молитва й дари, що надходили саме тоді, коли були потрібні.

Вона надиктувала цю книжку голосом, який ніколи не вдає з себе нічого іншого, ніж її власний: теплим, дотепним, самоіронічним і цілковито певним Бога. Вона пише про рабство й расизм без гіркоти, але й не відводячи очей, і про власні сумніви пише так само відверто, як про свої перемоги. Уже на початку вона дає читачеві ключ до всього свого світогляду:

Я часто кажу людям, що маю більше права викрикувати хвалу, ніж дехто інший: мене двічі купили й двічі визволили, тож я відчуваю, що маю повне право викрикувати. Алілуя!Аманда Беррі Сміт

Один раз викуплена з рабства, удруге викуплена кров’ю Христа — це подвійне визволення і є рушієм усієї розповіді.

Сюжетна дуга

Книжка рухається, загалом, трьома великими етапами, і читати її корисно, тримаючи цю будову в голові.

Перший етап — її раннє життя: народження в рабстві, тяжко здобута свобода родини, дівоцтво в Пенсільванії, заміжжя й навернення. Тут вона розповідає зворушливу сцену біля смертного ложа, коли молода господиня вимагає обіцянки, що мати Аманди та її діти отримають свободу, — це, як вона вірить, була відповідь на молитви її бабусі.

Другий етап — криза й поворотний момент: її довга боротьба за освячення, сумніви, мить упевненості й перші несміливі кроки в публічне служіння. Це серце книжки. З майже кінематографічною точністю вона описує звичайну п’ятницю, коли відклала праску, щоб розв’язати це питання раз і назавжди, і записує раптовий, трепетний поклик покинути дім і вирушити до міста, про яке вона лише чула.

Третій етап — служіння по всьому світу: табірні зібрання в Кеннебанку й Ноксвіллі, переправа до Ліверпуля, пробудження в Шотландії та Лондоні, роки праці з сиротами голоду й великих зібрань в Індії і, нарешті, довгі, дорого оплачені африканські розділи — Монровія, Кейп-Пальмас, Старий Калабар, боротьба за тверезість, школи та всиновлення африканського хлопчика, якого вона називає Маленьким Бобом. Завершальні розділи повертають її на певний час до Англії, де вона служить зціленням через віру, а потім знову додому. Якщо читати від початку до кінця, ця дуга безпомилкова: колишня рабиня-праля стає місіонеркою, чий вплив охоплює земну кулю.

Головні теми

Повне освячення і життя у святості

Понад усе це книжка про святість. Сміт належить до весліянської традиції, яка очікувала певної другої дії благодаті після навернення — очищення серця й наповнення Духом. Її розповідь про те, як вона отримала це під час проповіді брата Інскіпа, — одне з великих свідчень цього руху:

«Господь, — сказала я, — освятив мою душу». І вони заніміли! Більше я нічого не сказала, а пішла далі, вимахуючи рукою! Мабуть, люди подумали, що я збожеволіла, — так воно й було, бо Бог запалив мене! «О, — думала я, — якби довкола всього світу був поміст, я б охоче вийшла на нього, і йшла, і розповідала кожному про цю освячувальну силу Божу!»Аманда Беррі Сміт

Зверніть увагу: цей досвід невіддільний від її сумнівів. Коли ворог шепотів, що вона не має свідчення про це благословення, вона з разючою сміливістю понесла цю справу просто до Бога: «Господи, я не знаю, чого просити як прямого свідчення про це благословення, але дай мені щось таке ясне й виразне, щоб диявол більше ніколи, доки я живу, не нападав на мене в цьому питанні». Читачі, які хочуть зрозуміти богослов’я за такими молитвами, знайдуть його в класичних для руху святості місцях Писання, як-от 1 Солунян 5:23, Євреїв 12:14 і Євреїв 13:12.

Боже забезпечення і провід

Сміт ніколи не брала платні й рідко знала, звідки візьметься наступний квиток чи наступна їжа, — і все ж книжка є безперервною книгою обліку забезпечення, що приходило вчасно. У Ліверпулі вона бачила, як давня обітниця справджувалася фунт за фунтом:

Невдовзі після того, як я туди приїхала, мій люблячий Отець, Бог, почав виконувати ту благословенну давню обітницю, яку Він дав мені, коли я покидала Америку: «Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.» Филипян 4:19.Аманда Беррі Сміт

Провід приходив до неї так само — слово, вірш, назва, промовлена до її серця. Вона почула одне-єдине слово «Салем» і послухалася, хоч нікого там не знала. Читайте її поруч із Филипян 4:19, Йоана 15:7 і Псальма 34:8 — і ця закономірність стане невеликим курсом життя вірою.

Віра понад межі раси й народу

Сміт чесно говорить і про расизм, який носила в собі, і про расизм, з яким стикалася. Вона зізнається в давній, на все життя, настороженості щодо білих людей — а тоді описує ранок, коли цей страх зламав вірш, який вона раптом уперше зрозуміла:

Вони, здавалося, линули з північно-східного кутка церкви, повільно, але виразно: «Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.» (Галат 3:28.) Я ніколи раніше не розуміла цього тексту. Але тепер Святий Дух зробив його ясним для мене.Аманда Беррі Сміт

Цей вірш став ґрунтом, на якому вона стояла на кожній кафедрі білих громад і в кожній чужій країні. Її служіння перетинало межі раси, класу й народу не як програма, а як простий наслідок Євангелія, яке вона проповідувала.

Місіонерське покликання

Друга половина книжки — це місіонерський щоденник, і її місце в тій самій розмові, що й Маттея 28:19, Дїяння 1:8 та Ісаїї 6:8. Сміт поїхала за кордон не тому, що її послала якась рада; вона поїхала, бо вірила, що Бог сказав: «Іди», — і залишалася там попри гарячку, самотність і втрати. Її розділи про сиріт голоду в Індії та школи в Африці показують віру, яка виявляє себе в боротьбі за тверезість, в освіті та щоденній опіці над дітьми, — святість, що закотила рукави.

Кому варто прочитати цю книжку

Прочитайте «Автобіографію», якщо ви любите свідчення з перших вуст про пробудження та ранній рух святості — мало які з них такі яскраві й такі достовірні. Прочитайте її, якщо вас приваблюють історії віри й Божого забезпечення або якщо ви, як і Сміт, боретеся з питанням, що означає цілковито віддатися Богові. Прочитайте її, якщо вам небайдужа історія чорношкірого християнства в Америці чи жінок у служінні за століття до того, як це стало загальноприйнятим. І прочитайте її, якщо ви просто хочете побути в товаристві радісної, дотепної, глибоко молитовної віруючої, яка пережила більше, ніж більшість із нас будь-коли переживе, і все одно закінчує майже кожен абзац словом «Алілуя». Вона не вимагає особливої підготовки: її мова проста, а серце відкрите на кожній сторінці.

Як читати її сьогодні

Кілька порад зроблять читання багатшим. По-перше, не згладжуйте розмовну мову й вигуки. Вигуки хвали та переказані розмови — не прикраса; так звучить усне свідчення XIX століття, і якщо згладжувати їх у думках, то сплющиться той голос, який і робить цю книжку великою.

По-друге, тримайте Біблію поруч. Сміт постійно цитує Писання й натякає на нього, і тексти, на які вона спирається, — Галат 3:28, Филипян 4:19, Йоана 15:7, Ісаїї 35:8, — варто прочитати повністю там, де вона їх наводить.

По-третє, читайте важкі місця повільно й чесно. Її описи рабства, того, як вона була єдиною чорношкірою в білій громаді, і упереджень, з якими вона стикалася в служінні, розказано з гідністю й без жалю до себе. Затримайтеся на них, а не пробігайте повз: вони — частина того, чого коштувала її віра, і частина того, що ця віра подолала.

По-четверте, якщо обсяг лякає, читайте її за трьома частинами — раннє життя, криза освячення і служіння по всьому світу, — роблячи паузу між ними. А коли закінчите, прочитайте супутню книжку. Природний наступний крок — «Головня, вихоплена з огню» Джулії Фут, ще однієї чорношкірої жінки з руху святості, чиє автобіографічне свідчення напрочуд перегукується з історією Сміт. Також ви можете більше дізнатися про життя та спадщину Аманди Беррі Сміт на її сторінці автора.

Для роздумів

Чи читаєте ви наодинці, ведете щоденник, чи збираєте малу групу, ці запитання допоможуть вам перейти від історії Сміт до вашої власної.

  1. Сміт каже, що її «двічі купили й двічі визволили». Що для вас означає те, що вашу свободу в Христі куплено дорогою ціною, і як вдячність за неї могла б змінити те, як ви житимете цього тижня?
  2. Упевненість в освяченні прийшла до неї лише після того, як вона попросила в Бога свідчення, у якому не могла б сумніватися. Де у вашому житті ви живете з нерозв’язаними питаннями, які ніколи насправді не приносили до Бога так прямо, як вона?
  3. Повільно прочитайте Галат 3:28. Сміт почула, як цей вірш зламав страх усього її життя. Який поділ — за расою, класом чи становищем — вам іще потрібно, щоб Святий Дух зробив «ясним» для вас?
  4. Сміт поїхала до «Салема» на підставі одного-єдиного слова, а до Африки — на підставі обітниці, як-от Филипян 4:19. Як би виглядало для вас послухатися поклику ще до того, як ви побачите, як його буде забезпечено?
  5. Вона виявляла свою святість у проповіді, у боротьбі за тверезість і в опіці над дітьми-сиротами. Якби повна відданість Богові набула практичної форми у ваших обставинах, чого вона попросила б від вас насамперед?

Аманда Беррі Сміт сказала б вам, що мета її книжки — не захоплюватися нею, а довіряти її Богові. Читайте «Автобіографія» у цьому дусі, і вона стане не так вікном у минуле, як запрошенням до того самого життя віри, яке знайшла вона, — купленої, визволеної й посланої.