Життєписи

Письменники ранньої Церкви 35–430

5 автори · 3 книг

Єпископи, проповідники й мученики перших століть після апостолів. Їхні послання, проповіді та сповіді писалися серед переслідувань, у суперечках і в молитві, і відтоді вони визначають те, як Церква читає Біблію.

Письменники

Портрет: Athanasius of Alexandria

Athanasius of Alexandria 296–373 Повне життя

Читати повний життєпис

Афанасій Олександрійський (бл. 296–373) був єпископом Олександрії сорок п’ять років і сімнадцять із них провів у вигнанні: четверо імператорів п’ять разів виганяли його з рідного міста за те, що він відмовлявся визнати Сина Божого творінням. Він написав «Про втілення Слова» та «Житіє Антонія», яке перенесло чернечий ідеал на Захід, а його пасхальне послання 367 року — найдавніший зі збережених переліків, що називає рівно двадцять сім книг Нового Заповіту.

Портрет: John Chrysostom

John Chrysostom 347–407 Повне життя

1 проповідь

Іван Золотоустий (бл. 347–407) — найбільший проповідник давньої Церкви, якого наступні покоління назвали «золотоустим» за проповіді, що заповнювали храми Антіохії та Константинополя. Правник, який покинув суди, він проповідував вірш за віршем цілі книги Біблії і невблаганно викривав багатство й розкіш, що коштувало йому кафедри. Він помер 407 року під час примусового переходу на заслання, і на його вустах було славослів’я, що все життя слугувало йому гаслом: «Слава Богові за все».

З чого почати читання

Запитання й відповіді

Хто такі отці Церкви?

Отці Церкви — провідні вчителі та єпископи перших християнських століть, чиї твори пізніша Церква вважала вірними свідченнями апостольського вчення. Климент Римський та Ігнатій Антіохійський писали в поколінні після апостолів; Афанасій, Іван Золотоустий та Августин належать до великої доби IV і V століть.

З чого почати знайомство з ранньою Церквою?

«Сповідь» Августина — найвідоміша книга тієї доби, і читається вона як молитва, звернена до Бога. Короткі послання Ігнатія Антіохійського, написані дорогою на мученицьку смерть, можна прочитати за один день.

Чому письменники ранньої Церкви досі важливі?

Вони обстоювали повне Божество Христа, закріпили мову символів віри й показали звичайним віруючим, як молитися, страждати й служити. Більшість пізніших традицій — католицька, православна й протестантська — досі читають їх як спільних предків.