John Wesley 1703–1791
1 проповідьАнглійський англіканський священник і євангеліст, засновник методизму. Невтомний мандрівний проповідник і організатор, він був центральною постаттю євангельського пробудження вісімнадцятого століття.
Життєписи
Великі пробудження 1700–1799
Життя за книжками — проповідники, місіонери й письменники, чиї слова промовляють досі.
Jonathan Edwards 1703–1758
Читати повний життєписАмериканський конгрегаціоналістський проповідник і богослов, центральна постать Першого великого пробудження. Він був пастором у Нортгемптоні, штат Массачусетс, і недовго обіймав посаду президента Коледжу Нью-Джерсі (згодом Принстона).
George Whitefield 1714–1770
1 проповідьАнгліканський священник з Англії, один із засновників методизму та євангельського відродження. Славетний проповідник під відкритим небом, він об’їздив Британію та колоніальну Америку й став однією з провідних постатей Великого пробудження.
John Newton 1725–1807
1 проповідьДжон Ньютон (1725–1807) був капітаном невільничих суден, який після поступового навернення, що почалося 1748 року під час шторму в Атлантиці, став англіканським пастором в Олні, написав «Дивну благодать», а під кінець життя — і одним із провідних голосів проти работоргівлі, якою колись займався, і наставником Вільяма Вілберфорса.
Christmas Evans 1766–1838
Читати повний життєписКрістмас Еванс (1766–1838) був найвидатнішим із валлійських проповідників — бідний наймит-самоук, який замолоду втратив око внаслідок нападу і якого прозвали «Беньяном Уельсу». Понад тридцять років він опікувався розпорошеними баптистськими церквами Англсі за платню £17 на рік, проповідуючи тисячам людей у яскравих, драматичних проповідях просто неба. Його служіння відродилося після знаменитого заповіту з Богом біля підніжжя Кадайр-Ідріс.
Charles G. Finney 1792–1875
1 проповідьЧарлз Ґрандісон Фінні (1792–1875) — юрист, що став євангелістом; його проповідь допомогла рознести Друге велике пробудження північною частиною штату Нью-Йорк і далеко за її межі. Переконаний, що пробудження — не чудо, на яке слід чекати, а правильне використання даних Богом засобів, він запровадив «нові методи» — тривалі зібрання й прямий заклик, — бачив, як змінювалися цілі міста, а згодом став президентом Оберлінського коледжу.