За всіх святих

День шостий. ЧЕКАННЯ НА БОГА: За всіх святих.

«І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться;» — Псальма 25:3.

НЕХАЙ тепер, у нашому сьогоднішньому роздумі, кожен забуде себе, щоб подумати про велике товариство Божих святих по всьому світі, які всі разом із нами чекають на Нього. І долучімося всі до палкої молитви одне за одного: нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений.

Подумайте лише хвилину про безліч тих, що чекають і потребують цієї молитви; скільки їх — хворих, і втомлених, і самотніх, — кому здається, ніби їхні молитви не вислухано, і хто часом починає боятися, що їхню надію буде осоромлено. А потім — скільки Божих слуг, служителів чи місіонерів, учителів чи працівників різного звання, чиї надії в їхній праці розчаровано і чиє прагнення сили й благословення лишається невдоволеним. А далі ще — скільки тих, хто чув про життя спокою й досконалого миру, тривкого світла й спілкування, сили й перемоги, і хто не може знайти тієї стежки. З усіма ними річ лише в тому, що вони ще не навчилися таємниці повного чекання на Бога. Їм просто потрібне те, чого потребуємо ми всі, — жива певність, що чекання на Бога ніколи не може бути марним. Згадаймо всіх, кому загрожує знемога чи втома, і всі разом злиймося в поклику: нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений!

Якщо це заступництво за всіх, хто чекає на Бога, стане частиною нашого власного чекання на Нього, ми допоможемо носити тягарі одне одного і так виконаємо закон Христів.

У наше чекання на Бога буде внесено той складник несебелюбності й любові, який є дорогою до найвищого благословення і найповнішого спілкування з Богом. Любов до братів і любов до Бога нерозривно повʼязані. У Бозі любов до Його Сина і до нас є одне: «щоб любов, якою любив єси мене, в них була,» У Христі любов Отця до Нього і Його любов до нас є одне: «Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас;» У нас Він просить, щоб Його любов до нас була нашою до братів: «Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.» Уся любов Бога і Христа нерозривно повʼязана з любовʼю до братів. І як нам день по дні доводити й плекати цю любов інакше, ніж щоденною молитвою одне за одного? Христос не шукав тішитися Отцевою любовʼю для Себе; Він передав її всю нам. Усяке правдиве шукання Бога і Його любові для себе буде нерозривно повʼязане з думкою про наших братів і з любовʼю до них у молитві за них.

«Нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений.» Двічі в цій псальмі Давид говорить про своє власне чекання на Бога; тут він думає про всіх, хто чекає на Нього. Нехай ця сторінка понесе вість усім Божим випробуваним і втомленим, що більше людей молиться за них, ніж вони знають. Нехай вона зворушить їх і нас у нашому чеканні, щоб ми часом навмисне забували себе, і розширювали свої серця, і казали Отцеві: «Всї вони тебе дожидають, і ти даєш їм свого часу поживу їх.» Нехай вона надихне нас усіх новою відвагою — бо хто з нас часом не готовий знемогтися й утомитися? Слова «нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений» — це обітниця в молитві: «І всї, що покладаються на тебе, не осоромляться;» Від багатьох і багатьох свідків лунає поклик до кожного, хто потребує помочі, — брате, сестро, випробуваний: «Вповай на Господа! Будь потужен, і май одвагу в серцї, і дожидай помочі від Господа.»

Благословенний Отче! смиренно благаємо Тебе: нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений; ні, жоден. Одні втомлені, і час чекання видається довгим. А другі немічні й ледве знають, як чекати. А треті так заплуталися в зусиллі своїх молитов і своєї праці, що думають, ніби не можуть знайти часу чекати безнастанно. Отче! навчи нас усіх, як чекати. Навчи нас думати одне про одного і молитися одне за одного. Навчи нас думати про Тебе, Бога всіх, що чекають. Отче! нехай ніхто з тих, що покладаються на Тебе, не буде осоромлений. Задля Ісуса. Амінь.

«На одного Бога вповай, душе моя!»