Всемогутній

День двадцять перший. ЧЕКАННЯ НА БОГА: Всемогутній.

«Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.» — Ісаїї 40:31.

ЧЕКАННЯ завжди має характер наших думок про Того, на кого ми чекаємо. Наше чекання на Бога вельми залежатиме від нашої віри в те, Хто Він є. У нашому тексті ми маємо кінець уривка, в якому Бог відкриває Себе як Вічний і Всемогутній. І в міру того, як це об’явлення входить у нашу душу, чекання стане мимовільним виявом того, ким ми Його знаємо, — Бога, цілком найгіднішого того, щоб на Нього чекали.

Послухай слова: «Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом?» Чому ти говориш так, ніби Бог не чує й не помагає?

«Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної,безʼутомний і на силах не впадає?» Аж ніяк! Навпаки: «Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого. І молодїж» — «Слова молодих — їх сила.» — «І молодїж, буває, знеможе — ослабне, та й мужі впадають на силах:» усе, що вважається сильним у людини, обернеться в ніщо. «Тілько хто на Бога вповає,» — на Вічного, Хто не втомлюється й не знемагає, — вони «в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і,» — слухай тепер, вони будуть сильні силою Божою, і, як і Він, «не вмучиться; пійде і,» як і Він, «не втомиться.»

Так, «підніме крила, як орел.» Ти знаєш, що означають орлині крила. Орел — цар птахів, він злітає найвище в небеса. Віруючі мають жити небесним життям, у самій Присутності, і Любові, і Радості Божій. Вони мають жити там, де живе Бог; їм потрібна сила Божа, щоб туди піднятися. Тим, хто чекає на Нього, вона буде дана.

Ти знаєш, як здобуваються орлині крила. Тільки одним способом — орлиним народженням. Ти народжений від Бога. Ти маєш орлині крила. Ти міг цього не знати; ти міг ними не користуватися; але Бог може і хоче навчити тебе ними користуватися.

Ти знаєш, як орлят навчають користуватися крилами. Поглянь на он ту скелю, що підноситься на тисячу футів над морем. Поглянь високо вгорі на виступ у скелі, де орлине гніздо зі своїм скарбом — двома орлятами. Побач, як мати прилітає й ворушить своє гніздо і дзьобом зіштовхує боязких пташенят через урвище. Побач, як вони тріпочуть, падають і опускаються в безодню. А тепер побач (5 Мойсея 32:11), «і над орлятами ширяє, крила свої простирає, бере, і несе їх на широких крилах своїх», і так, коли вони їдуть на її крилах, приносить їх у безпечне місце. І так вона робить раз і вдруге, щоразу викидаючи їх понад урвище, а тоді знову беручи й несучи їх. «Так виводив його Господь сам.» Так, той інстинкт орлиці був даром Божим, єдиним променем тієї любові, якою Всемогутній навчає Свій народ підноситися, як на орлиних крилах.

Він ворушить твоє гніздо. Він розчаровує твої надії. Він валить твою певність. Він змушує тебе боятися й тремтіти, коли вся твоя сила підводить і ти почуваєшся цілком знеможеним і безпорадним. І весь той час Він простирає Свої міцні крила, щоб ти спочив на них своєю немічністю, і подає Свою вічну Творцеву силу, щоб вона діяла в тобі. І все, чого Він просить, — це щоб ти поринув у своїй утомі й чекав на Нього і дозволив Йому у Його Єговиній силі нести тебе, коли ти їдеш на крилах Його Всемогутності.

Люба дитино Божа! прошу тебе, підведи очі й побач свого Бога! Слухай Того, Хто каже, що Він не втомлюється й не знемагає, Хто обіцяє, що й ти не знеможешся й не втомишся, Хто не просить нічого, крім однієї цієї речі, — щоб ти чекав на Нього. І нехай твоя відповідь буде: з таким Богом, таким могутнім, таким вірним, таким ніжним,

«На одного Бога вповай, душе моя!»