Тримаючись Його доріг

День дванадцятий. ЧЕКАННЯ НА БОГА: Тримаючись Його доріг.

«Дожидай Господа і пильнуй дороги його,

І він удостоїть тебе мати землю.» — Псальма 37:34.

ЯКЩО ми бажаємо знайти людину, яку прагнемо зустріти, ми питаємо, де ті місця й дороги, на яких її можна знайти. Чекаючи на Бога, ми маємо бути вельми обачні, щоб пильнувати Його доріг; поза ними ми ніколи не можемо сподіватися Його знайти. «Милостиво стрічав єси всякого, хто радо чинив справедливість, і про тебе думав на дорогах своїх.» Ми можемо бути певні, що Бога ніколи й ніде не знайти, окрім як на Його дорогах. І що там, душею, яка шукає й терпляче чекає, Його завжди найпевніше можна знайти. «Дожидай Господа і пильнуй дороги його, і він удостоїть тебе мати землю.»

Який тісний зв’язок між двома частинами цього наказу! «Дожидай Господа» — це стосується поклоніння й настрою серця; «і пильнуй дороги його» — це стосується ходи й праці. Зовнішнє життя мусить бути в злагоді з внутрішнім; внутрішнє мусить бути надхненням і силою для зовнішнього. Це наш Бог оголосив дороги Свої у Своєму Слові для нашого поводження і кличе нас довіритися Йому щодо Його благодаті й помочі в нашому серці. Якщо ми не пильнуємо Його доріг, наше чекання на Нього не може принести благословення. Віддання себе на повний послух усій Його волі — то таємниця повного доступу до всіх благословень спілкування з Ним.

Зверни увагу, як сильно це виступає в псалмі. Він говорить про злочинця, якому щаститься його дорога, і кличе віруючого не палати гнівом. Коли ми бачимо навколо себе людей заможних і щасливих, хоч вони покидають Божі дороги, а самих себе — залишених у труднощах чи стражданні, нам загрожує небезпека спершу дратуватися з того, що видається таким дивним, а потім поступово піддатися й шукати свого добробуту на їхній стежці. Псалом каже: «Не палай гнївом; Вповай на Господа, і твори добро; Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Одхиляйсь від злого і твори добро; Господь не покине преподобних. Праведні будуть мати землю. Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи.» А тоді йде — і слово трапляється в псалмі втретє — «Дожидай Господа і пильнуй дороги його.» Роби те, що Бог просить тебе робити; Бог зробить більше, ніж ти можеш Його просити.

І нехай ніхто не піддається страхові: я не можу пильнувати Його доріг; саме це відбирає в нас певність. Правда, ти ще не маєш сили пильнувати всіх Його доріг. Але пильнуй старанно ті, для яких силу вже одержав. Віддай себе охоче й довірливо на те, щоб пильнувати всіх Божих доріг, у силі, яка прийде в чеканні на Нього. Віддай Богові все своє єство без застереження й без сумніву; Він покаже Себе тобі Богом і буде діяти в тобі те, що любе перед Ним, через Ісуса Христа. Пильнуй Його доріг, як ти знаєш їх у Слові. Пильнуй Його доріг, як навчає їх природа, — завжди роблячи те, що видається правим. Пильнуй Його доріг, як вказує на них Провидіння. Пильнуй Його доріг, як підказує Дух Святий. Не думай чекати на Бога, доки кажеш, що не хочеш ходити Його стежкою. Хоч яким слабким ти себе почуваєш, тільки будь охочий — і Той, Хто зробив у тобі хотіння, зробить і діяння Своєю силою.

«Дожидай Господа і пильнуй дороги його.» Може бути, що усвідомлення недостачі й гріха робить наш текст радше перепоною, ніж поміччю в чеканні на Бога. Нехай не буде так. Хіба ми не сказали вже не раз, що самий початок і підвалина цього чекання — цілковите й безумовне безсилля? Чому ж тоді не прийти з усім злим, що відчуваєш у собі, з кожним спогадом про небажання, необачність, невірність і про все, що спричиняє таке безнастанне самозасудження? Поклади своє вповання на Божу всемогутність і знайди в чеканні на Бога своє визволення. Твоя невдача сталася лише через одне: ти шукав перемагати й слухатися своєю власною силою. Прийди й схились перед Богом, доки не навчишся, що Він — Бог, Який один тільки благий і один тільки може вчинити щось добре. Повір, що в тобі й у всьому, що може природа, немає правдивої сили. Задовольняйся тим, щоб приймати від Бога кожної миті внутрішнє діяння Його могутньої благодаті й життя, — і чекання на Бога стане відновленням твоєї сили, щоб бігти Його дорогами й не вмучитися, ходити Його стежками й ніколи не втомлюватися. «Дожидай Господа і пильнуй дороги його.» стане водночас і наказом, і обітницею.

«На одного Бога вповай, душе моя!»