Розділ 23 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Ви, як і Я
Коли заповідї мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його—Йоана 15:10
Ми вже не раз мали нагоду говорити про досконалу подібність лози й вітки за природою, а отже, і за метою. Тут Христос говорить уже не притчею, а прямо каже нам, що Його власне життя є точним зразком нашого. Він сказав, що лише послухом ми можемо перебувати в Його любові. Тепер Він каже, що саме так Він перебував у любові Отця. Яка Лоза, така й вітка. Його життя, сила й радість були в любові Отця: лише послухом Він перебував у ній. Ми можемо цілий день знаходити своє життя, силу й радість у Його любові, але перебувати в ній можемо тільки послухом, подібним до Його послуху. Досконала відповідність Лозі — один із найдорожчих уроків вітки. Послухом Христос як Лоза шанував Отця як Виноградаря; послухом віруючий як вітка шанує Христа як Лозу.
Слухайтеся й перебувайте—Це був закон Христового життя так само, як він має бути законом нашого. Він став подібним до нас у всьому, щоб ми стали подібними до Нього в усьому. Він проклав стежку, якою ми можемо ходити так, як ходив Він. Він прийняв нашу людську природу, щоб навчити нас, як її носити, і показати нам, що послух — оскільки це перший обов’язок створіння — є єдиним шляхом перебувати в Божій прихильності і ввійти в Його славу. І тепер Він приходить навчити й підбадьорити нас і просить нас зберігати Його заповіді, як і Він зберігав заповіді Свого Отця і перебуває в Його любові.
Божественну доречність цього зв’язку між послухом і перебуванням, між Божими заповідями і Його любов’ю легко побачити. Божа воля — самий осередок Його божественної досконалості. Відкрита в Його заповідях, вона прокладає створінню шлях, щоб зростати в подобу Творця. Приймаючи й виконуючи Його волю, я підношуся до спілкування з Ним. Тому Син, приходячи у світ, і сказав: «Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже»! Це було місце створіння, і в цьому було б його блаженство. Це воно втратило при гріхопадінні. Це Христос прийшов відновити. Це Він як небесна Лоза вимагає від нас і дає нам: щоб як Він, зберігаючи заповіді Свого Отця, перебував у Його любові, так і ми зберігали Його заповіді й перебували в Його любові.
Ви, як і Я—Вітка не може приносити плоду, якщо не має точно такого самого життя, як Лоза. Наше життя має бути точним відповідником Христового життя. І воно може бути таким саме тією мірою, якою ми віримо в Нього як у Лозу, що передає Себе і Своє життя Своїм віткам. «Ви, як і Я», — каже Лоза: один закон, одна природа, один плід. Тож візьмімо від нашого Господа урок послуху як таємниці перебування. Визнаймо, що простий, беззастережний, усеосяжний послух займав надто мало того місця, яке мав би займати. Христос помер за нас, коли ми були ворогами, коли ми були неслухняні. Він прийняв нас у Свою любов; тепер, коли ми в Ньому, Його слово таке: «Слухайтеся й перебувайте; ви, як і Я». Віддаймо себе охочому і люблячому послухові. Він збереже нас, щоб ми перебували в Його любові.
Ви, як і Я. О моя благословенна Лозо, що даєш вітці в усьому мати частку в Твоєму житті й подобі, — і в цьому я маю бути подібним до Тебе: як Твоє життя в любові Отця — через послух, так і моє — у Твоїй любові! Спасителю, допоможи мені, щоб послух справді став ланкою між Тобою і мною.