Розділ 21 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Перебувайте в Моїй любові
Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй—Йоана 15:9
Пробувайте в любові моїй—Про дім людини ми кажемо, що це її оселя. Нашою оселею, домом нашої душі, має бути Христова любов. Ми маємо жити там своїм життям, бути там удома цілий день: таким Христос задумав наше життя і справді може його таким зробити. Наше безперервне перебування в Лозі має бути перебуванням у Його любові.
Ти, мабуть, чув чи читав про так зване вище, або глибше, життя, про багатше чи повніше життя, про життя з надлишком. І, можливо, знаєш, що дехто розповідав про дивовижну зміну, через яку їхнє життя безперервних невдач і спотикань перетворилося на дуже блаженний досвід, коли їх оберігали, зміцнювали й наповнювали надзвичайною радістю. Якби ти спитав їх, як прийшло до них це велике благословення, багато хто відповів би тобі, що все було просто: їх привели до віри, що це перебування в Христовій любові задумане як дійсність; вони стали готові відмовитися заради нього від усього, а тоді отримали силу довіритися Христові, щоб Він здійснив це в них.
Любов Отця до Сина — не почуття, а божественне життя, безмежна енергія, непереборна сила. Вона пронесла Христа через життя, смерть і гріб. Отець любив Його, перебував у Ньому і все робив для Нього. Так і Христова любов до нас — безмежна жива сила, яка звершить у нас усе, що Він радо дає нам. Неміч нашого християнського життя в тому, що ми не знаходимо часу повірити, що ця божественна любов справді втішається нами, заволодіє нами і все в нас звершить. Ми не знаходимо часу подивитися на Лозу, яка так цілковито несе вітку, так повно все в ній чинить. Ми силкуємося робити самі те, що може зробити тільки Христос, що Христос — о, з якою любов’ю! — прагне зробити для нас.
І ось у цьому таємниця тієї зміни, про яку ми говорили, і початок нового життя: коли душа бачить цю безмежну любов, готову все зробити, і віддає себе їй. «Пробувайте в любові моїй». Повірити, що можна так жити щохвилини; повірити, що все, що робить це важким або неможливим, переможе Сам Христос; повірити, що Любов справді означає безмежне прагнення віддати Себе нам цілком і ніколи нас не покинути; і в цій вірі кинутися на Христа, щоб Він звершив це в нас, — ось таємниця справжнього християнського життя.
А як прийти до цієї віри? Відвернися від видимого, якщо хочеш бачити невидиме й володіти ним. Більше часу проводь з Ісусом, вдивляючись у Нього як у небесну Лозу, Яка живе в любові Отця і хоче, щоб ти жив у Його любові. Відвернися від себе, від своїх зусиль і своєї віри, якщо хочеш, щоб серце сповнилося Ним і певністю Його любові. Перебувати означає вийти з усього іншого, щоб зайняти одне місце й лишатися там. Вийди з усього іншого, зверни серце до Ісуса і Його любові — і ця любов пробудить твою віру й зміцнить її. Займися цією любов’ю, поклоняйся їй, чекай на неї. Можеш бути певний, що вона простягнеться до тебе і своєю силою прийме тебе в себе як твою оселю і твій дім.
Пробувайте в любові моїй. Господи Ісусе, я бачу: саме Твоє перебування в любові Твого Отця зробило Тебе правдивою Лозою, з Твоєю божественною повнотою любові й благословення для нас. О, щоб і я так само, як вітка, перебував у Твоїй любові, щоб її повнота наповнила мене й переливалася на всіх довкола.