Розділ 5 · 13 хв читання · 17 хв слухання
Робота з тими, хто прагне спастися і знає як, але має труднощі
Ми побачимо, що дуже багато людей, яких ми намагаємося привести до Христа, справді прагнуть спастися і знають як, але стикаються з труднощами, які вважають непереборними.
1. Одна з таких труднощів: «Я надто великий грішник». Цьому цілком відповідає 1 Тимотея 1:15. Одного недільного ранку чоловік, який вів розгульне й безпутне життя, нещодавно втратив 35 000 доларів і розійшовся з дружиною, у відповідь на моє запитання, чому він не християнин, сказав мені: «Я надто великий грішник, щоб спастися». Я відразу ж відкрив 1 Тимотея 1:15: «Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.» Він швидко відповів: «Ну, то я і є первий між грішниками». «Що ж, — сказав я, — тоді цей вірш саме про вас». Він відповів: «Це дорогоцінна обітниця». Я спитав: «Чи приймете ви її тепер?» — і він сказав: «Прийму». Тоді я сказав: «Станьмо на коліна й скажімо про це Богові», — і ми стали на коліна, і він визнав Богові свої гріхи та попросив Бога заради Христа простити йому його гріхи. Я спитав його, чи справді він прийняв Христа, і він сказав, що прийняв. Я спитав, чи справді він вірить, що спасенний, і він сказав, що вірить. Він не забарився визнати Христа. Невдовзі він виїхав з міста, але я мав змогу стежити за ним. Він став дуже діяльним християнином: удень займався своєю справою, а щовечора, всі дні тижня, був зайнятий тією чи іншою християнською працею. Він знову зійшовся з дружиною, всиновив дитинку з сирітського притулку, і в них була щаслива християнська родина. Луки 19:10 — теж дуже корисне місце для розмови з такими людьми; особливо корисне, коли людина каже: «Я пропащий». Ви можете сказати: «У мене є місце, призначене саме для вас. Якщо ви справді маєте на увазі те, що кажете, то ви якраз та людина, яку шукає Ісус. „Прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.“» Римлян 5:6-8 — дуже дієве місце. Одного вечора я зупинив чоловіка, коли він поспіхом виходив із зібрання. Поклавши руку йому на плече, я сказав: «Хіба ви не піднімали сьогодні руку, просячи молитви за себе?» Він сказав: «Так». Я сказав: «Чому ж тоді ви поспішаєте піти? Чи знаєте ви, що Бог любить вас?» Він відповів: «Ви не знаєте, з ким розмовляєте». «Мені байдуже, з ким я розмовляю, але я знаю, що Бог любить вас». Він сказав: «Я найпідліший злодій у Міннеаполісі». Я сказав: «Якщо ви найпідліший злодій у Міннеаполісі, то я знаю, що Бог любить вас», — і відкрив Біблію на Римлян 5:8: «Являє ж свою любов до нас Бог (у тому), що як ще були ми грішниками, Христос за нас умер.» «Отож, — сказав я, — якщо ви найпідліший злодій у Міннеаполісі, то ви грішник, а цей вірш каже, що Бог любить грішників». Чоловік не витримав і, пішовши зі мною до іншої кімнати, розповів мені свою історію. Він щойно вийшов з ув’язнення за злочин; того самого вечора він вирушив учинити, за його словами, одну з найзухваліших крадіжок зі зломом, які будь-коли траплялися в місті Міннеаполісі; разом із двома своїми спільниками він проходив повз ріг вулиці, де випадково почув, що там іде зібрання просто неба, зупинився на кілька хвилин послухати і, попри умовляння й прокльони спільників, залишився до кінця зібрання й пішов з нами до місії. Коли він розповів мені свою історію, ми стали на коліна в молитві. Крізь сльози він благав Бога про милість, бо дорогоцінна Божа обітниця привела його до віри, що Бог любить грішника, навіть такого мерзенного, як він. Маттея 9:12, 13; Римлян 10:13 (наголосіть на слові «всяк»); Йоана 3:16 (наголосіть на слові «кожен»); Ісаїї 1:18; 1 Йоана 4:14; 1 Йоана 2:1-2; Ісаїї 44:22; Ісаїї 43:25 — теж корисні місця для розмови з такими людьми. Ісаїї 1:18 і Псальма 51:14 особливо корисні в розмові з людьми, які вчинили вбивство. Ніколи нікому не кажіть, що його гріхи не великі. Іноді добре сказати таким людям: «Так, ваші гріхи великі, більші, ніж ви думаєте, але все за них уже сплачено», — і показати їм Ісаїї 53:6; 1 Петра 2:24. Якось до мене прийшла жінка в сильному хвилюванні. Після багатьох марних спроб вона нарешті змогла вилити своє серце. Чотирнадцять років тому вона вбила людину і носила пам’ять про цей вчинок на своєму сумлінні, аж поки це мало не довело її до божевілля. Коли вона розповіла цю історію іншому християнинові й мені, ми відкрили Ісаїї 53:6. Дуже уважно прочитавши їй цей вірш, я спитав її, що Господь зробив з її гріхом. Після кількох хвилин глибоких і тривожних роздумів вона сказала: «Він поклав його на Христа». Я взяв у руку книжку. «Тепер, — сказав я, — нехай моя права рука означає вас, ліва — Христа, а ця книжка — ваш гріх». Я поклав книжку на праву руку й сказав: «Де тепер ваш гріх?» Вона сказала: «На мені». «А тепер, — сказав я, — що Бог зробив з ним?» Вона сказала: «Поклав його на Христа», — і я переклав книжку на другу руку. «Де тепер ваш гріх?» — спитав я. Минуло чимало часу, перш ніж вона набралася духу відповісти, і тоді з відчайдушним зусиллям вона сказала: «На Христі». Я сказав: «То чи він іще на вас?» Поволі світло осяяло її обличчя, і вона вигукнула: «Ні, він на Ньому, він на Христі». Йоана 1:29; Дїяння 10:43; Євреїв 7:25 — теж корисні тексти в розмові з такими людьми.
2. Ще одна трудність, з якою ми часто стикаємося: «Я не встою» або «Я боюся, що впаду». 1 Петра 1:5 корисне тим, що показує: ми не самі себе маємо берегти, але ми «силою Божою стережені». Йоана 10:28, 29 показує, що безпека того, хто приймає Христа, залежить не від того, чи він «встоїть», а від зберігальної сили Отця й Сина. 2 Тимотея 1:12 показує, що берегти довірене Йому — це справа Христа, а не наша, і що Він спроможний це зробити. Ісаїї 41:10, 13 теж корисні. Юди 24 показує, що, хоч би чи могли ми самі вберегтися від падіння, чи ні, Христос може вберегти нас від падіння. 2 Паралипоменон 32:7, 8; Римлян 14:4; 2 Солунян 3:3 — теж добрі тексти. 1 Коринтян 10:13 особливо корисне, коли людина боїться, що її спіткає якась велика спокуса і вона впаде.
3. Ще одна трудність, дуже подібна до попередньої: «Я надто слабкий». З такою людиною скористайтеся 2 Коринтян 12:9, 10. Спитайте її: «Де саме звершується сила Христова?» Коли вона відповість: «У немощі», — скажіть їй: «Тож чим слабші ви у власній силі, тим краще». Филипян 4:13 показує, що хоч би якими слабкими ми були, ми все здолаємо в Христі, Який нас зміцнює. 1 Коринтян 10:13 покаже, що Бог знає все про нашу слабкість і не допустить, щоб нас спокушено понад нашу силу.
4. «Я не можу покинути своїх лихих доріг чи поганих звичок.» Галат 6:7, 8 покаже їм, що вони мусять їх покинути або загинути. Филипян 4:13 покаже їм, що вони можуть покинути їх Христовою силою. Чудовий спосіб — указати тому, хто боїться, що не зможе покинути своїх поганих звичок, на Христа як воскреслого Спасителя, 1 Коринтян 15:3, 4. Якось до мене прийшов чоловік і сказав: «Я прийшов до вас дізнатися, чи є якийсь спосіб дістати силу, щоб перемогти мої лихі звички». Він розповів мені свою історію: він навернувся ще в дитинстві, але приїхав до Чикаго, потрапив у лиху компанію і скотився вниз, а тепер не міг вирватися зі своїх гріхів. Я сказав йому: «Ви знаєте лише половину Євангелія — Євангеліє про розп’ятого Спасителя. Довірившись розп’ятому Спасителеві, ви знайшли прощення. Але Ісус Христос — також воскреслий Спаситель, 1 Коринтян 15:4, „Дана Йому всяка власть“, Маттея 28:18. Він має силу дати вам перемогу над вашими лихими звичками. Чи вірите ви в це?» Він сказав: «Так». «Ви довірилися, — вів я далі, — розп’ятому Христові й знайшли прощення, чи не так?» «Так», — відповів він. «А тепер, — сказав я, — чи довіритеся ви воскреслому Христові, щоб Він спас вас від влади ваших гріхів?» «Так, довірюся». «Тоді станьмо на коліна й скажімо Йому про це». Ми стали на коліна й про все це поговорили зі Спасителем. Коли він підвівся, саме обличчя його змінилося. «Я такий радий, що прийшов», — сказав він. Через деякий час я отримав від нього листа, у якому він розповідав, як знаходить постійну перемогу, довіряючись воскреслому Христові.
5. «Якщо я стану християнином, мене переслідуватимуть.» Ніколи нікому не кажіть, що його не переслідуватимуть, але покажіть йому з таких місць, як 2 Тимотея 2:12; 2 Тимотея 3:12; Маттея 5:10, 11, 12; Марка 8:35; Дїяння 14:22, що переслідування — єдиний шлях до Слави. Покажіть їм з Римлян 8:18, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас. Покажіть їм з Дїяння 5:41; 1 Петра 2:20, 21, що бути переслідуваним заради Христа — це привілей. Євреїв 12:2, 3 корисне тим, що показує їм, куди дивитися, щоб здобути перемогу в переслідуванні.
6. «Це зашкодить моїй справі» або «Я не можу бути християнином у моїй теперішній справі». Вкажіть такій людині на Марка 8:36. Це покаже їй, що краще втратити свою справу, ніж утратити свою душу. Коли ця думка достатньо закарбується в її свідомості, покажіть їй Маттея 6:32, 33, де міститься Божа обітниця: якщо ми поставимо Бога і Його Царство на перше місце, Він подбає про всі наші справжні земні потреби. Маттея 16:24-27; Луки 12:16-21; 16:24-26 — теж дуже дієві місця для таких людей.
7. «Доведеться надто багато покинути.» Марка 8:36 покаже їм, що краще покинути все, ніж утратити свою душу. Филипян 3:7, 8; Псальма 16:11 покажуть їм, що те, від чого вони відмовляються, — ніщо порівняно з тим, що вони здобувають. Псальма 84:11; Римлян 8:32 покажуть їм, що Бог не попросить їх відмовитися від жодного добра; інакше кажучи, Бог просить їх покинути тільки те, що їм шкодить. Одна молода жінка якось відмовлялася прийти до Спасителя, кажучи: «Доведеться надто багато покинути». «Ви вважаєте, що Бог любить вас?» — відповів я. «Звичайно». «І як сильно, по-вашому, Він вас любить?» Вона на мить замислилася й відповіла: «Настільки, що віддав Свого Сина на смерть за мене». «Як ви думаєте, якщо Бог полюбив вас настільки, що віддав Свого Сина на смерть за вас, то чи попросить Він вас відмовитися від чогось, що вам на добро зберегти?» «Ні». «А чи хочете ви зберегти щось таке, що вам не на добро?» «Ні». «Тоді вам краще прийти до Христа негайно». І вона прийшла. 1 Йоана 2:17; Луки 12:16-21 покажуть їм, які нікчемні ті речі, що їх вони намагаються зберегти.
8. «Християнське життя надто важке.» Скажіть співрозмовникові: «Дозвольте показати вам із Божого Слова, що ви помиляєтеся, думаючи, ніби християнське життя важке». Потім відкрийте йому Маттея 11:30; Приповісток 3:17; Псальма 16:11; 1 Йоана 5:3 і покажіть, що християнське життя не важке, а надзвичайно приємне. Потім відкрийте йому Приповісток 13:15 і покажіть, що важке саме життя грішника.
9. «Я боюся своїх безбожних товаришів»; або «Я втрачу друзів, якщо прийму Христа». Приповісток 29:25 покаже їм, до чого призводить піддатися страхові перед людьми і яка безпечна людина, що покладається на Господа. Приповісток 13:20 покаже їм, чим скінчиться, якщо вони й далі триматимуться своїх товаришів, а Псальма 1:1 покаже, яке блаженство — покинути лихих товаришів. 1 Йоана 1:3 показує, наскільки краще товариство людина здобуває, приходячи до Христа, ніж те, яке втрачає.
10. «Моє серце надто тверде.» Езекиїла 36:26, 27 покаже їм, що хоч їхні серця тверді, як камінь, це нічого не змінює, бо Бог дасть їм нове серце.
11. «Я нічого не відчуваю.» Спитайте співрозмовника, яке почуття, на його думку, він мусить мати, перш ніж прийти до Христа. Якщо це мир, про який говорять християни, покажіть йому з Галат 5:22; Єфесян 1:13; Дїяння 5:32; 1 Петра 1:8; Маттея 10:32, що це почуття є наслідком прийняття Христа й визнання Його і що він не може чекати його, доки не прийме й не визнає Христа. Якщо ж почуття, яке, на його думку, він мусить мати, — це відчуття, що він грішник, тоді покажіть йому з Ісаїї 55:7, що Бог вимагає не відчуття, що ми грішники, а відвернення від гріха. Або з Дїяння 16:31; Йоана 1:12 — що Бог не просить нас відчувати, що ми грішники, а просить визнати, що ми грішники, і довіритися Христові як Спасителю. Ісаїї 55:1; Одкриттє 22:17 покажуть співрозмовникові, що все почуття, якого він потребує, — це бажання спасіння.
Утім, з такими співрозмовниками часто буває добре показувати їм місця, наведені для «Байдужих», доки вони справді не відчують, що є грішниками.
12. «Я шукаю Христа, але не можу Його знайти.»
Еремії 29:13 показує, що коли ми шукаємо Його всім серцем, ми Його знайдемо. Якось увечері я розмовляв з однією жінкою на зібранні після служіння, і вона сказала мені: «Я шукаю Христа вже два роки і не можу Його знайти». Я відповів: «Я можу сказати вам, коли ви Його знайдете». Вона здивовано подивилася на мене, а я відкрив Еремії 29:13 і прочитав: «І шукати мете мене та й знайдете, як тілько шукати мете мене всїм серцем вашим.» «Ось, — сказав я, — це показує вам, коли ви знайдете Христа. Ви знайдете Його, коли шукатимете Його всім своїм серцем. Чи ви так шукали?» Трохи подумавши, вона відповіла: «Ні». «Що ж, тоді, — сказав я, — станьмо на коліна просто тут, зараз». Вона так і зробила, і за кілька хвилин уже раділа у Христі. Людині з такою трудністю можна вказати на Луки 15:1-10; 19:10. Ці місця показують, що Ісус шукає грішника, і ви можете сказати: «Якщо ви справді шукаєте Христа, то Спасителеві, Який шукає, і грішникові, який шукає, не знадобиться багато часу, щоб знайти одне одного».
13. «Я не можу повірити.»
Здебільшого, коли людина так каже, справжня трудність, що криється за її нездатністю повірити, — це небажання покинути гріх. Йоана 5:44 — добре місце для такої людини, або ж Ісаїї 55:7. Користуючись цим останнім місцем, привертайте увагу людини до того, що все, чого Бог від неї просить, — це відвернутися від гріха й навернутися до Нього.
14. «Бог не прийме мене», або «Я своїми гріхами змарнував день благодаті», або «Боюся, що я вчинив непрощенний гріх».
Люди, які щиро це кажуть, — як правило, чи не найважча категорія з усіх, з якими вам доведеться мати справу. Йоана 6:37 — головний текст для них, бо він показує, що Ісус прийме кожного, хто прийде до Нього. Постійно тримайте людину при цьому: «А хто приходить до мене, не вижену геть», — і якщо вони все повторюють: «Він не прийме мене», — повторюйте текст, покладаючись на Божого Духа, що Він донесе цю істину до серця. Багато зовсім зневірених душ знайшли світло й мир через цей вірш Божого Слова. Одкриттє 22:17 теж корисне, бо показує, що кожен, хто хоче, може брати воду життя даром. Ісаїї 55:1 показує, що кожен, хто прагне спасіння, може його мати. Ісаїї 1:18 показує, що хоч би якими великими були гріхи людини, для неї є прощення. Дїяння 10:43 і Йоана 3:16 — що «кожен», хто увірує в Христа, знайде прощення й вічне життя. Римлян 10:13 показує, що кожен, хоч би ким і яким він був, хто «призове імя Господнє, спасеть ся». Іноді добре відкрити Євреїв 6:4-6 і Маттея 12:31-32 і показати співрозмовникові, що саме таке непрощенний гріх і які його наслідки. Маттея 12:31, 32 показує, що це хула на Святого Духа, — і поставте йому питання руба: «Чи хулили ви коли-небудь Святого Духа?» Євреїв 6:4-6 показує, що трудність не в Божому небажанні прощати, а в небажанні людини покаятися, і що той, хто турбується про своє спасіння, очевидно, не вчинив непрощенного гріха і не змарнував свого дня благодаті. Часто досить лише трохи настанов у цьому напрямі.
15. «Уже надто пізно.»
Коли співрозмовник так каже, часто добре скористатися 2 Коринтян 6:2 і сказати йому, що Бог каже: саме тепер слушний час. Луки 23:39-43 корисне тим, що показує: навіть в останню годину Ісус почує крик грішника. 2 Петра 3:9 покаже, що Його воля — щоб ніхто не загинув, але що Він відкладає суд, аби спасти всіх, хто прийде. 5 Мойсея 4:30, 31 — особливо помічне місце, бо в ньому сказано, що навіть «при кіньцї днїв», якщо ти навернешся до Господа, Він буде милостивий. Тут можна використати й саме лише Ісаїї 1:18 і Одкриттє 22:17.