Розділ 4 · 6 хв читання · 8 хв слухання
Робота з тими, хто прагне спастися, але не знає як
Є дуже численна категорія людей, які прагнуть спастися, але просто не знають як. Привести таких людей до Христа неважко. Мабуть, жоден інший уривок Біблії не використовують для цього частіше, ніж Ісаїї 53:6. Він робить шлях спасіння дуже ясним. Прочитайте співрозмовникові першу частину вірша: «Всї ми блукали, як вівцї, кожен ходив своєю дорогою». Тоді запитайте: «Чи це правда щодо вас?» — і коли він подумає й скаже «так», скажіть йому: «А тепер подивімося, що Бог зробив із вашими гріхами», — і прочитайте решту вірша: «Провини ж усїх нас вложив Господь на него одного». «Що ж тоді вам потрібно зробити, щоб спастися?» Дуже скоро його можна привести до розуміння, що все, що йому потрібно зробити, — це прийняти Того, Хто несе гріхи, Якого Бог приготував. Кілька років тому я помітив на зібранні сивого чоловіка, який не встав разом із християнами. Наприкінці служіння я підійшов до нього й запитав: «Хіба ви не християнин?» Він відповів, що ні. Я був певен, що це його цікавить, тож поставив йому пряме запитання: «Чи стали б ви християнином сьогодні ввечері, якби я показав вам шлях?» — і він відповів, що став би. Ми сіли поруч, я розгорнув Біблію на Ісаїї 53:6 і прочитав першу частину вірша: «Всї ми блукали, як вівцї, кожен ходив своєю дорогою». Тоді я запитав його: «Чи це правда щодо вас?» — і він відповів: «Так». «Тепер, — сказав я, — прочитаймо решту вірша: „Провини ж усїх нас вложив Господь на него одного“». «Що Господь зробив, — запитав я, — з вашими гріхами?» Він на мить замислився й сказав: «Він поклав їх на Христа». «Що ж тоді, — запитав я, — усе, що вам треба зробити, щоб спастися?» — і він досить швидко відповів: «Прийняти Його». «Добре, — сказав я, — чи приймете ви Його сьогодні ввечері?» Він сказав: «Прийму». «Тоді станьмо на коліна й скажімо про це Богові». Ми стали на коліна, я почав молитися, а він після мене дуже просто сказав Богові, що він грішник, але вірить, що Бог поклав його гріхи на Ісуса Христа, і просив Бога заради Христа простити йому гріхи. Коли він закінчив, я запитав його, чи вірить він, що Бог почув його молитву і що його гріхи прощені, і він сказав: «Так». Тоді я запитав його, чи почне він одразу провадити християнське життя, заведе сімейну молитву й відкрито визнає Христа перед світом, і він відповів, що так. Через кілька місяців я зустрів його пастора, розпитав про нього й дізнався, що він повернувся додому, до далекого села, завів сімейну молитву і приєднався до церкви разом зі своїм сином — єдиним членом родини, який ще залишався поза Христом. Очевидно, цей чоловік чекав лише на те, щоб хтось зробив для нього шлях спасіння ясним. Користуючись цим віршем, я іноді пояснюю так: «Є дві речі, які людина має знати, і одна річ, яку вона має зробити, щоб спастися. Що вона має знати — це, по-перше, що вона загиблий грішник, і цей вірш їй це каже; по-друге, що Христос — цілком достатній Спаситель, і цей вірш їй це каже. Що вона має зробити — це просто прийняти цього цілком достатнього Спасителя, Якого Бог приготував». Йоана 1:12 дуже ясно розкриває цю думку: «Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його». Коли вірш прочитано, можна запитати людину, з якою ви розмовляєте: «Кому Бог дає владу стати дітьми Божими?» «Тим, хто прийняв Його». Що ж тоді вам треба зробити, щоб стати дитиною Божою? «Прийняти Його». Отже, чи приймете ви Його тепер як свого Спасителя і як свого Господаря? Ісаїї 55:7; Дїяння 16:31; Йоана 3:16 і 3:36 — усі ці місця корисні, щоб зробити шлях спасіння ясним. Йоана 3:14 у порівнянні з 4 Мойсея 21:8 і наступними віршами часто можна з добрим успіхом використати. Користуючись ними, ви повинні допомогти співрозмовникові побачити, що саме мусив зробити покусаний змією ізраїльтянин, щоб залишитися живим, — що йому треба було просто поглянути на мідного змія, піднятого на жердині, — а тоді показати йому, що людина, вражена гріхом, має зробити те саме: поглянути на Христа, піднятого на хресті за її гріхи. Римлян 1:16 — ще один чудовий вірш для цієї мети. Він робить шлях спасіння дуже ясним. Ви можете запитати співрозмовника, кого, згідно з цим віршем, спасає Євангеліє, і він побачить, що це — «всякому віруючому». Тоді запитайте його: «Що ж тоді все, що потрібно зробити людині, щоб спастися?» — і він побачить, що потрібно просто вірити. Тоді запитайте його: «Вірити у що?» — і відповідь буде: «В Євангеліє». Наступне питання, яке природно постає: що таке Євангеліє? Відповідь дає 1 Коринтян 15:1-4. Ці вірші показують, що таке Євангеліє: «що Христос умер за наші гріхи по писанням, і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням», — і саме в це людина мусить вірити, щоб спастися. Вона мусить від серця вірити, що Христос умер за її гріхи і що Він воскрес. Тоді запитайте співрозмовника: «Чи вірите ви, що Христос умер за ваші гріхи? Чи вірите ви, що Він воскрес?» Якщо він скаже, що вірить, запитайте його, чи готовий він зробити цю віру вірою серця, стати на коліна й попросити Бога заради Христа простити йому гріхи, і вірити, що Бог це робить, бо Він так сказав, а тоді покладатися на живого Спасителя, що Він день у день спасатиме його від влади гріха. Римлян 10:9-10 також робить шлях спасіння ясним для багатьох, коли інші вірші не допомагають. Римлян 10:13 робить його, якщо це можливо, ще простішим. Цей вірш показує, що все, що людина має зробити, щоб спастися, — це бути тим, «хто призове імя Господнє». Можна запитати співрозмовника: «Чи готові ви тепер і тут стати на коліна й призвати ім’я Господа про спасіння і вірити, що Бог спасає вас, бо Він сказав, що спасе?» Шлях спасіння можна зробити ясним за допомогою 2 Мойсея 12:7, 13, 23. Ці вірші показують, що саме кров зробила ізраїльтян захищеними, і так само сьогодні саме кров робить нас захищеними, і коли Бог бачить кров, Він минає нас. Єдине, що нам треба зробити, — це сховатися за кров’ю. Тоді покажіть співрозмовникові, що сховатися за кров’ю можна через просту віру в Ісуса Христа. Луки 18:10-14 надзвичайно корисне, щоб показати, що людина може мати — і все ж загинути (фарисей), і чого людині може бракувати — і все ж вона спасеться (митник), і що все, що людина має зробити, щоб спастися, — це просто вчинити так, як учинив митник, тобто стати на місце грішника й волати до Бога про милість, і тоді вона піде до свого дому виправданою. Щоб зробити зміст ще яснішим, цей уривок можна використати так. Запитайте співрозмовника: «Котрий із цих двох (фарисей чи митник) пішов до свого дому виправданим?» Тоді запитайте його: «Що зробив митник такого, чого не зробив фарисей, і що принесло йому прощення гріхів, тоді як фарисей вийшов із храму непрощеним?» Вивчивши уривок, він незабаром побачить, що митник просто став перед Богом на місце грішника й волав про милість, і що, щойно він це зробив, він був «оправданий», тобто прощений. Тоді можна запитати його: «Що ж усе, що вам потрібно зробити, щоб знайти прощення?» Тоді запитайте його: «Чи зробите ви це тепер і тут?» — а коли він це зробить, запитайте, чи вірить він Божому слову і чи йде він до свого дому виправданим. Що таке спасительна віра, чудово ілюструє Луки 7:48-50. П’ятдесятий вірш говорить нам, що ця жінка мала спасительну віру. Тепер запитайте співрозмовника: «Яку віру вона мала?» — і покажіть йому, що її віра була просто вірою в те, що Ісус може простити і простить їй гріхи, тож вона прийшла до Нього, щоб Він це зробив. Оце і є спасительна віра. Галат 3:10-13 також робить шлях спасіння дуже простим. Десятий вірш показує становище грішника до того, як він прийме Христа: «під клятьбою». Тринадцятий вірш показує, що зробив Христос: Він став прокляттям за нас. Що ж мав зробити грішник — очевидно, просто прийняти Христа.