Ной

«Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі» (Євреїв 11:7).

Історію Ноя та ковчега можна знайти в 1 Мойсея 6:5-7:24 Тут ми маємо приклад чоловіка, який здобувся на ласку в очах Господніх. Він був праведний чоловік, без гріха між сучасниками своїми, і ходив з Богом (1 Мойсея 6:9).

У 1 Мойсея 6:13 Бог промовив до Ноя. Неважко знати, чого Господь хоче від тебе, коли Він говорить до тебе.

Повірити Богові було неважко, але Ной зробив більше, ніж просто повірив: він послухався, зробивши все, що Бог йому звелів. Оце і є віра! Віра, показана в послушному вчинку.

Настанови, дані Ноєві, були дуже дивні, але він усе одно виконав їх усі. Він ніколи не бачив ні потопу, ні судна, але на Божий наказ узявся до праці й не спочив, доки праця не була завершена. Ми не читаємо ні про кого, включно з синами, хто допомагав Ноєві в цьому велетенському ділі, — але вони та їхні дружини мали скористатися з Ноєвого послуху. Загалом восьмеро людей завдячували своїм життям Божій благодаті й Ноєвому послуху.

Якої біблійної засади можемо ми навчитися з цього прикладу віри?

Одну ясну відповідь дає сам Ісус у Маттея 24:37-39, де Він навчає юдеїв про свій прихід, щоб установити своє месіанське Царство.

Як було за днів Ноя, так буде і в прихід Сина Чоловічого. У ті дні перед потопом люди їли, пили й женилися аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег. Вони не знали чому, доки не прийшов потоп і не змів їх усіх; так буде і в прихід Сина Чоловічого.

Люди будуть байдужі до Божих речей, а тому на них прийде великий суд. І лише небагато — останок — спасеться.

Тут є засада певності суду, що надходить на цей світ; але видно й іншу істину — у тому забезпеченні, яке Бог учинив для нас через свого Сина Ісуса. Він приготував засіб, яким ми можемо спастися від суду, що надходить на всіх, хто відмовляється ходити з Ним.

В Ісусі приготовано ковчег, і запрошення дано кожному, хто захоче ввійти! Ми дякуємо Господеві, що Він був слухняний волі Отця, хоч це й означало муку Гефсиманії та хрест на голготському пагорбі. Через благодать Отця і послух Сина всі, хто входить, знаходять спасіння.

Як Бог зачинив двері Ноєвого ковчега, коли всі восьмеро були всередині (1 Мойсея 7:16), так Він «запечатав нас» у своєму Сині Духом Святим (Єфесян 1:13). У нашому ковчезі Ісусі є не тільки безпека — там ми благословенні всяким духовним благословенням (Єфесян 1:3). Ба більше, увесь перший розділ Послання до єфесян говорить про такі благословення.

У Ньому: ● Ми стаємо святі й непорочні (в. 4).

● Ми стаємо дітьми Божими (в. 5).

● Ми одержуємо щедру Божу благодать (в. 6).

● Ми маємо викуплення (викуплені з неволі) і маємо прощення наших гріхів (в. 7).

● Бог показує нам таємницю своєї волі (в. 9).

● Бог з’єднає все творіння (в. 10).

● Нас призначено жити на хвалу Його слави (в. 11).

● Нас запечатано Його Духом Святим (в. 13).

Далі, у Єфесян 2:6, Павло пише, що нас піднято, щоб посадити на небесних місцях у Ньому, аби Бог показав незмірне багатство своєї благодаті в добрості до нас у Христі Ісусі.

Наша безпека не в нашій спроможності збудувати власний ковчег і не в наших добрих ділах. Наша власна праведність не поможе. Ми не втечемо власними вигадками чи хитрощами; навпаки, усе це — благодаттю, через віру. Бог задумав і приготував шлях спасіння. Він запрошує нас увійти. Ми можемо вірити, але якщо ми не слухняні Його запрошенню, ми не спасемося. Спасенна віра потребує послушного відгуку.

Ба більше, кожен, хто жив поблизу Ноя, знав про це дивовижне судно, яке він будував. Усі знали, що він проповідує, але ніхто не захотів відгукнутися на його запрошення.

Людей засудила їхня відмова прийняти те, що було очевидне перед їхніми очима. Так само й добра звістка про спасіння в Ісусі не прихована сьогодні від світу, але люди обирають не відгукуватися на запрошення; тому й сама присутність церкви досі є осудом для світу.

Підсумок Історія Ноя як приклад віри навчає нас таких засад: 1. На світ надходить суд.

2. Бог у благодаті вчинив шлях утечі у своєму Сині Ісусі, і спасіння немає ні в кому іншому.

3. Благодать — основоположна властивість Бога.

4. Спасіння вимагає послушного відгуку на Боже запрошення.

Оце і є спасенна віра.