Третя промова

Як же багато є того ходіння на зібрання й діставання благословення там, а тоді відходу й життя достоту так само, аж інколи ми, ті, хто постійно трудиться, намагаючись наблизити людей до Бога, відходимо такі знеохочені, що серця наші мало не розбиті.

Ми відчуваємо, що люди знову відходять назад із того місця, куди ми їх привели, замість того щоб ступити вгору на те місце, до якого їх кличе Бог. Вони приходять і приходять, а ми для них, як каже пророк, мов той забавний співак, що до ладу перебирає на струнах, — або зовсім не забавний, як уже трапиться; і так вони відходять і нічого не дістають. Вони не роблять жодного певного поступу. Ми не передали їм жодного духовного дару. У них лише розворушено почуття, а відтак наступного тижня вони живуть достоту так, як жили минулого, і піддаються спокусі так само, як і раніше.

Чи уявили б ви бодай на мить, читаючи Новий Завіт, що саме таке Бог мав на думці у Своїх приготуваннях благодаті й спасіння? Хіба немає певної мети в кожній обітниці, у кожному заклику й у кожній заповіді? Бог якнайпевніший у Своїх вимогах і обітницях та в тому приготуванні, яке Він учинив; а проте багато хто з Господніх людей постійно й уперто непевний. Вони обертаються туди й сюди, як двері на своїх завісах, і ніколи нічого не дістають від Господа.

Ми конче хочемо, щоб ви щось дістали від Господа, і ми цілком певні, що ви можете й дістанете, якщо виконаєте умову. Господь готовий дати вам саме ту міру благодаті, сили й спасіння, якої ви потребуєте. Тепер, коли ви підійшли до порога доброї землі, є тільки одне, що може лишити вас поза нею, — за умови, що ви звершили потрібну віддачу себе. Звісно, якщо ви щось притримуєте, то ніколи не зможете ввійти, доки цього не зречетеся. Якщо ви чіпляєтеся за якусь сумнівну річ і не тлумачите сумніву на Божу користь, ви ніколи не зможете ввійти; але якщо ви це бачите і звершуєте необхідну віддачу себе, якщо ви справді прагнете цього благословення, є тільки одне, що може не пустити вас до втіхи ним, і це — невірство.

Про вас скажуть у прийдешні роки те саме, що сказано про декого в давнину, Жидів 3:19: «І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.» Ви підійшли аж до самого порога, і дехто з вас бував там багато разів. О! яких милостивих впливів ви зазнали.

Ви бачили крізь завісу! Ви відчували Його руку! Ваші ноги стояли на порозі!

Ви були майже всередині, а тоді відступили назад через невірство. Чи буде так знову цього вечора? Боже борони! Чи переступите ви? Чи зважитеся? Чи довіритеся? Чи скочите на Його вірність? Чи кинетеся в обійми Всемогутньої Любові й довірите Йому наслідки? Байдуже, якщо ви й помрете або якщо станеться з вами те, чого не ставалося ні з ким іншим в історії світу; Бог подбає про вас. Байдуже, якщо диявол таки прийде й перевірить вас, як він перевірив Йова, і вразить вас болячками, і посадить на попелище, — ви будете щасливіші там з Ісусом, ніж у палаці без Нього. О! оце турбування про наслідки! Диявол знає ті величні можливості, що відкриті багатьом із вас; він знає не тільки те, що ви могли б прийняти й чим утішатися в самих собі, але й те, чого ви могли б досягти для Бога, якби тільки ввійшли та посіли це благословення; тож він лякає вас наслідками. Він знає, що ви могли б учинити і кого через вас могло б бути спасено!

Хто знає, скількох із цих дорогих душ, що збираються довкола вас, ви могли б бути знаряддям привести на цю вищу площину — на цю славну вигідну висоту християнського досвіду? а через них — скількох іще? і як у такий спосіб ширилося б славне благословення? Пам’ятайте також, що щоразу, коли ви підходите близько й вертаєтеся назад, менша ймовірність, що ви взагалі колись увійдете; і що ближче ви підходите й вертаєтеся назад, то менша ймовірність, що ви колись підійдете так само близько знову.

Ви засмучуєте Духа. Є люди, які роками підходили близько, а тепер відійшли зовсім, і я боюся, що вони вже ніколи не піднімуться знову. Що ви робитимете?

Закон царства від початку й до кінця такий, Маттея 9:29: «…По вірі вашій нехай станеть ся вам.» і Марка 11:24: «Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.» Вічна Істина вимовила це — «й буде вам». Отже, чи схочете ви? Чи ви відпустили все? Чи ви цілком вільні? Чи ви лишаєте все позаду себе? Чи ви вирішили від цього вечора порвати з минулим і більше не догоджати тілу в його похотях, а сказати останнє прощавай тому, що позаду, заплющити на нього очі, і спрямувати очі на нагороду вишнього поклику, і змагатися до неї щогодини свого життя, доки її не досягнете? Чи схочете? Якщо схочете, Бог дасть вам це благословення. Він чекає, щоб це вчинити; Він тут. Святий Дух тут: Він веде багатьох із вас угору; Він благає вас; Він підкріплює у ваших серцях те, що я кажу; Він каже: «Прийди, улюблена; увійди в дім веселої гостини;» Він хоче благословити вас і наповнити вас Своїм Духом. Отже, чи прийдете ви? О! нехай Господь допоможе вам не відступати назад, а змагатися далі, змагатися далі, змагатися далі, не зважаючи на наслідки.