Воля Божа

«Нехай буде воля твоя» (Маттея 6:10). «Коли Господь зволить» (Якова 4:15).

Під час хвороби, коли лікарі й ліки не допомагають, люди здебільшого вдаються до щойно наведених слів, і ці слова легко можуть стати каменем спотикання на шляху до Божественного зцілення. «Як мені знати, — питають, — чи не Божа воля, щоб я й далі хворів? А доки це питання відкрите, як я можу вірити в зцілення, як можу просити про нього з вірою?» Тут істина й помилка ніби сходяться впритул. Справді, неможливо молитися з вірою, коли ми не певні, що просимо згідно з волею Божою. «Я можу, — скаже хтось, — ревно молитися, просячи Бога вчинити для мене найкраще, і вірити, що Він мене вилікує, якщо це можливо». Доки людина молиться так, вона справді молиться з покорою, але це не молитва віри. Така молитва можлива лише тоді, коли ми певні, що просимо згідно з волею Божою. Отже, усе зводиться до того, щоб упевнитися, яка ж воля Божа. Велика помилка думати, ніби Боже дитя не може знати, якою є Його воля щодо зцілення.

Щоб пізнати Його Божественну волю, ми мусимо керуватися Божим Словом. Саме Його Слово обіцяє нам зцілення. Обітниця з 5-го розділу Послання Якова настільки безумовна, що заперечити її неможливо. Ця обітниця лише підтверджує інші, так само сильні місця, які кажуть нам, що Ісус Христос здобув для нас зцілення від наших недуг, бо Він поніс наші хвороби. Згідно з цією обітницею ми маємо право на зцілення, бо воно є частиною спасіння, яке маємо в Христі, а отже, можемо очікувати його з певністю. Писання каже нам, що хвороба в Божих руках — це засіб карати Його дітей за їхні гріхи, але що ця наука припиняється, щойно Його страждаюче дитя визнає свій гріх і відвернеться від нього. Хіба це не рівнозначно ясному твердженню, що Бог бажає вдаватися до хвороби лише для того, щоб повернути Своїх дітей, коли вони блукають?

Хворий християнине, відкрий свою Біблію, досліджуй її і побач на її сторінках, що хвороба — це застереження, щоб зректися гріха, але що кожен, хто визнає й покидає свої гріхи, знаходить в Ісусі прощення і зцілення. Така Божа обітниця в Його Слові. Якби Господь мав на думці якийсь інший устрій для тих Своїх дітей, яких Він збирається покликати додому до Себе, Він об’явив би їм Свою волю, давши їм через Святого Духа бажання відійти; в інших особливих випадках Він пробудив би якесь особливе переконання; але, як загальне правило, Боже Слово обіцяє нам зцілення у відповідь на молитву віри.

«А все ж таки, — може хтось сказати, — хіба не краще в усьому покладатися на волю Божу?» І наводять приклади тих чи інших християн, які нібито, так би мовити, силували Божу руку, молячись без додавання слів «нехай буде воля твоя», і які не зазнали благословення у відповіді на свої молитви. А ще такі люди кажуть: «Звідки нам знати, чи не була б хвороба кращою для нас, ніж здоров’я?» Зауважте тут, що мова не йде про те, щоб силувати Божу руку, адже саме Його Слово каже нам, що Його воля — зцілити нас. «Молитва віри спасе болящого». Бог хоче, щоб здоров’я душі мало благословенний вплив і на здоров’я тіла, щоб присутність Ісуса в душі знаходила своє підтвердження в доброму стані тіла. І коли ви знаєте, що така Його воля, то, говорячи таким чином, ви не можете правдиво сказати, що в усьому покладаєтеся на Нього. Це не означає покладатися на Нього, коли ви вдаєтеся до всіх можливих засобів, щоб отримати зцілення, замість того щоб ухопитися за Його обітницю. Ваша покора — це не що інше, як духовні лінощі перед тим, що Бог велить вам робити.

Що ж до того, чи не краща хвороба за здоров’я, ми без вагання відповідаємо, що повернення здоров’я, яке є плодом відмови від гріха, посвячення себе Богові й тісного спілкування з Ним, безмежно краще за хворобу. «Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше» (1 Солунян 4:3), і саме зціленням Бог підтверджує реальність цього. Коли Ісус приходить заволодіти нашим тілом і чудесно зцілює його, коли з цього випливає, що отримане здоров’я треба зберігати день у день через безперервне спілкування з Ним, то досвід Спасителевої сили і Його любові, якого ми таким чином набуваємо, — це плід, набагато вищий за будь-який, що його може дати хвороба. Безсумнівно, хвороба може навчити нас покори, але зцілення, отримане безпосередньо від Бога, дає нам краще пізнати нашого Господа й учить нас більше Йому довіряти. Крім того, воно готує віруючого краще виконувати служіння Богові.

Християнине, що хворієш, якщо ти справді прагнеш пізнати, яка в цьому воля Божа, не дозволяй, щоб на тебе впливали ні думки інших, ні твої власні давні упередження, а слухай і досліджуй, що каже Боже Слово. Перевір, чи не каже воно тобі, що Божественне зцілення є частиною Ісусового викуплення і що Бог хоче, щоб кожен віруючий мав право на нього претендувати; подивися, чи не обіцяє воно, що молитву кожного Божого дитяти про це буде вислухано, і чи здоров’я, відновлене силою Святого Духа, не являє Божої слави перед очима Церкви і світу. Запитай його — і воно відповість тобі, що, згідно з волею Божою, хвороба є наукою, спричиненою гріхом (або недоліком), а зцілення, дароване у відповідь на молитву віри, свідчить про Його благодать, яка прощає, освячує і забирає гріх.