Розділ 34 · 4 хв читання
Переклад ШІ — очікує на перевірку носієм мови
Тільки
День тридцять перший. ЧЕКАННЯ НА БОГА: Тільки.
«На одного Бога вповай, душе моя;
Бо на него надїя моя.
Тілько він є моя скеля, моя защита, моя висока твердиня.» — Псальма 62:5,6.
Можна чекати на Бога безнастанно, але не тільки на Нього; можуть втручатися інші потаємні надії й перешкоджати благословенню, якого сподівалися. І тому слово тільки мусить прийти, щоб кинути своє світло на дорогу до повноти й певності благословення. «На одного Бога вповай, душе моя. Тілько він є моя скеля.»
Так, «На одного Бога вповай, душе моя.» Є тільки один Бог, тільки одне джерело життя й щастя для серця; Він тільки є моя Скеля; душе моя, вповай тільки на Нього. Ти бажаєш бути добрим. «Нїхто не благий, тільки один, Бог.» — і немає можливої доброти, крім тієї, що приймається безпосередньо від Нього. Ти шукав бути святим: «Нема рівно сьвятого як Господь.» — і немає святості, крім тієї, що Він Духом Своєї святості кожної миті вдихає в тебе. Ти хотів би жити й працювати для Бога і Його царства, для людей і їхнього спасіння. Послухай, як Він каже: «вічний Господь Бог, творець усієї вселенної. Він „тільки“ безʼутомний і на силах не впадає. Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого. Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь.» Він тільки є Бог; Він тільки є твоя Скеля: «На одного Бога вповай, душе моя.»
«На одного Бога вповай, душе моя.» Ти не знайдеш багатьох, хто може тобі в цьому помогти. Досить буде твоїх братів, щоб тягти тебе покласти вповання на церкви й доктрини, на задуми, плани й людські засоби, на засоби благодаті й Божі установлення. Але: «Душе моя, вповай тільки на Самого Бога.» Його найсвятіші установлення стають сіттю, коли на них вповають. Мідяний змій стає Нехуштаном; ковчег і храм — марною певністю. Нехай Живий Бог один, ніхто й ніщо, крім Нього, буде твоєю надією.
«На одного Бога вповай, душе моя.» Очі, і руки, і ноги, розум і думка можуть бути пильно зайняті обов’язками цього життя; «На одного Бога вповай, душе моя.» Ти — безсмертний дух, створений не для цього світу, а для вічності й для Бога. О душе моя! Усвідом своє призначення. Пізнай свій привілей і «вповай тільки на Бога». Не дай, щоб цікавість релігійних думок і вправ тебе звела; вони дуже часто заступають місце чекання на Бога. Душе моя, вповай ти, ти сама, твоє найглибше єство, з усією своєю силою, «вповай тільки на Бога». Бог за тебе, ти для Бога; вповай тільки на Нього.
Так, «На одного Бога вповай, душе моя.» Стережися двох своїх великих ворогів — світу і себе самого. Стережися, щоб жодне земне вдоволення чи втіха, хоч би яким невинним воно здавалося, не стримало тебе від того, щоб сказати: «Піду до Бога, що сповняє мене превеликою радостю.» Пам’ятай і вивчай, що Ісус каже про самозречення: «нехай одречеть ся себе.» Терстеген каже: «Святі зрікаються себе в усьому.» Догоджання собі в малому може зміцнювати його, щоб воно заявляло себе у великому. «На одного Бога вповай, душе моя»; нехай Він буде все твоє спасіння і все твоє бажання. Кажи безнастанно й нероздільним серцем: «Бо на него надїя моя; Тілько він є моя скеля; я не захитаюсь.» Хоч би яка була твоя духовна чи дочасна потреба, хоч би яке бажання чи молитва твого серця, хоч би який твій інтерес у зв’язку з Божим ділом у Церкві чи у світі — на самоті чи в метушні світу, на прилюдному поклонінні чи на інших зібраннях святих: «Душе моя, вповай тільки на Бога.» Нехай твої сподівання будуть від Нього одного. Він тільки є твоя Скеля.
«На одного Бога вповай, душе моя.» Ніколи не забувай двох основних правд, на яких спочиває це блаженне чекання. Якщо колись ти схилишся думати, що це «чекання тільки» надто важке чи надто високе, вони одразу тебе повернуть. Це: твоя цілковита безпорадність і цілковита достатність твого Бога. О, увійди глибоко в цілковиту гріховність усього, що є від себе, і не думай дозволити собі мати бодай одну-єдину мить голос. Увійди глибоко у свою повну й безнастанну неспроможність будь-коли змінити те, що в тобі лихе, або видати щось духовно добре. Увійди глибоко у своє відношення залежності як створіння від Бога, щоб приймати від Нього кожної миті те, що Він дає. Увійди ще глибше в Його завіт відкуплення, з Його обітницею відновити славніше, ніж будь-коли, те, що ти був утратив, і Своїм Сином і Духом безнастанно давати в тобі Свою дійсну Божественну Присутність і Силу. І так чекай на свого Бога безнастанно і тільки.
«На одного Бога вповай, душе моя.» Ніякі слова не можуть сказати, ніяке серце не може збагнути багатства слави цієї тайни Отця і Христа. Наш Бог у безмежній ніжності й всемогутності Своєї любові чекає бути нашим Життям і Радістю. О душе моя! нехай уже не буде потреби, щоб я повторював слова «вповай на Бога», а нехай усе, що в мені, встане й заспіває: «Тілько на Бога вповає тихо душа моя. На тебе цїлий день я вповаю.»
«На одного Бога вповай, душе моя!»