Безнастанно

День тридцятий. ЧЕКАННЯ НА БОГА: Безнастанно.

«Ти обернися до Бога твого; пильнуй милосердя і суду, й вповай все на Бога твого.» — Осії 12:6.

БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ — один з істотних складників життя. Перерви її в людині бодай на одну годину — і її втрачено, людина мертва. Безперервність, нерозривна й невпинна, конечна для здорового християнського життя. Бог хоче, щоб я був, і Бог чекає, щоб мене зробити, — я хочу бути, і я чекаю на Нього, щоб Він мене зробив кожної миті тим, чого Він від мене сподівається і що любе перед Його очима. Якщо чекання на Бога належить до сутності правдивої віри, то підтримання духа цілковитої залежності мусить бути безперервним. Божий клич — «вповай все на Бога твого» — мусить бути прийнятий і виконаний. Можуть бути часи особливого чекання, але настрій і звичай душі мусять бути там незмінно й безперервно.

Це безнастанне чекання справді конечне. Тим, хто вдовольняється немічним християнським життям, воно видається розкішшю, чимось понад те, що істотне для того, щоб бути добрим християнином. Але всі, хто молиться молитвою: «Господи! зроби мене таким святим, яким може бути зроблений прощений грішник! Тримай мене так близько до Тебе, як тільки мені можливо! Наповни мене Своєю любов’ю так повно, як Ти готовий це зробити!» — одразу відчувають, що це щось таке, що конче треба мати. Вони відчувають, що не може бути нерозривного спілкування з Богом, ані повного перебування в Христі, ані втримання перемоги над гріхом і готовості до служби без безнастанного чекання на Господа.

Безнастанне чекання — це можливість. Багато хто думає, що з обов’язками життя про це не може бути й мови. Вони не можуть завжди про це думати. Навіть коли хочуть, вони забувають.

Вони не розуміють, що це справа серця і що те, чим сповнене серце, займає його навіть тоді, коли думки зайняті чимось іншим. Батькове серце може бути безперервно сповнене палкою любов’ю й тугою за хворою дружиною чи дитиною десь далеко, хоч би нагальні справи вимагали всіх його думок. Коли серце навчилося, яке воно цілком безсиле бодай на мить утримати себе чи видати щось добре, коли воно зрозуміло, як певно й правдиво Бог його збереже, коли воно, зневірившись у собі, прийняло Божу обітницю зробити для нього неможливе, — воно вчиться спочивати в Бозі, і серед занять і спокус воно може чекати безнастанно.

Це чекання — обітниця. Божі накази є вможливлення: євангельські приписи всі є обітниці, об’явлення того, що наш Бог зробить для нас. Коли ти вперше починаєш чекати на Бога, це буває з частими перервами і частими невдачами. Але вір, що Бог наглядає за тобою в любові й потай тебе в цьому зміцнює. Бувають часи, коли чекання здається просто гаянням часу, але це не так. Чекання, навіть у темряві, є несвідомим поступом, бо ти маєш справу з Богом, і Він діє в тобі. Бог, Який кличе тебе чекати на Нього, бачить твої немічні зусилля і чинить це в тобі. Твоє духовне життя жодною мірою не є твоє власне діло: як мало ти його почав, так само мало можеш його продовжувати; це Дух Божий почав у тобі діло чекання на Бога; Він дасть тобі змогу чекати безнастанно.

Безнастанне чекання буде зустрінуте й нагороджене тим, що Сам Бог діятиме безнастанно. Ми доходимо кінця наших роздумів. Якби ж то ти і я навчилися одного уроку: Бог мусить, Бог буде діяти безнастанно. Він завжди діє безнастанно, але досвідові цього заважає невірство. Але Той, Хто Своїм Духом навчає тебе чекати безнастанно, приведе тебе й до досвіду того, як Його діло, як діло Вічного, ніколи не спиняється. У любові, і в житті, і в ділі Божому не може бути ані розриву, ані перерви.

Не обмежуй у цьому Бога своїми думками про те, чого можна сподіватися. Утвердь свої очі на цій одній правді: у самій Своїй природі Бог, як єдиний Дарувальник життя, не може чинити інакше, як кожної миті діяти у Своїй дитині. Не дивися тільки на один бік: «Якщо я чекатиму безнастанно, Бог діятиме безнастанно.» Ні, поглянь на другий бік. Постав Бога першим і скажи: «Бог діє безнастанно, кожної миті я можу чекати на Нього безнастанно.» Візьми час, доки видіння твого Бога, що діє безнастанно, без жодної миті перерви, не наповнить твого єства. Тоді твоє безнастанне чекання прийде саме собою. Повний довіри й радості, святий звичай душі буде: «на тебе цїлий день я вповаю.» Дух Святий буде тримати тебе в постійному чеканні.

«На одного Бога вповай, душе моя!»