Передмова

ПЕРЕДМОВА

ПЕРЕД тим, як торік вирушити до Англії, мене глибоко вразила думка про те, як у всій нашій побожності, особистій і громадській, нам потрібно більше Бога. Я відчував, що нам треба привчати наших людей у їхньому поклонінні більше чекати на Бога і зробити плекання глибшого чуття Його присутності, безпосереднішого дотику з Ним, цілковитої залежності від Нього — виразною метою нашого служіння. На вітальному сніданку в Ексетер-Голі я висловив цю думку дуже просто, у звʼязку з усією нашою релігійною працею. Я вже казав деінде, що був здивований відгуком, який це почуття зустріло. Я побачив, що Дух Божий чинив те саме бажання в багатьох серцях.

Досвід минулого року, і особистий, і громадський, вельми поглибив це переконання. Здається, ніби я сам лише починаю бачити, що найглибша правда про Бога і про наше ставлення до Нього осереджується в цьому чеканні на Бога, і як дуже мало в нашому житті та праці ми були оточені його духом. Наступні сторінки — це плід мого переконання і бажання звернути увагу всіх Божих людей на єдиний великий засіб проти всіх наших потреб. Більш ніж половину цих уривків написано на кораблі; боюся, вони носять сліди певної грубості й поспіху. Переглядаючи їх, я відчував, ніби хотів би написати їх наново. Але цього я тепер зробити не можу. І тому я посилаю їх із молитвою, щоб Той, хто любить уживати немічне, дав із ними Своє благословення.

Не знаю, чи зможу я вкласти в кілька слів те головне, чого нам треба навчитися. У примітці наприкінці книжки, про Ло, я згадав дещо. Але те, що я хочу сказати тут, ось що: велика нестача нашої побожності в тому, що ми не знаємо Бога.Відповіддю на всяку скаргу про немічність і поразку, вістю до кожної громади чи зібрання, що шукає настанови про святість, мало б бути просто: у чому річ — хіба ви не маєте Бога?Якщо ви справді вірите в Бога, Він усе виправить. Бог хоче і може Своїм Святим Духом. Перестаньте чекати найменшого добра від себе самих чи найменшої помочі від будь-чого, що є в людині, і просто віддайтеся беззастережно Богові, щоб Він чинив у вас: Він зробить усе за вас.

Як просто це виглядає! А проте це та Євангелія, яку ми так мало знаємо. Мені соромно, коли я випускаю ці вельми недосконалі роздуми; я можу лише покласти їх на любов моїх братів і нашого Бога. Нехай Він ужиє їх, щоб притягти нас усіх до Себе, щоб ми на ділі й на досвіді навчилися блаженного мистецтва чекати тільки на Бога. Дав би Бог, щоб ми дістали якесь правильне поняття про те, яким був би вплив життя, відданого — не в думці, чи в уяві, чи в зусиллі, а в силі Святого Духа — цілком чеканню на Бога.

З моїм вітанням у Христі до всіх Божих святих, яких я мав привілей зустріти, і не менше до тих, яких не зустрічав, підписуюся, ваш брат і слуга,

ЕНДРЮ МЮРРЕЙ.

Веллінгтон

3 березня 1896

[Сторінка 16 порожня]