Розділ 31 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Тривкий плід
А я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував—Йоана 15:16
Бувають плоди, які не зберігаються. Один сорт груш чи яблук треба вживати відразу; інший можна зберегти до наступного року. Так і в християнській праці буває плід, який не триває. Може бути багато того, що тішить і будує, а проте не залишається тривкого враження ні на силі світу, ні на стані Церкви. З другого боку, буває праця, що залишає свій слід на покоління або на вічність. У ній сила Божа дає себе відчути надовго. Це той плід, про який говорить Павло, описуючи два роди служіння: «І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили, щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій». Що більше людини з її мудрістю і силою, то менше тривкості; що більше Божого Духа, то більше віри, яка стоїть у Божій силі.
Плід відкриває природу дерева, з якого він походить. У чому таємниця приношення плоду, що залишається? Відповідь проста. Коли наше життя перебуває в Христі, коли ми перебуваємо в Ньому, тоді й плід, який ми приносимо, залишиться. Що більше ми дозволяємо божественному Виноградареві зрізати під корінь і вичистити все, що від людської волі й зусиль, що сильніше наше єство відходить від зовнішнього, щоб Бог міг діяти в нас Своїм Духом, — тобто що цілковитіше ми перебуваємо в Христі, — то більше залишатиметься наш плід.
Яка благословенна думка! Він вибрав тебе і настановив тебе, щоб ти приносив плід і щоб твій плід залишався. Він ніколи не задумував, щоб хоч одна з Його віток приносила плід, який не залишиться. Що глибше я входжу в мету цієї Його благодаті, що вибирає, то певнішою стає моя впевненість, що я можу приносити плід для вічного життя — для себе й для інших. Що глибше я входжу в цю мету Його любові, що вибирає, то краще усвідомлюю, яка ланка між задумом від вічності і плодом на вічність: перебування в Ньому. Задум — Його, Він його виконає; плід — Його, Він його принесе; перебування — Його, Він його підтримає.
Нехай кожен, хто називає себе християнським працівником, зупиниться. Запитай себе, чи залишаєш ти свій слід на вічність у тих, хто довкола тебе. Не твоя проповідь чи навчання, не сила твоєї волі чи здатність впливати забезпечать це. Усе залежить від того, чи сповнене твоє життя Богом і Його силою. А це знову ж залежить від того, чи живеш ти справді життям вітки, що перебуває, — у дуже тісному і безперервному спілкуванні з Христом. Саме вітка, що перебуває в Ньому, приносить багато плоду — плоду, що залишиться.
Благословенний Господи, відкрий моїй душі, благаю Тебе, що Ти вибрав мене приносити багато плоду. Нехай це буде моєю впевненістю, що Твій задум може здійснитися: Ти вибрав мене. Нехай це буде моєю силою, щоб покинути все й віддати себе Тобі. Ти Сам довершиш те, що почав. Притягни мене так жити в любові й певності цього вічного задуму, щоб сила вічності заволоділа мною і плід, який я приношу, залишився.
Щоб ви йшли і овощ приносили. О моя небесна Лозо, моїй душі починає світати, що плід, більше плоду, багато плоду, тривкий плід — це єдине, що Ти маєш дати мені, і єдине, що я як вітка маю дати Тобі! Ось я. Благословенний Господи, звершуй у мені Свій задум; дай мені приносити багато плоду, тривкого плоду, на Твою славу.