Розділ 26 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Як Я полюбив вас
Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас—Йоана 15:12
Це вже вдруге наш Господь ужив вислів як і Я. Уперше — про Своє ставлення до Отця: зберігати Його заповіді й перебувати в Його любові. Так само й ми маємо зберігати Христові заповіді й перебувати в Його любові. Удруге Він говорить про Своє ставлення до нас як про мірило нашої любові до братів: «Щоб любили один одного, як я полюбив вас». В обох випадках Його настрій і поведінка мають бути законом для наших. Це знову та істина, на якій ми вже не раз наголошували: досконала подібність між Лозою і віткою.
Як і Я—Але чи ж не марна річ уявляти, ніби ми можемо зберігати Його заповіді й любити братів так, як Він зберігав заповіді Свого Отця і як Він любив нас? І чи не мусить така спроба закінчитися невдачею і зневірою? Безперечно, якщо ми прагнемо виконати цей наказ власною силою або без повного розуміння істини про Лозу та її вітки. Але якщо ми зрозуміємо, що це «як і Я» — якраз і є єдиний великий урок притчі, єдина безперервна мова Лози до вітки, то побачимо, що питання не в тому, що ми відчуваємо себе здатними виконати, а в тому, що Христос здатен звершити в нас. Ці високі й святі накази — «Слухайтеся, як і Я! Любіть, як і Я» — саме для того й дані, щоб привести нас до усвідомлення нашого безсилля, а через нього пробудити нас до потреби, краси й достатності того, що приготоване для нас у Лозі. Ми почнемо чути, як Лоза щомиті говорить вітці: «Як і Я. Як і Я: Моє життя — твоє життя; ти маєш частку в усій Моїй повноті; Дух у тобі і плід, що походить від тебе, — усе це таке саме, як у Мені. Не бійся, а нехай твоя віра вхопиться за кожне „Як і Я“ як за божественне запевнення, що, оскільки Я живу в тобі, ти можеш і здатен жити, як Я».
Але чому ж, якщо таке справді значення притчі, якщо таким справді може бути життя вітки, — чому ж так мало хто його зазнає? Бо вони не знають небесної таїни Лози. Вони багато знають про притчу та її прекрасні уроки. Але прихованої духовної таїни Лози в Її божественному всемогутті й близькості, Яка несе їх і постачає їм усе цілий день, — цього вони не знають, бо не чекали на Божого Духа, щоб Він відкрив їм це.
Щоб любили один одного, як я полюбив вас—«Ви, як і Я». З чого нам почати, якщо ми справді хочемо навчитися цієї таїни? З визнання, що нам треба прийти до цілком нового способу життя, бо ми ще ніколи не знали Христа як Лози в повноті Його оживляючої й перетворюючої сили. З віддання себе, щоб очиститися від усього, що від себе, і відокремитися від усього, що у світі, — щоб жити тільки й цілковито так, як жив Христос, на славу Отця. А тоді — з вірою, що це «як і Я» є справді тим, що Христос готовий здійснити, тим самим життям, яке Лоза підтримуватиме у вітці, цілком залежній від Неї.
Як і Я. Знову й знову так є, мій благословенний Господи: яка Лоза, така й вітка — одне життя, один дух, один послух, одна радість, одна любов.
Господи Ісусе, у вірі, що Ти — моя Лоза, а я — Твоя вітка, я приймаю Твій наказ як обітницю і беру Твоє «як і Я» як просте одкровення того, що Ти чиниш у мені. Так, Господи, як Ти полюбив, так любитиму і я.