Правдива Лоза
Нічого не можете

Розділ 14 · 3 хв читання · 4 хв слухання

Нічого не можете

Без мене не можете робити нїчого—Йоана 15:5

В усьому життя вітки має бути точним відповідником життя Лози. Про Себе Ісус сказав: «Не може Син нїчого робити від себе». Як наслідок цієї цілковитої залежності Він міг додати: «Що бо Той робить, те й Син так само робить». Як Син Він отримав Своє життя від Отця не раз назавжди, а мить за миттю. Його життя було безперервним чеканням на Отця в усьому, що Він мав робити. І так Христос каже про Своїх учнів: «Без мене не можете робити нїчого». Він має на увазі це буквально. До кожного, хто хоче жити життям справжнього учня, приносити плід і прославляти Бога, приходить ця вість: ти нічого не можеш. Сказане раніше — «Хто пробуває в менї, а я в йому, той приносить багато овощу» — тут підкріплено найпростішим і найсильнішим доводом: «Перебування в Мені неодмінне, бо ви ж знаєте, що самі з себе нічого не можете зробити, щоб підтримувати небесне життя чи виявляти його».

Глибоке переконання в правдивості цього слова лежить у самому корені сильного духовного життя. Як я не створив сам себе, як я не міг би воскресити мертвого, так не можу я й дати собі божественного життя. Як не можу дати його собі, так не можу й підтримувати чи примножувати його: кожен його порух — це діло Бога через Христа і Його Духа. Саме тоді, коли людина в це вірить, вона стане на ту позицію цілковитої й безперервної залежності, яка є самою суттю життя віри. Духовним оком вона бачить, як Христос щомиті дає благодать для кожного подиху й кожного поглиблення духовного життя. Усе її серце каже «амінь» на слово: ти нічого не можеш. І саме тому, що вона так каже, вона може сказати й інше: «Все здолїю в Христї, що мене покрепляє». Почуття безпорадності й перебування, до якого воно змушує, ведуть до справжньої плідності й старанності в добрих ділах.

Без мене не можете робити нїчого.—Яке це благання і який заклик щомиті перебувати в Христі! Нам досить лише повернутися до лози, щоб побачити, як це правдиво. Поглянь ще раз на ту маленьку вітку, цілком безпорадну й безплідну, якщо вона не отримує соку від лози, і зрозумій, що повне переконання в тому, що без Христа ти нічого не можеш, — це якраз те, що тобі потрібне, щоб навчитися перебувати у своїй небесній Лозі. Саме в цьому великий зміст обрізування, про яке говорив Христос: усе, що від власного «я», має бути впокорене, щоб наша надія була лише на Христа. «Пробувайте в менї» — багато плоду! «Без мене» — нічого! Чи ж може бути якийсь сумнів, що нам вибрати?

Єдиний урок притчі такий: так само певно, так само природно, як вітка перебуває в лозі, ти можеш перебувати в Христі. Для цього Він — правдива Лоза; для цього Бог — Виноградар; для цього ти — вітка. Хіба ж ми не волатимемо до Бога, щоб Він назавжди визволив нас від «без мене» і зробив «Пробувайте в менї» безперервною дійсністю? Нехай твоє серце звернеться до того, Ким є Христос і що Він може зробити, до Його божественної сили й Його ніжної любові до кожної з Його віток, — і ти казатимеш дедалі впевненіше: «Господи! Я перебуваю; я принесу багато плоду. Моя неміч — моя сила. Нехай так буде. Без Тебе — нічого. У Тобі — багато плоду».

Без Мене — ти ніщо. Господи, я з радістю приймаю цей устрій: я — ніщо, Ти — усе. Моя нікчемність — моє найвище благословення, бо Ти — Лоза, Яка дає й чинить усе. Нехай так буде, Господи! Я — ніщо, завжди чекаю на Твою повноту. Господи, відкрий мені славу цього благословенного життя.

Ви завершили: Нічого не можете

Назад Далі