Правдива Лоза
Лоза (Йоана 15:5)

Розділ 11 · 4 хв читання · 5 хв слухання

Лоза (Йоана 15:5)

Я виноградина, ви віттє—Йоана 15:5

У попередньому вірші Христос щойно сказав: «Пробувайте в менї». Тоді Він оголосив великий незмінний закон усякого життя вітки, на землі чи на небі: «від себе»; «коли не пробувати ме». На самому початку притчі Він уже промовив: «Я правдива виноградина». Тепер Він повторює ці слова. Він хоче, щоб ми зрозуміли — добре зауваж цей урок, хоч який він простий на вигляд, це ключ до життя в перебуванні, — що єдиний спосіб виконати наказ «Пробувайте в менї» — мати очі й серце звернені на Нього Самого. «Пробувайте в менї… Я виноградина». Так, досліджуй цю святу таїну, доки не побачиш Христа як правдиву Лозу, що несе, зміцнює, постачає й надихає всі Свої вітки, Яка є і чинить у кожній вітці все, чого та потребує, — і перебування прийде само собою. Так, дивися на Нього як на правдиву Лозу, доки не відчуєш, яка це небесна Таїна, і не будеш змушений просити Отця відкрити її тобі Його Святим Духом. Той, кому Бог відкриває славу правдивої Лози, хто бачить, чим є Ісус і що Він щомиті чекає зробити, — той не може не перебувати. Видіння Христа — непереборна сила тяжіння; воно притягає й тримає нас, як магніт. Завжди слухай живого Христа, Який і досі говорить до тебе й чекає, щоб показати тобі зміст і силу Свого Слова: «Я виноградина».

Скільки виснажливої праці витрачено на спроби зрозуміти, що таке перебування, скільки безплідних зусиль — на спроби його досягти! Чому так було? Бо увагу звертали на перебування як на діло, яке маємо виконати ми, а не на живого Христа, в Якому ми мали бути збережені в перебуванні, Який Сам мав тримати й берегти нас. Ми думали про перебування як про безнастанне напруження й зусилля — ми забуваємо, що воно означає спочинок від зусиль для того, хто знайшов свою оселю. Зауваж, як Христос сказав: «Перебувайте в Мені; Я — Лоза, яка родить, тримає, зміцнює й робить плідними вітки. Перебувайте в Мені, спочивайте в Мені, і дайте Мені звершити Моє діло. Я — правдива Лоза: усе, чим Я є, що кажу й роблю, — божественна правда, яка дає справжню дійсність сказаного. Я — Лоза; тільки погодься й віддай Мені все своє — Я все зроблю в тобі».

І так іноді буває, що душі, які ніколи особливо не займалися думкою про перебування, весь час перебувають, бо зайняті Христом. Не те щоб слово перебувати було непотрібне: Христос так часто вживав його, бо воно — сам ключ до християнського життя. Але Він хоче, щоб ми розуміли його в правдивому значенні: «Вийди з усякого іншого місця, з усякої іншої надії й заняття, вийди з себе з твоїми міркуваннями й зусиллями, прийди й спочинь у тому, що зроблю Я. Живи поза собою; перебувай у Мені. Знай, що ти в Мені; більше тобі нічого не потрібно; залишайся там, у Мені».

«Я виноградина». Христос не приховав цієї таїни від Своїх учнів. Він відкрив її — спершу словами тут, потім силою, коли зійшов Святий Дух. Він відкриє її й нам — спершу в думках, визнаннях і прагненнях, які пробуджують ці слова, а потім силою через Духа. Чекаймо ж на Нього, щоб Він показав нам увесь небесний зміст цієї таїни. Нехай щодня, у наш тихий час, у внутрішній кімнаті з Ним і Його Словом, нашою головною думкою й метою буде звернути серце до Нього з певністю: усе, що лоза будь-коли може зробити для своїх віток, мій Господь Ісус зробить — і робить — для мене. Дай Йому час, дай Йому своє вухо, щоб Він міг прошепотіти й пояснити божественну таємницю: «Я виноградина».

Понад усе пам’ятай: Христос — Лоза, яку насадив Бог, а ти — вітка, яку прищепив Бог. Завжди стій перед Богом у Христі; завжди чекай від Бога всякої благодаті в Христі; завжди віддавай себе, щоб приносити той більший плід, якого просить Виноградар, у Христі. І багато молися про відкриття таїни, що вся любов і сила Божа, яка спочивала на Христі, діє також і в тобі. «Я — Божа Лоза, — каже Ісус, — усе, чим Я є, Я маю від Нього; усе, чим Я є, — для тебе; Бог здійснить це в тобі».

Я виноградина. Благословенний Господи, промов це слово в мою душу. Тоді я знатиму, що вся Твоя повнота — для мене. І що я можу покластися на Тебе, що Ти вливатимеш її в мене, і що моє перебування таке легке й таке певне, коли я забуваю й гублю себе у вірі, сповненій поклоніння, що Лоза тримає вітку й задовольняє кожну її потребу.

Ви завершили: Лоза (Йоана 15:5)

Назад Далі