Навіщо підписувати обітницю?

Прихильність до повного утримання від міцних напоїв швидко зростає. Зусиллями й самопожертвою десятків тисяч людей твориться сильна громадська думка, наче могутній хвилеріз. Нестримний наступ пияцтва натрапив на перепону, і не один човен, побитий люттю Пристрасті й Потурання собі, стоїть тепер безпечно на якорі в гавані, захищений від остаточної загибелі, і може полагодити свої страшні пошкодження. Щасливі ми, що живемо в такий час! Докладімо ж усіх сил, щоб і собі вкласти свої кілька каменів у цей великий хвилеріз, який складається лише з малої праці невідомих і швидко забутих будівничих.

Одним із важливих засобів, завдяки яким так багато зроблено, була обітниця тверезості. Якщо говорити по-людськи, то без обітниці нинішня прихильність суспільства до повного утримання була б неможлива. І великою помилкою було б, якби підписання обітниці колись вийшло з ужитку або стало предметом зневаги. Не годиться відкидати ногою драбину, якою ми піднялися вгору.

І все ж подекуди є схильність думати й говорити про обітницю легковажно

«О, — каже один, — я можу бути тверезником і без підпису під вашою обітницею».

«Так, — каже інший, — це по-дитячому: підписом відмовлятися від своєї свободи».

«Може, для когось це й добре, — каже третій, — але не для мене».

Навіщо ж тоді підписувати обітницю повної тверезості?

Підпишіть обітницю: це ваш протест проти спиртного. — Настав час кожній розважливій людині висловити урочистий протест проти спиртного, яке щороку завдає такого страшного спустошення нашому родові. Хто може бути байдужим до горя, яке воно приносить серцям і домівкам, селам і містам, країнам і континентам? Недарма індуси називають його «соромною водою». Немає дому, де не знайшлося б його жертв. Немає газети, яка не повідомляла б про його диявольські злочини. Немає державного службовця, який не міг би дати проти нього нищівних свідчень.

Ми не можемо зробити багато, але зробімо, що можемо. Ми маємо голос, право сказати так чи ні, силу погодитися чи запротестувати. Тож неодмінно використаймо їх на боці правди. А якщо ми не можемо висловити своїх почуттів інакше, то принаймні підпишімо на папері урочисту заяву, що ніколи більше не торкнемося найжорстокішого ворога, який будь-коли впивався людськими сльозами й кров’ю.

Підпишіть обітницю: це піде на користь вашому здоров’ю. — Алкоголь не більш потрібний для здоров’я, ніж будь-який інший хімічний чи лікарський засіб. Він збуджує серце, заважає травленню, розладнує печінку й отупляє мозок. Він дає хвилинне тепло й піднесення, але згодом за них доводиться платити неминучим зменшенням життєвого тепла, тілесної снаги й розумової сили. Навіть у помірних кількостях він діє як подразник і отрута.

Атлет, який готується до змагань із веслування, до кулачного бою чи до бігу, мусить цілком відмовитися від алкоголю; і якщо людям він не потрібен для таких надзвичайних зусиль, то навіщо він вам для звичайних? Недавні англійські походи в Абіссинію, Трансвааль і Єгипет довели: якщо генерал хоче, щоб його війська здійснювали форсовані марші або витримували незвичайну втому, він мусить замінити грог кавою. Крайнощі полярного кола й тропічного сонця найкраще переносити на холодній воді, як доводить досвід багатьох дослідників і мандрівників. Таблиці страхових контор показують, що на кожних сімдесят трьох померлих тверезників припадає сто померлих помірно питущих, і багато контор мають окремий відділ, щоб надавати тверезникам переваги страхування за нижчою ціною.

Для декого з тих, хто читає ці слова, справжнім відкриттям стало б, якби вони спробували жити в повній тверезості. Апетит у вас був би кращий, розум ясніший, нерви міцніші, а весь організм набув би доброї форми й бадьорості.

Підпишіть обітницю: це заощадить ваш час. — Ми маємо прожити лише одне коротке життя, і не можемо дозволити собі кидати діамантові хвилини в бурхливий потік, що мчить поряд із нами. Скільки днів на початку тижня наші робітники проводять у шинках — днів, що є чистою втратою і для них самих, і для їхніх родин, і для країни! Скільки годин протягом тижня конторські службовці й комівояжери проводять біля буфетів на залізничних станціях і в ресторанах — годин, які можна було б засіяти насінням золотого врожаю! Скільки вечорів гірше ніж змарновано у веселих компаніях — вечорів, які можна було б провести в невинному й здоровому відпочинку або в набутті знань, що відчинили б не одні зачинені двері! Від усього цього ви врятувалися б, якби підписали обітницю.

Підпишіть обітницю: це збереже ваш гаманець. — Сядьте й підрахуйте, скільки ви щодня витрачаєте на спиртне — не лише на себе, а й на тих, кого пригощаєте. За рік набереться чимала сума. Додайте до цього гроші, які ви могли б заробити за час, що тепер втрачаєте. Додайте ще всі суми, марнотратно розтрачені в товаристві, куди вас заводить звичка пити. А коли все це скласти разом, хіба не вийшов би гарний запас на чорний день — на хворобу чи на старість?

Я часто кажу тим, хто підписує мої картки з обітницею, що всередині подвійного картону захована банкнота на 500 доларів.

Підпишіть обітницю: це вбереже вас від спокуси. — Ви не маєте наміру стати п’яницею; ви з презирством відкидаєте саму таку думку. Але поки ви граєтеся з чаркою, небезпека стати ним є. Тепер ви п’єте заради товариства, але прийде час, коли питимете заради самого напою. Ви не можете бути певні, що щоденна чарка не зробить із вами того, що зробила з незліченними людьми: не розбудить спраги, яка тепер, можливо, дрімає, але, раз прокинувшись, стане ненаситною! Мудрі люди, добрі люди, сильні люди потрапляли під владу цієї страшної спраги, хоча очікували такого не більше, ніж ви. Хіба ж не безумство для вас ризикувати, що вона у вас зародиться? Чому б не зупинитися одразу, поки ця спрага ще не прокинулася?

Ви кажете мені, що вам важко обходитися без спиртного. Тоді саме це — вірна ознака, що проклятий потяг уже закріпився у вас. Зістрибніть із вагона, поки він не помчав униз схилом, Спрямуйте човен у затоку, поки його не підхопили пороги над водоспадом. Виштовхніть роздвоєне копито назад за двері, перш ніж демон встигне просунути все своє тіло у ваше серце й життя. Зробіть це одразу. Зробіть це тепер. Ви просите: «Не введи нас у спокусу», — то й не входьте в неї самі. Недарма шинки називають «тінями» й «склепами». Вони — тіні смерті й склепи, де поховано все найшляхетніше й найкраще в людях. Уникайте їх. Проходьте повз них. Не заходьте туди, хіба що Добрий Пастир пошле вас туди знайти загублену вівцю.

Підпишіть обітницю: вона стане чіткою відправною точкою у вашій історії. — У всіх зусиллях до кращого життя добре мати якийсь орієнтир у просторі чи в часі, на який можна озиратися і від якого вести лік. Є певне задоволення в тому, щоб могти вказати на подумки складену кам’яну піраміду, чи на лінію згину, чи на побілений стовп, що виділяється серед вересовища життя, і сказати:

«Аж до того місця я жив себелюбним, лихим життям, але відтоді, з Божою допомогою, намагаюся бігти чесно й добре».

Для одних це проповідь. Для інших — день народження, чиясь смерть, запис у щоденнику чи переддень Нового року. Для ще інших — приїзд до їхнього міста якогось проповідника тверезості в дусі Євангелія. Але в багатьох випадках ту саму мету виконує підписання обітниці. Дата на картці з обітницею — це день народження, новий початок, початок нової доби в історії душі; і дуже часто вона веде до другого кроку — віри в Христа.

Підпишіть обітницю: вона накладає міцне зобов’язання. — Коли людина покидає спиртне, вона мусить зробити все можливе, щоб зміцнити своє рішення. Якщо вона лише ухвалює рішення, то почувається вільною відступити від нього, коли захоче. Але якщо вона зав’язує своє рішення подвійним вузлом — урочистою обіцянкою, під якою поставила свій підпис, — тоді почувається зв’язаною найурочистішими зобов’язаннями. Вона й подумати не може про те, щоб порушити своє слово. Вона не наважиться зламати дану присягу вірності. І в хвилину спокуси її самоповага, її любов до правди, її прагнення бути людиною слова, її письмова обітниця стануть вагомою причиною сказати «Ні».

Один джентльмен, який недавно підписав картку з обітницею, розповідав, що весь наступний день носив її в кишені й п’ятнадцять разів виймав, щоб нагадати собі, що поставив свій підпис під обіцянкою, якої не наважиться порушити й не може взяти назад.

Підпишіть обітницю: вона стане достатньою відповіддю тим, хто спокушає вас пити. — Немає кращої відповіді, яку могла б дати людина. Якщо вона відмовляється, бо їй жарко, їй порадять випити, щоб охолонути. Якщо відмовляється, бо їй холодно, їй порекомендують випити, щоб зігрітися. Якщо відмовляється, бо не може собі цього дозволити, товариш охоче її пригостить. Якщо відмовляється, бо нездужає, — то немає такої недуги з тих, що їх успадковує плоть, від якої п’янкі напої не приписували б як певні ліки. Здорові люди п’ють, доки не захворіють, а тоді п’ють, щоб знову одужати. Жодна з цих відмовок не допомагає, але якщо людина каже: «Я підписав обітницю», — її можуть вважати дурнем, але не можуть сказати, що вона не навела достатньої причини; а якщо вони самі чесні люди, то не наважаться просити її порушити своє слово. Якщо хтось пропонує вам випити після того, як ви підписали обітницю, він вам не справжній друг; він робить дияволову роботу. Він неодмінно обернеться й образить вас, коли ви зробите по-його, бо втратить останні рештки поваги до вас.

Є люди, яким конче треба мати для інших пояснення, чому вони чинять так, а не інакше. Ось принаймні ясна, пряма, зрозуміла причина, яка кладе край суперечкам і розв’язує справу раз і назавжди, — «Я підписав обітницю».

Підпишіть обітницю: так вона не стане знаком виправленого п’яниці. — Якби обітницю підписували лише ті, хто був п’яницею, але намагається жити новим життям, вона стала б знаком виправлених п’яниць, і незабаром її перестали б підписувати саме ті люди, які найбільше її потребують. Це було б великим лихом.

«Я не наважуюся підписати обітницю», — сказав один молодий лікар приятелеві, який намагався схилити його до цього, щоб уберегти від загибелі.

«Чому ж ні?» — запитав приятель.

«Бо якби люди почули, що я це зробив, вони сказали б, що в моєму характері, певно, розхитався якийсь гвинтик і що я — виправлений п’яниця».

«Ні, — сказав приятель, — цього вони ніколи не зможуть сказати, бо її підписали тисячі тисяч людей, на чиєму характері ніколи не було плями».

Ця відповідь його заспокоїла. Він дав обітницю і тепер є ревним християнським працівником в одному з наших великих міст.

Можливо, вам самим не потрібно підписувати обітницю, але підпишіть її, щоб надати їй переваги, ваги й поважності вашого власного морального характеру. Якби кожен, хто має добре ім’я й бездоганний характер, тримався осторонь, обітниця зазнала б безнадійної поразки. Кожна поважна християнська людина, яка її підписує, — наче один із корків, що плавають на поверхні моря й допомагають утримувати важкі сіті, повні риби.

Підпишіть обітницю: так іншим легше буде зробити те саме. — Ми — створіння моди. Нічого не вдієш. Такими нас створено. Що робить один, те схильні робити й інші. Не одна пильна пара очей стежить, що зробить читач цих рядків. Якщо він підпише обітницю, той хлопець, той товариш, той слуга зробить те саме; а якщо відмовиться, то, можливо, і той, хто чекає, теж відмовиться, і ця відмова доведе до загибелі.

На нас дивиться більше очей, ніж ми думаємо. Більше життів, ніж ми знаємо, хитаються на терезах, чекаючи, щоб пір’їна нашого прикладу схилила їх у той чи інший бік. Чи правильно ми чинимо, залишаючи незробленим щось, що могло б спасти бодай одного, за кого Христос умер? Ми мусимо вдаватися до всіх засобів, щоб конче деяких спасти, навіть якщо вживання цих засобів змушує нас зректися якоїсь хваленої свободи чи якоїсь улюбленої втіхи.

Не кажіть, що не маєте впливу. Це лише відмовка: ви його маєте; вам не сподобалося б, якби таке про вас сказав хтось інший.

«Я не маю жодного впливу», — сказав один чоловік тому, хто просив його дати обітницю заради інших.

Тієї хвилини підійшла його дружина й сказала: «Правда, впливу в тебе не більше, ніж у кота».

«Скажеш це ще раз, жінко, — відповів він, — то я тебе з ніг зіб’ю».

Звісно, ви маєте вплив. Використовуйте його добре.

Підпишіть обітницю: вона здобуде вам друзів. — Усі ми потребуємо друзів, і якщо ми покинули тих, хто збирається довкола чарки, нам потрібні інші, а знайти їх найлегше там, де пропонують картки з обітницею для підпису. Можна, звісно, вирішити покинути спиртне й дотримуватися цього зобов’язання потай; але набагато краще дати обітницю в присутності однієї чи кількох людей, які засвідчать те, що бачили, і будуть пов’язані з вами узами нового, спільного братерства, бо вони зробили те саме і зобов’язалися служити тій самій справі.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ.

Але я не хочу підписом зрікатися своєї свободи. — Тоді, якщо ви неодружені, ви ніколи не одружитеся; ви, певно, ніколи не пообіцяєте любити й шанувати одну людину, бо можете захотіти змінити свою думку. А що правдиве в цьому випадку, те правдиве й в інших, і це достатня відповідь на заперечення.

Якщо хочете, дайте обітницю лише на короткий час, як берете в оренду будинок. Ви легко можете поновлювати її знову й знову. Або, ще краще, пообіцяйте утримуватися, з Божою допомогою, від усіх п’янких напоїв як питва, доки не повернете своєї картки з обітницею другові, від якого її отримали. Це дасть вам можливість відмовитися від неї, коли захочете, і дасть йому нагоду щиро поговорити з вами, коли ваш намір почне хитатися.

Але мене можуть змусити випити. — Якщо так станеться, ви не порушите своєї обітниці. Ви обіцяєте утримуватися від п’янких напоїв лише як від питва. Якщо вам вливають їх у горло силоміць або коли ви непритомнієте; якщо лікар змушує вас їх прийняти; якщо ви, не знаючи, споживаєте їх у якійсь страві, — вашу обітницю не порушено. Не ви її порушуєте.

Але я вже давав її і порушував не раз. — Тоді дайте її знову, у смиренній залежності від Спасителя, що явився, «щоб зруйновати дїла диявола».

Більшість, якщо не всі, обітниць повної тверезості наголошують на словах — З БОЖОЮ ДОПОМОГОЮ. Ці слова — серце всього. Якщо їх не відчуто глибоко в душі, обітниця мало чого варта: вона тримається на самій лише людській силі. Але коли людина звертається до Бога, справа міняється. Божа сила вливається в дух, що підноситься до Нього в молитві й довірі. Руки ангелів простягаються, щоб стримати ноги, які збиваються з дороги. Свята залога стає всередині слабкої й тремтячої природи, щоб утримати її проти ворога. Просіть Господа Ісуса простити минуле. Просіть Його спасти вас від вашого ворога. Просіть Його бути вам щитом у день битви. Просіть Його, коли двері вже майже виламано, підперти їх Своєю ногою і міцно тримати зачиненими. Він може вас оберегати без спотикання. Він силен зберегти те, що ви Йому довірили. Він може зробити вас більш ніж переможцем. Віддайте себе в Його руки, перш ніж уранці вийдете зі своєї кімнати. Дивіться на Нього цілий день. Щовечора хваліть Його за Його благодать.

«Що це ти весь час бурмочеш собі під ніс?» — спитав один робітник іншого, що працював неподалік від нього в тій самій майстерні.

«Я весь час кажу: „Господи, поможи мені“, — була відповідь. — Кажу це вдень і вночі. Це єдиний відомий мені спосіб угамувати свою спрагу до спиртного».

Мужайтеся, друзі мої. Битва може бути запеклою, але перемога певна. А коли ви вже твердо станете на скелі, будьте напоготові, щоб рятувати інших із бурхливих вод міцних напоїв.