Воля Божа

«Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї». — Маттея 6:10.

1. Воля Божа є тією живою силою, якій світ завдячує своє існування. Через ту волю і згідно з тією волею він є тим, чим він є. Він є висловом, або виявленням, або втіленням Божественної волі в її мудрості, силі й доброті. Він має в красі й славі лише те, чим завдячує тому, що Бог так захотів. І як та воля утворила його, так вона й підтримує його щодня. Творіння, отже, чинить те, на що воно було призначене: воно виявляє славу Божу. «І, коли давали ті животні славу і честь, і подяку Сидячому на престолї, Живучому по вічні віки… Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю (усе) єсть, і створено».

2. Це правда щодо неживої природи. Ще більшою мірою це правда щодо розумних створінь. Божественна Воля взялася створити створіння за Своїм власним образом і подобою, наділене живою силою пізнавати ту Волю, якій воно завдячувало своє буття, приймати її і співпрацювати з нею. Блаженство неполеглих ангелів полягає в тому, що вони вважають своєю найвищою честю і своїм найвищим щастям бути здатними хотіти й чинити саме те, що хоче і чинить Бог. Слава неба в тому, що там чиниться воля Божа.

Гріх і біда полеглих ангелів і людей полягають просто в тому, що вони відвернулися від волі Божої і відмовилися перебувати в ній і чинити її.

3. Викуплення є не чим іншим, як відновленням Божої волі на її місці у світі. Задля цього прийшов Христос і показав у людському житті, що людина має жити тільки заради одного — заради чинення Божої волі. Він показав нам, що є один-єдиний спосіб перемогти власну сваволю: смерть для неї, у послуху Божій волі аж до смерті. Так Він спокутував нашу сваволю і переміг її за нас та відкрив шлях через смерть і воскресіння в життя, цілком поєднане з волею Божою і цілком їй віддане.

4. Викупляюча воля Божа тепер здатна звершити в полеглій людині те, що Його творча воля звершила і завжди звершує в природі або в неполеглих істотах. У Христі і в Його прикладі Бог об’явив ту відданість Своїй волі й ту втіху в ній, яких Він просить і очікує від нас. У Христі і у Своєму Дусі Він оновлює нашу волю і бере її у Своє володіння: діє в ній і хотіння, і чинення, роблячи нас здатними і охочими чинити всю Його волю. Він Сам чинить усе по раді волі Своєї. «Нехай звершить вас у всякому доброму дїлї, щоб чинили волю Його, роблячи в вас любе перед Ним». Коли це об’являється Святим Духом, коли в це вірять і коли це приймається в серце, ми починаємо прозирати в ту молитву: «Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї», — і пробуджується правдиве бажання того життя, яке вона обіцяє.

5. Як же конче потрібно віруючому усвідомлювати своє відношення до Божої волі і те право, яке вона має на нього. Дуже і дуже багато віруючих не мають жодного уявлення про те, якою повинна бути їхня віра або їхнє відчуття щодо волі Божої. Як мало тих, хто каже: уся моя думка про блаженство є не в чому іншому, як у найповнішій згоді з волею Божою. Я відчуваю, що моя єдина потреба — це невідступно збережене віддання себе, щоб ані в найменшій речі ніколи не чинити інакше, ніж того хоче від мене Бог. Божою благодаттю кожна година мого життя може бути життям у волі Божій і чиненням її так, як вона чиниться на небі.

6. Тільки тоді, коли живою вірою в Божественну Волю, що дедалі більше звершує в нас Свої наміри, оволодіє наше серце, ми матимемо відвагу вірити у відповідь на ту молитву, якої навчив нас наш Господь. Тільки тоді, коли ми побачимо, що саме через Ісуса Христа звершується ця дія Божої волі в нас, ми зрозуміємо, як саме тісне єднання з Ним дає ту певність, що Бог звершить у нас усе. І тільки ця певність у Богові через Ісуса Христа запевнить нас, що і ми теж можемо виконати свою частку і що наша слабка воля на землі справді може завжди відповідати волі Божій і співпрацювати з нею. Приймімо ж наше призначення і наш обов’язок як те одне, чого бажає наше серце: щоб в усьому воля Божа чинилася в нас і через нас так, як вона чиниться на небі; і ця віра переможе світ.

7. Волю не можна тут відривати ані від її живого й діяльного єднання з Отцем, ані від живої присутності Благословенного Сина. Тільки Божим водійством, даним нам згори через Святого Духа, воля Божа може бути справді пізнана — і в її красі, і в її застосуванні до щоденного життя, і в її дедалі повнішому об’явленні. Це навчання буде дане не мудрим і не розумним, а немовлятам — людям дитинної вдачі, які готові чекати на те, що їм дається, і цілком залежати від того. Боже водійство провадитиме нас стежкою Божої волі.

8. Наша потаємна єдність із Богом є тим місцем, де ми повторюємо і вивчаємо великі уроки… Бог, якому я поклоняюся, просить у мене досконалого єднання зі Своєю волею… Моє поклоніння означає: «Чинити волю твою, мій Боже, моя радість». Ранкова година, внутрішня кімната, потаємна єдність із Богом — у міру того, як у них шукається і плекається пізнання Божої волі, сила виконувати її і цілковите й радісне віддання себе на те, щоб чинити все, чого хоче Бог, — наше вивчення Божого слова і наша молитва принесуть своє правдиве й повне благословення.