Розділ 89 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Коли не можемо досягти найвищого, маємо виконувати смиренні діла
Голос Христа
СИНУ Мій, ти не можеш завжди перебувати в палкішому прагненні чесноти чи залишатися на вищому ступені споглядання; через гріх людства ти мусиш часом сходити до нижчих речей і нести тягар цього тлінного життя, хоч і неохоче, і втомлено. Доки ти носиш смертне тіло, зазнаватимеш утоми й тяжкості серця. Тож тобі належить у тілі оплакувати тягар тіла, який не дає тобі невпинно віддаватися духовним вправам і Божественному спогляданню.
У такому стані добре тобі братися до смиренних, зовнішніх справ і підкріплювати себе добрими ділами, з непохитною довірою очікувати Мого небесного відвідання, терпляче зносити своє вигнання й сухість духу, доки Я знову не відвідаю тебе і не звільню від усіх тривог. Бо Я дам тобі забути твої труди і втішатися внутрішнім спокоєм. Я розстелю перед тобою широкі поля Писання, щоб ти з розкритим серцем почав поступати дорогою Моїх заповідей. І ти скажеш: муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.