Наслідування Христа
Прагнення вічного життя і великі нагороди, обіцяні тим, хто бореться

Розділ 87 · 4 хв читання · 5 хв слухання

Прагнення вічного життя і великі нагороди, обіцяні тим, хто бореться

Голос Христа

СИНУ Мій, коли відчуваєш, що на тебе згори виливається прагнення вічного блаженства, і коли жадаєш вийти з намету тіла, щоб споглядати Мою славу без загрози зміни, розкрий широко своє серце й прийми це святе натхнення з усім запалом. Склади найглибшу подяку небесній Доброті, яка так розважливо з тобою поводиться, так милосердно тебе відвідує, так палко тебе спонукає і так могутньо підтримує, щоб ти під власним тягарем не опустився до земного. Бо ти здобуваєш це не власною думкою чи зусиллям, а лише з поблажливості небесної благодаті й Божої ласкавої уваги. А мета цього — щоб ти зростав у чесноті й у більшому смиренні, щоб готувався до майбутніх випробувань, щоб намагався пригорнутися до Мене всією прихильністю свого серця і служив Мені палкою волею.

Сину Мій, часто, коли горить вогонь, полум’я не здіймається без диму. Так і прагнення декого палають до небесного, а проте вони не вільні від спокус тілесної прихильності. Тому не зовсім задля чистої Божої честі вони діють, коли так ревно Його просять. Таке часто й твоє прагнення, що ти його вважаєш таким сильним. Бо те, до чого домішано власну користь, не чисте й не досконале.

Тож проси не того, що приємне й вигідне тобі, а того, що Мені до вподоби й служить Моїй честі, бо коли судиш правильно, ти повинен ставити Мою волю вище за власне бажання чи за все, чого хочеш, і йти за нею.

Я знаю твої прагнення і чув твої часті зітхання. Ти вже хотів би бути у свободі слави синів Божих. Ти вже жадаєш утіх вічної домівки, небесного краю, повного радості. Але та година ще не настала. Залишається ще інша година — час війни, праці й випробування. Ти прагнеш наповнитися найвищим добром, але тепер не можеш його досягти. Я — те найвище Добро. Чекай на Мене, аж доки прийде Царство Боже.

Тебе ще мають випробовувати на землі й вправляти в багатьох речах. Утіха часом буде тобі дана, але повної її повноти не дано. Тож будь мужній і сильний — і чинити, і терпіти те, що противне природі.

Ти мусиш зодягнутися в нову людину. Мусиш перемінитися на іншу людину. Мусиш часто робити те, чого не хочеш, і відмовлятися від того, чого хочеш. Що до вподоби іншим, те вдаватиметься; що до вподоби тобі — ні. Слова інших слухатимуть; що скажеш ти, те вважатимуть за ніщо. Інші проситимуть і одержуватимуть; ти проситимеш і не одержиш. Інші здобудуть велику славу серед людей; про тебе не скажуть нічого. Іншим доручатимуть те чи інше; тебе вважатимуть непридатним. Через усе це природа часом сумуватиме, і буде великою справою, якщо ти зноситимеш цей смуток мовчки. Бо в цьому й у багатьох подібних речах звичайно випробовують вірного слугу Господнього, щоб побачити, наскільки він уміє зрікатися себе й ламати себе в усьому.

Мало в чому тобі так треба вмирати для себе, як у тому, щоб бачити й терпіти те, що суперечить твоїй волі, особливо коли накази видаються незручними чи марними. Тоді, оскільки ти під владою і не смієш опиратися вищій владі, тобі важко коритися чужій волі й цілком відмовитися від власної думки.

Але подумай, Сину Мій, про плід цих трудів — як швидко вони скінчаться і як щедро будуть нагороджені, — і вони не засмутять тебе, а твоє терпіння знайде найсильнішу утіху. Бо замість тієї малої волі, від якої ти тепер охоче відмовляєшся, ти завжди матимеш свою волю на небі. Там ти знайдеш усе, чого тільки міг би бажати. Там володітимеш усяким добром без страху його втратити. Там твоя воля буде навіки одне з Моєю. Вона не бажатиме нічого поза Мною і нічого для себе. Там ніхто тобі не противитиметься, ніхто на тебе не скаржитиметься, ніхто не заважатиме, і ніщо не стоятиме на дорозі. Усе, чого бажаєш, буде там присутнє, наповнюючи твою прихильність і насичуючи її вщерть. Там Я віддам тобі славу за ганьбу, яку ти тут зазнав; за твій смуток дам тобі одіж хвали, а за найнижче місце — престол влади навіки. Там з’явиться плід слави, звеселиться праця покаяння, і смиренна покора буде славно увінчана.

Тож смиренно схиляйся під волю всіх і не зважай, хто сказав те чи наказав інше. Але особливо дбай, щоб, коли тобі щось наказують чи навіть натякають — чи то настоятель, чи нижчий, чи рівний, — ти сприймав це доброзичливо й чесно намагався виконати. Нехай один шукає одного, а інший чогось іншого. Нехай один хвалиться тим, інший — іншим, і хай обох хвалять тисячу разів. А ти не радій ні тим, ні іншим, а тільки зневазі до себе та Моїй уподобі й честі. Нехай буде таке твоє бажання: щоб чи в житті, чи в смерті Бог був прославлений у тобі.

Ви завершили: Прагнення вічного життя і великі нагороди, обіцяні тим, хто бореться

Назад Далі