Наслідування Христа
Вправи доброго ченця

Розділ 20 · 3 хв читання · 4 хв слухання

Вправи доброго ченця

ЖИТТЯ доброго ченця має рясніти всякою чеснотою, щоб усередині він був таким, яким здається іншим. І слушно, що всередині має бути набагато більше, ніж видно назовні, бо Той, Хто бачить нутро, — це Бог, Якого ми повинні найглибше шанувати, хоч би де були, і перед лицем Якого маємо ходити чистими, як ангели.

Щодня ми повинні оновлювати свої постанови й пробуджувати себе до ревності, ніби це перший день нашого чернечого життя. Ми повинні казати: «Допоможи мені, Господи Боже, у моїй добрій постанові та в Твоєму святому служінні. Дай мені нині, цього ж таки дня, почати досконало, бо досі я нічого не зробив».

Яким є наш намір, таким буде й наше поступування; і хто прагне досконалості, мусить бути дуже старанним. Якщо навіть людина твердої волі часто падає, то що ж буде з тією, яка постановляє рідко або без запалу? Багато є способів зрадити свої постанови; навіть незначне занедбання чернечої вправи тягне за собою якусь втрату.

Праведні, дотримуючи своїх постанов, покладаються більше на Божу благодать, ніж на власну мудрість. Йому вони довіряють кожне своє починання, бо людина, воістину, гадає, а Бог порядкує, і путь Божий — не людський. Якщо звичну вправу часом пропущено з побожності чи заради ближнього, її легко згодом відновити. Але якщо її покинуто легковажно, через утому чи недбалість, то провина велика й завдасть шкоди. Хоч як ми стараємося, усе ж надто легко падаємо в багатьох речах. Проте ми завжди повинні мати якусь тверду постанову, особливо проти того, що найбільше нам дошкуляє. І наше зовнішнє, і наше внутрішнє життя треба пильно стерегти й добре впорядковувати, бо одне й друге важливе для досконалості.

Якщо не можеш постійно зосереджуватися в собі, роби це принаймні раз на день — уранці або ввечері. Уранці зроби постанову, а ввечері випробуй себе: що ти цього дня казав, що робив і про що думав, бо в цьому, можливо, ти часто ображав Бога й тих, хто довкола тебе.

Озброюйся мужньо проти нападів диявола. Приборкуй свій апетит — і легше приборкаєш усяку схильність тіла. Ніколи не будь зовсім без діла, а читай, або пиши, або молися, або роздумуй, або роби щось для спільного блага. Однак до тілесної аскези слід братися розсудливо, і не всім без розбору її практикувати.

Особливих побожних вправ, не спільних для всіх, не слід виставляти напоказ, бо такі особисті речі краще чинити на самоті. Крім того, стережися, щоб із любові до власних побожних вправ не стати байдужим до спільної молитви. Але якщо, повністю й сумлінно виконавши все, до чого ти зобов’язаний і що тобі наказано, ти маєш ще вільний час, використай його так, як підказує особиста побожність.

Не кожен може мати ту саму побожність. Одна якраз пасує цій людині, інша — тій. Так само різні вправи підходять для різних часів: одні для свят, а інші для буднів. У час спокуси нам потрібні одні побожні вправи. Для днів спочинку й миру потрібні інші. Одні підходять, коли ми сумні, інші — коли радіємо в Господі.

Напередодні великих свят слід оновлювати добрі побожні вправи й палкіше благати заступництва святих. Від одного свята до наступного ми повинні так утверджувати свою постанову, ніби саме тоді маємо відійти з цього світу й увійти у вічне свято.

І нарешті, у святі пори ми повинні старанно готуватися, жити святішим життям і суворіше дотримуватися кожного правила, ніби невдовзі маємо отримати від Бога нагороду за свої труди. Якщо ж це завершення відкладається, вірмо, що ми ще не добре приготовані й ще не гідні тієї великої слави, яка свого часу відкриється нам. А тим часом постараймося краще приготуватися до смерті.

«Блажен слуга той, — каже Христос, — котрого, пан прийшовши, знайде пильнуючим. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його».

Ви завершили: Вправи доброго ченця

Назад Далі