Розділ 11 · 20 хв читання · 25 хв слухання
Нове народження
«Озвавсь Ісус і рече йому: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого… Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже». — Йоана 3:3, 5.
Тема цього розділу — відродження, або нове народження. Я вже говорив на цю тему рік чи трохи більше тому, але в цьому розділі розгляну її зовсім по-іншому; до того ж жоден цикл проповідей про основні доктрини християнської віри не був би повним без проповіді про нове народження. Те, що ми маємо сказати в цьому розділі, розподілимо на чотири пункти: I. Що таке нове народження? II. Наслідки нового народження. III. Необхідність нового народження. IV. Як людина народжується знову.
I. ЩО ТАКЕ НОВЕ НАРОДЖЕННЯ?
Перше питання, яке постає перед нами: що таке нове народження? Багато хто говорить про нове народження чи відродження, не маючи жодного чіткого уявлення, що ж саме таке нове народження, і тому ніколи не певен, народився він сам знову чи ні.
Найпростіше і найясніше визначення нового народження, яке ми можемо знайти в Слові Божому, дано в 2 Петра 1:4: «чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї». З цих слів Петра очевидно, що нове народження — це наділення того, хто народжується знову, новою природою, власною Божою природою. Народжуючись знову, ми стаємо справжніми спільниками Божественної природи. Усі ми приходимо в цей світ із зіпсованою розумовою і моральною природою. Природна, або невідроджена, людина розумово сліпа, сліпа до Божої істини: того, «що єсть Духа Божого», вона не може ні бачити, ні прийняти. «дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти» (1 Коринтян 2:14). Її почуття зіпсовані: вона любить те, що мала б ненавидіти, і ненавидить те, що мала б любити. Чіткий опис почуттів, смаків і бажань невідродженої людини знаходимо в Галат 5:19, 20, 21. Вона також збочена у своїй волі, як каже Павло в Римлян 8:7: «думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може». Цей стан розумової і духовної сліпоти та моральної зіпсутості — стан кожної невідродженої людини. Хоч би якою освіченою, вишуканою чи моральною вона була зовні, її внутрішнє життя докорінно хибне. У новому народженні Бог наділяє того, хто народжується знову, Своєю власною мудрою і святою природою, природою, яка мислить так, як мислить Бог («що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його» — Колосян 3:10); він відчуває так, як відчуває Бог, любить те, що любить Бог, ненавидить те, що ненавидить Бог, бажає того, чого бажає Бог (1 Йоана 3:14; 4:7, 8). Отже, очевидно, що відродження — це глибока, докорінна зміна в найглибших джерелах думки, почуття і дії. Зміна така докорінна, що Павло каже в 2 Коринтян 5:17: «коли хто в Христї, той нове сотворіннє (точніше, творіння): старе минуло; ось стало все нове». Кажучи натхненною мовою апостола Йоана, відродження — це перехід «від смерти у життє». Йоан каже в 1 Йоана 3:14: «Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє». Доки ми не народилися так знову, ми перебуваємо в стані моральної і духовної смерті. Народжуючись знову, ми стаємо тими, кого Бог «оживив» (тобто зробив живими), — ми, «що були мертві провинами й гріхами» (Єфесян 2:1). Між відродженням і простим наверненням — глибока відмінність. Навернення — річ зовнішня, поворот. Людина повернута в хибний бік, обличчям від Бога; вона обертається і повертається обличчям до Бога. Це навернення. Але відродження — не просто зовнішня зміна, а докорінна зміна в найглибших глибинах єства людини, яка веде до справжнього навернення, тобто до справжньої зовнішньої зміни. Чимало навернень, на вигляд докорінних, бувають тимчасовими, бо не сягнули досить глибоко, а відродження — річ постійна. Коли Бог наділяє людину Своєю природою, ця природа перебуває в людині. Хто народився знову, той не може стати ненародженим, або, як каже Йоан в 1 Йоана 3:9: «Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його (Боже) в ньому пробуває». Людина може навернутися тисячу разів, а відродитися — лише раз.
II. НАСЛІДКИ НОВОГО НАРОДЖЕННЯ
Тепер ми переходимо до другого питання, тісно пов’язаного з першим; воно допоможе нам ще ясніше зрозуміти, що таке нове народження. Які наслідки настають, коли людина народжується знову? Їх багато.
1. Перший із цих наслідків знаходимо в 1 Коринтян 6:19, де читаємо: «Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога?» Ці слова звернені до віруючих, до відроджених людей, і вони ясно кажуть нам, що коли людина народжується знову, Святий Дух приходить, щоб оселитися в ній назавжди, і народжена знову людина стає таким чином храмом Святого Духа. Правда, ми не завжди можемо усвідомлювати це перебування Святого Духа в нас, проте Він у нас живе.
2. Другий наслідок нового народження знаходимо в Римлян 8:2-4, де читаємо: «Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти. Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї, щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу». У 7-му розділі Римлян перед нами образ людини, пробудженої законом Божим: за внутрішньою людиною вона цей закон схвалює, бачить, що він «сьвят», а заповідь «сьвята, і праведна і добра», намагається виконувати його власними силами, але цілковито зазнає невдачі, доки нарешті не доходить до кінця самої себе і не сповнюється відчаєм, що колись зможе виконати закон Божий, який поза нею, через закон гріха і смерті, що всередині неї; а цей закон гріха і смерті каже: «Добра, яке хочеш робити, ти робити не можеш, а зло, яке ненавидиш і не хотів би робити, мусиш робити й далі». Коли людина приходить так до усвідомлення своєї цілковитої безпорадності, звертається до Бога і приймає Ісуса Христа, Святий Дух, Якого Ісус Христос дає їй і Який у ній перебуває, визволяє її від цього закону гріха і смерті, так що силою Духа, Який у ній живе, вона стає здатною коритися законові Божому, перемагати лихе, якого не хоче робити, і робити те, що хоче робити. Тоді як у людині, лише пробудженій законом Божим, «закон гріха і смерти» постійно перемагає, у відродженій людині постійно перемагає закон «духа життя в Христї Ісусї». Безперечно, багато хто з вас, присутніх тут сьогодні, досі змагається, щоб виконати закон Божий, і цілковито зазнає в цьому невдачі. Вам потрібно народитися знову, щоб у вас оселився Святий Дух, а тоді ходити Духом і силою Духа, Який у вас живе, щодня і щогодини перемагати закон гріха і смерті, що воює у ваших членах проти закону Божого.
3. Третій наслідок нового народження знаходимо в Римлян 12:2, де читаємо: «І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого». Звідси видно, що третій наслідок нового народження — зовнішнє перетворення нашого життя через внутрішнє оновлення нашого розуму, так що ми вже не пристосовуємося до цього світу. Звісно, відроджена людина не виявляє відразу досконало того, зародок чого вона має в собі. Вона починає нове життя так само, як ми починаємо своє природне життя, — немовлям, і мусить рости. Як каже Петро в 1 Петра 2:2, ми повинні, «яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли». Це нове життя треба живити і розвивати. Нерозумно і не виправдано Словом Божим чекати, щоб той, хто щойно народився знову і тому є немовлям у Христі, мав такий самий досконалий характер, як той, хто народився багато років тому і виріс до зрілості. Але тієї миті, коли ми народжуємося знову, ми отримуємо в зародку всю моральну досконалість, яка стане нашою, коли цей зародок цілком розвинеться в нас і досконало виявиться.
4. Четвертий наслідок нового народження знаходимо в 1 Йоана 5:1: «Кожен, хто вірує, що Ісус єсть Христос, той від Бога родив ся». Четвертий наслідок народження знову полягає в тому, що відроджена людина вірить, що Ісус є Христос. Звісно, ця віра, яка походить від нового народження, — справжня віра. Віра, про яку тут говорить Йоан, — не віра, яка є лише думкою, а та справжня віра в те, що Ісус — Помазанець Божий, яка спонукає нас посадити Ісуса на престол як Царя в нашому житті. Якщо ви не робите Ісуса Царем у своєму серці й житті, ви не народилися знову. Але якщо ви робите Ісуса Царем у своєму серці й житті і повновладним Володарем своїх думок і вчинків, тоді ви народжені знову, бо «Кожен, хто вірує, що Ісус єсть Христос, той від Бога родив ся».
5. П’ятий наслідок народження знову знаходимо трьома віршами нижче в цьому самому розділі, в 1 Йоана 5:4: «Все бо рождене від Бога сьвіт побіждає». П’ятий наслідок народження від Бога полягає в тому, що той, хто так народився знову, перемагає світ. Світ ворожий Богові: «ввесь сьвіт у лихому лежить» (1 Йоана 5:19). Він під владою Лукавого, ним керують його прагнення і задуми. Світ ворожий Богові в діловому житті, суспільному житті, домашньому житті і в усіх проявах розумового та освітнього життя, і він постійно діє своєю силою на кожного з нас, щоб схилити нас до непослуху Богові (див. 1 Йоана 5:3); але той, хто народився від Бога, силою віри, яка приходить через народження знову, перемагає світ. Він перемагає задуми, наміри, плани, прагнення світу. Він перемагає світ щодня у своєму особистому житті, домашньому житті, діловому житті, політичному житті, розумовому житті.
6. Шостий наслідок народження від Бога знаходимо в 1 Йоана 3:9: «Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його (тобто Боже) в ньому пробуває; і не може грішити (точніше, не може бути грішащим), бо він з Бога родив ся». Отже, шостий наслідок народження від Бога полягає в тому, що в тому, хто народився від Бога, залишається насіння Боже, і тому народжений від Бога не робить гріх своєю звичкою. Хтось запитає: що ж саме це означає? Це означає точно те, що сказано, якщо ми уважно придивимося до точного значення вжитих слів і належно зважимо на час ужитих дієслів. Насамперед погляньмо на точне значення слова, перекладеного як «гріх». Що означає гріх? Сам Йоан подбав про те, щоб визначити його в самому вірші та в контексті, в якому стоїть наш вірш. Перше, що очевидно з 1 Йоана 3:9, — це те, що гріх є чимось зробленим, а не просто чимось незробленим, і не просто грішними думками і бажаннями. Що це за зроблене, визначено на п’ять віршів вище, у вірші 4: «Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє». Гріх тут, за власним визначенням Йоана (а ми не маємо права вносити у вірш, який вивчаємо, чиєсь інше визначення), — це «беззаконнє», тобто такі вчинки, що виявляють свідоме нехтування волею Божою, як вона об’явлена в Його Слові. Отже, ми бачимо, що гріх, як його тут ужито, означає свідоме, навмисне порушення закону Божого. Відроджена людина не робитиме того, що, як вона знає, суперечить волі Божій. Вона може зробити те, що суперечить волі Божій, але чого вона не знає як таке, що суперечить волі Божій. Тому це не є «беззаконням». Можливо, їй слід було знати, що це суперечить волі Божій, і коли її доведуть до того, щоб вона це побачила, вона визнає свою провину перед Богом. Далі, слід звернути увагу на час дієслова, вжитого в цьому вірші. Це теперішній час, який означає тривалу або безперервну дію. Дослівний переклад цього місця був би такий: «Кожен, народжений із Бога, гріха не є чинячим, бо Його (Боже) насіння в ньому перебуває; і не може він бути грішащим, бо з Бога він народжений». Тут не навчається, що народжений від Бога ніколи не грішить жодним окремим учинком, але навчається, що він не продовжує грішити, не робить гріх своєю звичкою. Що ж він робить своєю звичкою, видно з 1 Йоана 2:29: «Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся». Отже, наслідок народження знову полягає в тому, що народжений знову не продовжує свідомо день у день робити те, що, як він знає, суперечить волі Божій, а є тим, «хто робить правду», тобто постійно робить те, що узгоджується з волею Божою, як вона об’явлена в Його Слові. Нова природа, якою наділяє відродження, робить безперервну практику гріха неможливою, а практику праведності — неминучою.
7. Сьомий наслідок нового народження знаходимо в 1 Йоана 3:14: «Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї». Сьомий наслідок народження знову полягає в тому, що ми любимо братів. Слід уважно зважити, що означає думка про «любов», як її розкриває контекст. Це не любов як просто почуття. Це любов у тому вищому і глибшому значенні — прагнення добра іншим і радість із їхнього добра, така любов, що спонукає нас приносити жертви заради тих, кого ми любимо, або, як читаємо нижче в цьому самому розділі, у віршах 16-18: «У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти. Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому? Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а дїлом і правдою.» Звідси цілком очевидно, що Святий Дух розуміє тут під любов’ю не просто прихильність чи симпатію до інших, не просто радість від їхнього товариства; це означає той глибокий і щирий інтерес до їхнього добра, який спонукає нас сягнути до власної кишені, коли вони в потребі, і задовольнити їхню потребу; він спонукає нас жертвувати власними інтересами заради їхніх інтересів аж до того, щоб покласти за них своє життя. Предмет цієї любові — «братів», тобто всі, хто народився від Бога, як ми читаємо в 1 Йоана 5:1: «Кожен, хто вірує, що Ісус єсть Христос, той від Бога родив ся; і кожен, хто любить Родившого, любить і рожденого від Нього.» Кожен, хто народився знову, любитиме кожну іншу людину, яка народилася від Бога. Той інший, народжений від Бога, може бути американцем чи німцем, англійцем чи негром, китайцем чи індіанцем. Він може бути освіченим чи неосвіченим, але він дитя Боже і брат, і як такий, якщо ви народжені від Бога, він буде предметом вашої любові. Це глибоко випробовує, чи народилася людина від Бога, чи ні.
8. Останній наслідок народження від Бога, який ми розглянемо сьогодні вранці, знаходимо в 2 Коринтян 5:17: «Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє (творіння): старе минуло; ось стало все нове». Восьмий наслідок народження знову, який охоплює всі інші наслідки, що ми їх розглядали, полягає в тому, що у відродженій людині старе минуло, стало все нове. На місці старих думок, старих почуттів, старих намірів, старих виборів — нові думки, нові почуття, нові наміри, нові вибори.
III. НЕОБХІДНІСТЬ НОВОГО НАРОДЖЕННЯ
Погляньмо лише кілька хвилин на необхідність нового народження. Про неї сказано в одному з наших текстів і в наступних віршах, Йоана 3:5, 6: «Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже. Роджене від тїла — тїло, а роджене від Духа — дух.» Ми бачимо тут, що нове народження — загальна необхідність, і бачимо, чому воно необхідне. Слова, перекладені як «Коли хто не родить ся» тощо, дослівніше слід було б перекласти так: «Якщо будь-хто не народиться з води і Духа, той не може ввійти в Царство Боже». А чому він не може ввійти в Царство Боже, каже наступний вірш: тому, що все, що людина отримує через природне народження, — це «тїло», а Царство Боже духовне, і тому, щоб увійти в нього, треба народитися від Духа. Хоч би якими вишуканими й розумними були наші предки, хоч би якими побожними були наші батьки й матері, Святого Духа ми від них не отримуємо. Усе, що ми отримуємо, — це «тїло». Це може бути вишукане тіло, моральне тіло, чесне і дуже привабливе тіло, але це тіло; а ті, хто в тілі, «Богу вгодити не можуть» і не можуть «царства Божого наслїдити». Тіло не здатне до вдосконалення. Хиба «Мурин зможе перемінити скіру свою, або пард — пятна свої»? Так само й людина, яка не відроджена, не може досягти життя, угодного Богові. (Див. Еремії 13:23.) Вона мусить народитися знову. Ця необхідність також абсолютна і невідкладна, така абсолютна і невідкладна, що Ісус сказав Никодимові, хоч той був людиною найзразковішої моральності, людиною високої моральної і духовної освіти, учителем Ізраїля, провідником релігійного життя Ізраїля: «Мусите ви народити ся звиш». (Йоана 3:7.) Ніщо інше не замінить нового народження. Люди намагаються замінити нове народження освітою, моральністю, релігійністю, правовірністю, хрищенням, зовнішнім виправленням, «Новою думкою», «теософією», або «пізнанням Бога», та іншими подібними речами; але ні щось одне з цього, ні все разом не достатнє — ви мусите народитися знову. З цього правила немає абсолютно жодного винятку. Як каже Ісус у Йоана 3:3: «Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не народить ся звиш, не може видїти царства Божого».
IV. ЯК ЛЮДИНІ НАРОДИТИСЯ ЗНОВУ?
Отже, перед кожним із вас постає питання: чи народилися ви знову? Немає важливішого питання, яке ви могли б поставити перед собою. Поставте його перед собою, читаючи ці сторінки, і не ухиляйтеся від нього. І це підводить нас до безпосередньо практичного питання: як люди народжуються знову, або що має зробити кожен присутній тут сьогодні, хто не народився знову, щоб народитися знову тут-таки, цього ранку? На це питання також ясно відповідає Слово Боже; і я можу дати вам відповідь за кілька хвилин, і дати її так, що кожен тут зможе її зрозуміти. Відповідь складається з трьох частин.
1. Першу частину відповіді ви знайдете в Тита 3:5: «не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас (тобто Бог) купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого». Ці слова дуже ясно кажуть нам, що відроджує Бог і що Він робить це силою Свого Святого Духа. Та сама думка є в нашому тексті, Йоана 3:5, 6: «Озвавсь Ісус: Істино, істино глаголю тобі: Коли хто не родить ся од води й Духа, не може ввійти в царство Боже. Роджене від тїла — тїло, а роджене від Духа — дух.» Відродження — Боже діло; його здійснює Бог силою Свого Святого Духа, Який діє в розумі, почуттях і волі того, хто народжується знову, — у вашому і моєму серці.
2. Хтось міг би зробити висновок із того, що відродження — Боже діло, яке Він звершує в наших серцях Своїм Святим Духом, що нам лише треба чекати, доки Бог визнає за потрібне діяти; але з інших місць Слова ми ясно бачимо, що це не так. Другого про те, як звершується відродження, нас навчає Якова 1:18: «Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його». Тут нас навчено, що Слово Істини, Слово Боже, — це знаряддя, яким Бог користується у відродженні. Та сама думка є в 1 Петра 1:23: «як народжені не з тлїнного сїмя, а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік». І Павло висловлює ту саму велику думку в 1 Коринтян 4:15, де каже: «Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).» З цих місць очевидно, що нове народження звершує Бог за посередництвом Свого Слова. Звершує його Бог силою Свого Святого Духа, але Святий Дух діє через Слово, і так Бог народжує людей наново «словом правди», або «слово Бога», тобто Словом, яке проповідується «благовістєм». Отже, якщо ви чи я хочемо народитися знову, нам слід увійти в зіткнення зі Словом Божим, вивчаючи Біблію і просячи Бога, щоб Святий Дух зробив Слово, яке ми вивчаємо, живим у наших власних серцях. Особливо слід увійти в зіткнення з тією частиною Божого Слова, яка міститься в Євангелії від Йоана, бо Йоан каже нам у Йоана 20:31: «Се (тобто те, що в Євангелії від Йоана) ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його». Якщо ми хочемо бачити, як інші народжуються знову, нам слід спрямовувати Слово Боже на їхній розум і серце — чи то проповідуючи Слово, чи то навчаючи його, чи в особистій праці; і нам слід покладатися на Святого Духа, щоб Він оживив це Слово в серцях людей, коли ми сіємо його в їхні серця, і так настане нове народження.
3. Третю, останню і вирішальну істину про те, як ми народжуємося знову, знаходимо в Галат 3:26 і Йоана 1:12, 13. У Галат 3:26 читаємо: «Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.» Це ясно каже нам, що ми народжуємося знову, поклавши свою віру на Христа Ісуса. Ще виразніше це сказано в Йоана 1:12, 13: «Которі ж прийняли Його (тобто Господа Ісуса), дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його: що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.» Тут нам сказано, що вирішальне в тому, щоб нам стати дітьми Божими, — це те, що ми віримо в Ісуса Христа, або приймаємо Його. Кожен, хто приймає Ісуса Христа як свого особистого Спасителя і довіряє Богові, що Він простить його, бо Ісус Христос помер замість нього, і приймає Його як свого Господа і Царя, і віддає свої думки під Його повну владу як свого Господа, а своє життя — під Його повну владу як свого Царя, і визнає Ісуса Христа Господом перед світом, — така людина негайно стає дитям Божим, негайно народжується знову, негайно стає спільником Божественної природи. Ту саму думку ілюструє Сам Ісус у Йоана 3:14, 15, де записано, що наш Господь Ісус сказав: «І, як Мойсей підняв угору гадюку в пустинї, так мусить бути піднятий і Син чоловічий, щоб кожний віруючий в Него не погиб, а мав життє вічнє.» Тут ідеться про розповідь зі Старого Завіту про ізраїльтян, коли їх кусали вогняні змії. Як помираючий ізраїльтянин, по жилах якого розходилася отрута вогняного змія, спасався, лише поглянувши на мідного змія на жердині, змія, зробленого на подобу того, що його вкусив, і, щойно поглянувши, мав нове життя, що розходилося по його жилах, так і ми, помираючі люди, по жилах яких розходиться отрута гріха, спасаємося, поглянувши на Ісуса Христа, що прийшов «в подобі тїла гріховного», піднятого на хресті, і маємо нове життя, що розходиться по наших жилах, тієї ж миті, коли поглянемо. Уся наша участь у нашому відродженні — прийняти Христа, як Його представлено нам у Слові, яким ми народжуємося знову. Тому «коли хто в Христї, той нове сотворіннє (творіння): старе минуло; ось стало все нове».
У новому народженні Слово Боже — насіння; людське серце — ґрунт; проповідник Слова — сіяч, що кидає насіння Слова Божого в ґрунт людського серця; Бог Своїм Духом відкриває серце, щоб воно прийняло насіння (Дїяння 16:14); слухач вірує; Дух оживляє насіння в серці, яке його прийняло; серце вірою замикається довкола насіння; нова природа, Божественна природа, проростає з Божественного Слова; віруючий «народжується знову», він — «нове сотворіннє», його «оживив» Бог, він перейшов «від смерти у життє».
Висновок.
Чи народилися ви знову? Я ставлю це питання кожному чоловікові й кожній жінці тут. Я не питаю вас, чи ви член церкви. Я не питаю, чи ви хрищені. Я не питаю, чи ви регулярно приступали до причастя. Я не питаю, чи ви почали нове життя. Я не питаю, чи ви приємний, освічений, розумний, моральний, чарівний у товаристві джентльмен чи леді. Я питаю вас: чи народилися ви знову? Якщо ні, ви поза Царством Божим і прямуєте до вічного пекла, якщо не народитеся знову. Але якщо ви ще не народилися знову, ви можете народитися знову сьогодні, можете народитися знову, перш ніж вийдете з цієї будівлі, можете народитися знову просто зараз; бо Слово Боже каже: «Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його: що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.» І ще каже воно в Римлян 10:9, 10: «коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся. Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.» Ці вірші ясно як день показують, що саме ви маєте зробити тут і тепер, щоб стати дитям Божим. Вам вирішувати, зробите ви це чи ні.