Sermonindex.net

Ми повернулися додому, до Канади, наприкінці червня 2007 року, не знаючи, які нові двері Бог ось-ось відчинить для мене. Ця історія почалася ще в 2004 році, коли я зустрівся з десятком чи близько того пасторів із Вашингтону та Орегону, які приїхали до Вікторії на два дні, щоб поспілкуватися й помолитися з місцевими пасторами. Мені було так само соромно, як їм, мабуть, прикро, що прийти на зустріч із ними спромоглися лише кілька місцевих служителів.

Проте ми змістовно провели час разом, а найважливішою миттю для мене став кінець другого дня, коли вони зібралися помолитися за нас. Їхнім провідником був преподобний Джон Роддам, настоятель церкви St Luke’s Episcopal Church у Сіетлі, і саме він під час цієї молитви став переді мною на коліна й попросив мене вкласти свої руки в його. «Бог дав тобі багато синів і дочок, — сказав він і додав: — і Він ось-ось використає тебе, щоб увести їх у Його помазання!» Я був схвильований і вражений, бо в мене справді є багато людей, яких я називаю «своїми синами й дочками» і за яких молюся майже щодня.

Джон ніяк не міг цього знати, тож я охоче сприйняв це як «слово від Господа». Я добре пам’ятав, чого навчав нас Флойд Макклунг про те, як приймати «слово від Господа», коли одного разу відвідав корабель Anastasis. «Воно дається вам не для того, щоб указувати напрям, а щоб підтримати вашу віру, коли ви побачите, як воно здійснюється.

Покладіть це слово в нижню шухляду й замкніть її, аж доки Бог не відкриє вам його сповнення». Тепер я знав, що маю робити зі своїм «словом від Господа». Я нікому про нього не розповідав, але регулярно молився, щоб Господь, якщо це справді від Нього, приготував мене — адже я прагнув бути доступним для Нього, — щоб це здійснилося. Я вірю, що Бог уже от-от мав це сповнити.

Мене «запалили» одним вебсайтом четверо молодих чоловіків, з якими я мав привілей щотижня молитися протягом кількох тижнів під час своєї тривалої хвороби. Я виявив, що www.sermonindex.net сповнений чудових проповідей, особливо тих, що хвилювали моє серце на тему «пробудження». Я чув і читав про дивовижні діяння Бога з народом Уельсу, моєї батьківщини, під час великого пробудження 1904/5 років, і я прагнув пережити те саме.

Своє особисте пробудження я пережив у своєму помешканні, коли навчався у Swansea University, — тоді Бог милостиво охрестив мене своїм Духом; я мав радість, коли мене назвали «дитиною пробудження», як я проповідував у долинах Уельсу; я завжди прагнув «глибших речей Божих», але тепер міг досхочу наслухатися проповідей провідних служителів, що мали таке саме, як і я, палке бажання, щоб Бог увірвався у свою Церкву, оживив її і знову приніс славу Собі.

Щотижня я проводив час на тому сайті, аж поки одного дня, коли я був пастором у Departure Bay Baptist Church, не відчув, що «заблукав у лісі»: матеріалів на сайті ставало забагато, щоб я міг легко знайти промовців і теми, які хотів послухати.

Я вирішив написати листа на той сайт і запитати, чи не можна було б упорядкувати промовців і проповіді в покажчику, щоб людині, яка палко прагне глибшого життя й пробудження, не доводилося перебирати безліч проповідей із цікавими назвами, але різним змістом, перш ніж вона знайде ту, що їй до душі. Не бажаючи нікого образити чи називати імена, скажу, що мене справді не цікавить слухати людей, які кажуть мені, що час чудес минув, або що ми при наверненні отримуємо все, що є, і не буває жодного «другого благословення», коли Дух Божий сходить на людину, щоб наділити її силою, як у П’ятидесятницю. Не цікавить мене й проповідь з деномінаційним ухилом чи з позиції «тільки Біблія короля Якова». Багато з цих людей — побожні служителі, які заслуговують бути на sermonindex, але деякі їхні проповіді мене не надто цікавлять.

Звісно, вебсайт може мати свій дім будь-де у світі, тож уявіть моє здивування, коли лише через тиждень я отримав відповідь із Келоуни, лише за день їзди від мого дому в Британській Колумбії: мені писали, що засновник сайту, Грег Гордон, наприкінці місяця переїжджає до Вікторії, і питали, чи не став би я його наставником! Який привілей! Я охоче погодився. І от через кілька днів я відчинив двері на дзвінок, зустрів цього велетня й прийняв його у своє життя і свій дім.

Грегові було менше тридцяти, але Бог дав йому палке прагнення святості й пробудження ще від його навернення лише десять років тому. Який то був привілей — щодня спілкуватися над нашими Біблією, чашками чаю й валлійськими коржиками!

У липні 2007 року Грег написав на своєму сайті, що прагне побачити конференцію про пробудження, яка відрізнялася б від усіх інших. Там не буде великих музичних гуртів, що ведуть прославлення, не буде продажу книжок чи музики, не буде плати за вхід і збору пожертв. Промовці приїдуть власним коштом, без жодної обіцянки винагороди. Це мало бути «урочисте зібрання» промовців і учасників з однією пристрастю — шукати Господа про пробудження, як особисте, так і національне.

Невелика церква в Кантоні (штат Огайо) написала, що готова прийняти таку конференцію і візьме на себе всю рекламу та організацію. Грег погодився й почав зв’язуватися з людьми, яких хотів запросити промовцями, знаючи їх лише з їхніх проповідей на власному сайті. На мій подив — а може, й не на його, — кожен, до кого він звернувся з проханням виступити, погодився приїхати на таких умовах! Це були люди, дуже шановані самі по собі, і ось вони погоджувалися приїхати на конференцію, яку організовував невідомий молодий чоловік із небагатьма рекомендаціями.

Невідомий, можливо, людям, але добре відомий Богові! Це, безперечно, була перша ознака Божого помазання. Так конференцію і влаштували — з промовцями з Великої Британії, Південної Африки, США й Канади та учасниками навіть з далекої Австралії та Європи.

Коли почали надходити заявки, невелика церква-господиня зрозуміла, що подія стає для неї завеликою, тож вони звернулися до найбільшої церкви міста, яку очолював пастор «Дейв», дуже шанований у тій місцевості старійшина. Він сам зайшов в інтернет, переглянув sermonindex, а тоді проголосив: «Це від Бога — ми її приймемо». Так на три дні конференції нам надали чудові приміщення його церкви за повної підтримки всього її персоналу. Яким же благословенням вони були для нас! Там були телекамери, що транслювали зібрання наживо в інтернеті, тож Енн могла стежити за всім, що відбувалося, вдома в Канаді.

Енн порадила мені поїхати, щоб підтримати Грега, але коли ми прибули, а підготовки до зібрань було так мало, роль модераторів сама собою випала Донові Курвілю й мені. Ми зазнали великого благословення, бачачи, як ці конференції зростають і як Бог провадить Грега, даючи йому ласку в Себе і в побожних людей по всьому світу. Для мене був великим привілеєм сидіти в товаристві людей, які пережили суверенну дію Бога в пробудженні, і слухати, як вони розповідають про ті часи. Одне певне: людина, що пережила пробудження, вже ніколи не буде такою, як раніше! Усіх промовців цієї та пізніших конференцій можна послухати на Греговому сайті www.sermonindex.net.