Розділ 11 · 8 хв читання · 10 хв слухання
Як випустити своїх людей
Ми, покликані бути пасторами й старійшинами в церкві, мусимо зрозуміти деякі біблійні істини про своє служіння. Ми ПОКЛИКАНІ спорядити святих, щоб вони виконували працю служіння. Ми НЕ на передовій битви — на передовій вони! Надто довго ми вчили своїх людей: «Моліться за свого пастора, бо він на передовій битви проти зла, і сатана хоче на нього напасти!»
Правда в тому, що я можу день у день не стикатися з жодною невіруючою людиною, можу проводити якісний час у Слові й у молитві, — а більшість людей моєї громади не можуть. Я покликаний бути наметом для відпочинку, медпунктом, складом озброєння далеко в тилу, тоді як вони день у день в окопах. Я мушу добре спорядити їх, якщо вони мають бути переможцями в битві. Господь не лише чекає від них перемоги — Він також чекає, що вони будуть Його свідками в цьому світі. Він поклав тягар на (багатьох із) них, обдарував їх і тепер чекає, щоб помазати їх, коли вони вийдуть служити Йому.
Я вважаю, що кожні збори ради старійшин церкви повинні мати дві обов’язкові складові. По-перше, молитву — щоб спілкуватися з Господом. Це означає і говорити до Бога, і в тиші чекати, щоб Він говорив до нас. По-друге, час, щоб обговорити, хто в церкві висловлює тягар, або виявляє обдарування, щоб нести такий тягар, або вже готовий, щоб його випустили в служіння.
Типова ситуація може виглядати так:
Пастор: Чи бачите ви когось, хто готовий, щоб його випустили в служіння?
Старійшина (-и): Від наших останніх зборів ми багато придивлялися до Мері. Вона явно дуже цікавиться місією, а її молитви за загиблих виявляють глибоку турботу. Вона віддана віруюча, вірна у фінансовій підтримці й відвідуванні. Ми хотіли б, щоб рада запросила її розповісти нам про свій тягар і подати пропозицію, а ми подивимося, як ми, церковна родина, можемо на неї відгукнутися.
Коли Мері прийде до старійшин зі своєю пропозицією, можливо, вдасться розвинути служіння, яке підтримає її тягар.
Інший сценарій:
Пастор: Як, на вашу думку, розвивається Джон як можливий старійшина?
Старійшина (-и): Його, безперечно, дуже поважає більшість людей у церкві. Я знаю, що багато хто ходить до нього по пораду і що його порада здорова. Він добре знає Слово й живе згідно з його настановами.
Пастор: Чи «відповідає» він тому, що каже Писання? (Тит і 1 Тимотея)
Старійшина (-и): Ми вважаємо, що так.
Пастор: Тоді запросімо його на наступні збори ради й призначимо його старійшиною «з випробувальним терміном» на найближчі шість місяців. Джиме, візьмеш його до себе й будеш його наставником? Якщо він доведе своє покликання, ми представимо його громаді на наступних річних зборах.
Можливих сценаріїв безліч — стільки, скільки різних людей у вашій церкві, яких Господь хотів би випустити в Своє служіння.
Слухайте
Нам, пасторам, конче важливо слухати своїх людей, коли вони висловлюють свої тягарі. Ми повинні вміти трохи допомогти їм прояснити своє бачення, щоб вони могли справді розпізнати й визначити цей тягар. Підказуйте їм, підбадьорюйте їх, але понад усе — слухайте їх. Нас цікавить їхній тягар від Господа, а не наш тягар, який ми хотіли б, щоб вони допомогли нам нести. Допоможіть їм висловити свій тягар словами.
Підтвердьте їхні обдарування
Коли тягар зрозумілий, намагайтеся дізнатися від інших, чи є в житті цього члена церкви здібності, таланти й духовні обдарування, потрібні, щоб нести цей тягар у служінні. Для цього можна скористатися одним із багатьох поширених сьогодні опитувальників про обдарування та особистісних профілів. Звісно, не слід чекати помазання чи зрілого проводу від «орла, якого ще не випустили літати»! Вони хвилюватимуться, і ви матимете побоювання, — але яка мати не має їх, коли бачить перші кволі, непевні кроки своїх дітей?
Хіба вона тоді знову закутує дитину й не дозволяє їй ризикувати й ходити, щоб та не спіткнулася? Звісно, ні! Так не повинні чинити й ви, покликані плекати Його овець.
Почніть випускати
Коли здоровий віруючий має чіткий тягар, а ознаки здібностей і обдарувань є й підтверджені багатьма, настав час випустити орла. Виділіть якісний час, щоб побути з ним чи з нею. На цю зустріч у вас не повинно бути заздалегідь готових планів і жодного наміру покласти на його плечі свій тягар. Конче важливо, щоб у центрі цієї зустрічі був член церкви і його хода з Господом, а не церква та її програми. Якщо ваші церковні програми від Господа, Він цілком здатен приготувати потрібних провідників, поклавши на них відповідний тягар — Свій легкий тягар. Наприкінці цієї зустрічі і ви, і член церкви повинні ясно розуміти тягар і бажання служити, що лежать у нього на серці. Може, й не вдасться здійснити всі його бажання щодо служіння — вони можуть виходити за межі того, що може зробити церква, або бути непрактичними з огляду на людей чи фінанси. Проте тепер вам обом є з чим працювати.
Угода про служіння
Якщо ви бачите можливе служіння, яке можна відкрити для молодого орла, обговоріть це з ним чи з нею, щоб побачити, чи є згода.
Тоді я раджу укласти Угоду про служіння в діалозі з членом церкви.
На її формулювання може піти кілька тижнів, перш ніж і він, і ви (старійшини) дійдете повної згоди. Цілком можливо, у вас буде невелика група людей, чиє служіння — складати такі угоди про служіння на схвалення ваше й молодого орла. Угода про служіння має чітко визначати межі служіння, делеговану владу й підзвітність. Ось простий приклад:
Сьюзен розповідає друзям, що хоче вступити до Школи учнівства «Молоді з місією» (наприклад), і активно говорить з окремими людьми в церкві, намагаючись зібрати фінансову підтримку на ті пів року, що її не буде. Вас це не дуже тішить, бо ви вважаєте, що дехто з громади може перевести частину своїх пожертв із церковних програм на підтримку Сьюзен. Чи підете ви до них наодинці й скажете не підтримувати її? Чи покличете її до свого кабінету й забороните просити членів церкви про підтримку? Чи виголосите ще суворішу проповідь про вірне давання на власну церкву? Чи запитаєте себе: «Як мені допомогти цьому молодому орлятку полетіти?» Хто знає, може, одного дня вона стане великою місіонеркою, приведе багатьох до Господа й принесе велику честь Його імені — літаючи, як орел, як Господь і задумав для неї.
Ви могли б покликати її до кабінету, приділити їй якісний час і вислухати, як вона виливає свій тягар. Вона, власне, мало знає про місію і про «Молодь з місією», але має глибоке прагнення служити Господеві в місійному середовищі й розуміє, що для цього треба навчитися.
Вам стало очевидно, що Сьюзен має добру освіту, що вона віддана віруюча із серцем, сповненим співчуття до загиблих. Ви могли б запропонувати їй ближче ознайомитися з «Молоддю з місією» та іншими можливими школами, тим часом як ви намагаєтеся краще зрозуміти її особистість і обдарування. Тоді можна було б представити таку угоду про служіння.
Угода про служіння — Сьюзен Сміт
Визнаючи, що Господь покликав нас піти по всьому світу й проповідувати Євангеліє, що місія близька Його серцю і що ниви побіліли до жнив, а женців мало, ми, старійшини Євангельської церкви «Вестсайд» у місті Вашемісто, укладаємо цю Угоду про служіння із Сьюзен Сміт, членом цієї церкви.
Сьюзен навчатиметься в Школі учнівства «Молоді з місією» в місті, де розташована школа, упродовж шести місяців — із січня до червня 1999 року. Ми розуміємо, що загальна вартість цієї школи становитиме приблизно 5000 доларів, включно з проживанням, навчанням, особистими потребами й витратами на євангелізаційну практику.
Перш ніж вирушити до школи, Сьюзен отримає п’ятнадцять хвилин на недільному ранковому богослужінні, щоб розповісти громаді про свої плани. Наприкінці того богослужіння для неї зберуть пожертву любові. Церква додасть до неї достатньо коштів, щоб Сьюзен могла оплатити дорогу до того міста.
Під час навчання Сьюзен щомісяця надсилатиме до церкви аудіокасету (або лист), щоб інформувати нас про свої успіхи й молитовні потреби. Раз на місяць невелику частину цього запису прокручуватимуть громаді під час ранкового богослужіння, а тоді молитимуться за неї. Кожну молитовну групу церкви заохочуватимуть зробити молитву за Сьюзен постійною частиною своїх зібрань.
Усі фотографії чи інформаційні листи, які Сьюзен надсилатиме додому, вивішуватимуть на місійній дошці церкви.
Церква щомісяця надсилатиме Сьюзен 200 доларів, а також усі кошти, зібрані для неї завдяки іншим позацерковним заходам, які проводять наші члени.
Ми не забудемо, що Сьюзен і далі є членом нашої громади, хоч і буде далеко ці шість місяців, а старійшини зобов’язуються бути доступними для неї в разі будь-якої кризи чи потреби в пораді, які можуть виникнути в неї, поки її не буде.
Закінчивши шестимісячну школу, Сьюзен повернеться до цієї церкви, перш ніж узяти на себе будь-яке інше служіння в «Молоді з місією» чи будь-якій іншій організації. Вона буде підзвітна пасторові й покаже, як вона зросла як учень завдяки Школі учнівства. Вона зобов’язана зустрічатися з пастором або з делегованим старійшиною раз на місяць упродовж наступних шести місяців. Наприкінці цього терміну ця Угода про служіння припиняє дію.
Погоджено: Підписи:
Сьюзен Сміт
Джон Вільямс (старійшина) — від імені ради старійшин
Пітер Сміт (пастор)
* Інші зразки угод про служіння можна знайти в Додатку 2
Плекайте й далі
Коли Сьюзен вирушає до своєї школи — чи на подальше служіння, — праця пастора не закінчується. Він мусить і далі наставляти, плекати її. Його виявлений інтерес до всього, що вона робить, глибоко вплине на неї і закладе в ній здорове ставлення до церкви та її поставленого проводу. Будуть часи, коли вона впадатиме у відчай і потребуватиме, щоб пастор знову підніс її дух. Їй потрібна буде порада, поки вона докладатиме зусиль, щоб нести свій тягар.
Їй може знадобитися тверда рука, щоб не дати їй стрімголов кинутися в небезпеку чи нерозважливість. Вона потребує свого пастора — свого батька-орла, — доки не навчиться літати під помазанням Духа. Якщо тільки можливо, відвідайте її там, де вона служить, подивіться, що вона робить у повсякденному житті, спробуйте зрозуміти битву, яку вона веде, підбадьорте її, умийте їй ноги.
Запитання для роздумів
Чому Еванс каже, що пастори не на передовій битви?
Пастор може день у день не зустрічати жодного невіруючого й проводити якісний час у Слові й молитві, а більшість громади не може. Він описує пастора як намет для відпочинку, медпункт і склад озброєння в тилу, тоді як люди перебувають в окопах і мають бути споряджені, щоб перемагати.
Які дві складові, на думку Еванса, мають бути на кожних зборах ради старійшин?
По-перше, молитва, щоб спілкуватися з Господом, — і говорити до Бога, і в тиші чекати, щоб Він заговорив. По-друге, час, щоб обговорити, хто в церкві висловлює тягар, виявляє обдарування, щоб його нести, або готовий, щоб його випустили в служіння.
Що, за словами Еванса, має відбуватися на зустрічі пастора, з якої починається випускання?
Пастор має виділити якісний час без заздалегідь готових планів і без наміру покласти свій тягар на члена церкви. У центрі зустрічі має бути член церкви і його хода з Господом, а не церква та її програми, щоб обоє вийшли з ясним розумінням його тягаря й бажання служити.
Що, на думку Еванса, має визначати Угода про служіння?
Укладена в діалозі з членом церкви, вона має чітко визначати межі служіння, делеговану владу й підзвітність. Його зразок угоди для навчання Сьюзен у Школі учнівства докладно описує фінансову й молитовну підтримку церкви, її щомісячні звіти та підзвітність пасторові після повернення.
Якою, за словами Еванса, є роль пастора після того, як він випустив когось у служіння?
Праця не закінчена: він мусить і далі наставляти й плекати, підносити її дух у відчаї, давати поради й утримувати її від небезпеки чи нерозважливості. Якщо можливо, він має відвідати місце її служіння, спробувати зрозуміти її битву, підбадьорити її і вмити їй ноги.