Служіння заступництва
Бог шукає заступників

Розділ 16 · 10 хв читання · 13 хв слухання

Бог шукає заступників

«На мурах твоїх, Ерусалиме, я сторожу поставив, і не вмовкати ме вона нї в день, нї серед ночі. О ви, що пригадуєте Господа, — не вмовкайте! — Не вмовкайте перед ним, аж покіль не відновить він Ерусалима та поки не зробить його славним на землї». — Ісаїї 62:6, 7.

«Бачив він, що нема й чоловіка (праведного), й дивився, що нема кому заступитись» — Ісаїї 59:16.

«Я дивився, й не було помічника; дивувався, що не було кому піддержати мене» — Ісаїї 63:5.

«І нема, хто б призивав імя твоє, хто б постановив твердо, за тебе держатись» — Ісаїї 64:7.

«І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов» — Єзекиїла 22:30.

«Я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили … щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам». — Йоана 15:16.

Скільки ж у вивченні зоряного неба залежить від належного уявлення про величини! Без певного відчуття розмірів небесних тіл, які оку здаються такими малими, а насправді такі великі, і майже безмежної просторіні, в якій вони рухаються, хоч і здаються такими близькими й знайомими, не може бути справжнього знання про небесний світ і його стосунок до цієї землі. Так само й з духовним небом і з небесним життям, у якому ми покликані жити. Особливо так у житті заступництва — цьому найдивовижнішому спілкуванні між небом і землею. Усе залежить від належного уявлення про величини.

Лише подумайте про три, що стоять на першому місці. Є світ зі своїми потребами, який цілковито залежить від заступництва й чекає, щоб воно йому допомогло; є Бог на небі з Його вседостатнім запасом для всіх цих потреб, Який чекає, щоб Його просили; є Церква з її дивовижним покликанням і її певними обітницями, яка чекає, щоб її пробудили до усвідомлення її дивовижної відповідальності й сили.

Бог шукає заступників. — Є світ із його мільйонами, що гинуть, і заступництво — його єдина надія. Скільки любові й праці порівняно марні, бо так мало заступництва! Тисяча мільйонів живуть так, ніби ніколи не було Сина Божого, що помер за них. Тридцять мільйонів щороку відходять у темряву зовнішню без надії. П’ятдесят мільйонів носять християнське ім’я, і величезна більшість із них живе в цілковитому незнанні чи байдужості. Мільйони немічних, хворобливих християн; тисячі втомлених працівників, яких можна було б благословити заступництвом і яким можна було б допомогти самим стати могутніми в заступництві. Церкви й місії, що жертвують життям і працею, часто з малим успіхом, через брак заступництва. Душі, кожна з яких дорожча за світи, варта не менше, ніж ціна, заплачена за неї Христовою кров’ю, і які перебувають у досяжності сили, що її можна здобути заступництвом. Ми, певно, не маємо жодного уявлення про величину праці, яку мають виконати Божі заступники, інакше ми понад усе взивали б до Бога, щоб Він дав з неба дух заступництва.

Бог шукає заступників. — Є Бог слави, спроможний задовольнити всі ці потреби. Нам сказано, що Він уподобав милосердя, що Він чекає, щоб змилуватися, що Він прагне вилити Своє благословення; що любов, яка віддала Сина на смерть, — це міра тієї любові, що кожної миті ширяє над кожною людиною. А проте Він не допомагає. І там вони гинуть — мільйон щомісяця в самому лише Китаї, — і здається, ніби Бог не рушить. Якщо Він справді так любить і так прагне благословляти, мусить бути якась незбагненна причина того, що Він стримується. Що ж це може бути? Писання каже: через ваше невірство. Це невіра, а внаслідок неї й невірність Божого народу. Він узяв їх у спільники з Собою; Він ушанував їх і зв’язав Себе, зробивши їхні молитви однією з постійних мір дії Своєї сили. Брак заступництва — одна з головних причин браку благословення. О, коли б ми відвернули очі й серце від усього іншого і втупили їх у цього Бога, Який вислуховує молитву, доки велич Його обітниць, і Його сили, і Його задуму любові не охопила б нас! Як усе наше життя й серце стали б заступництвом!

Бог шукає заступників. — Є третя величина, на яку мають відкритися наші очі: дивовижний привілей і сила заступників. Є фальшиве смирення, що робить велику чесноту з самоприниження, бо ніколи не бачило своєї цілковитої нікчемності. Якби воно знало її, то ніколи не виправдовувалося б своєю немічністю, а хвалилося б своєю цілковитою безсилістю як єдиною умовою того, щоб на ньому спочивала Христова сила. Воно судило б про себе, про свою силу й вплив перед Богом у молитві так само мало з того, що бачить чи відчуває, як ми судимо про розмір сонця чи зір з того, що може побачити око. Віра бачить людину, створену на образ і подобу Божу, щоб бути Божим представником у цьому світі й панувати над ним. Віра бачить людину викупленою й піднесеною до єднання з Христом, таку, що перебуває в Ньому, ототожнена з Ним і зодягнена Його силою в заступництві. Віра бачить Святого Духа, Який живе й молиться в серці, заступаючись у наших зітханнях за нас по Богу. Віра бачить заступництво святих як частину життя Святої Трійці — віруючий як Боже дитя просить Отця в Сині через Духа. Віра бачить дещо з Божественної доречності й краси цього задуму спасіння через заступництво, пробуджує душу до усвідомлення її дивовижного призначення й оперізує її силою для тієї благословенної самопожертви, до якої воно кличе.

Бог шукає заступників. — Коли Він вивів Свій народ з Єгипту, Він відокремив священицьке плем’я, щоб воно наближалося до Нього, стояло перед Ним і благословляло народ Його Ім’ям. Час від часу Він шукав, і знаходив, і вшановував заступників, задля яких Він щадив чи благословляв Свій народ. Коли наш Господь залишав землю, Він сказав близькому колу, яке зібрав навколо Себе, — близькому колу особливої відданості Його служінню, до якого доступ і досі вільний кожному учневі: «Я вибрав вас, та й настановив вас … щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам». Ми вже звертали увагу на ці три дивовижні слова, повторені шість разів, — Чого — в імя моє — станеть ся. У них Христос віддав сили небесного світу в їхнє розпорядження — не для власного себелюбного вжитку, а задля справ Його Царства. Як дивовижно вони ними скористалися, ми знаємо. І відтоді, крізь віки, ці люди мали своїх наступників — людей, які довели, як певно Бог діє у відповідь на молитву. І ми можемо славити Бога, що й у наші дні дедалі більше тих, хто починає бачити й доводити, що в церкві й місії, у великих товариствах і малих гуртках, і в особистих зусиллях заступництво — головне, сила, що рухає Бога й відчиняє небо. Вони вчаться — і прагнуть навчитися краще, і щоб усі навчилися, — що в усякій праці для душ заступництво мусить посідати перше місце і що ті, хто в ньому одержав з неба, в силі Святого Духа, те, що мають передати іншим, найкраще зможуть виконувати Господнє діло.

Бог шукає заступників. — Хоч Бог мав в Ізраїлі Своїх призначених слуг, сторожів, яких Він Сам поставив, щоб вони взивали до Нього вдень і вночі й не давали Йому спокою, Йому часто доводилося дивуватися й скаржитися, що немає заступника, немає нікого, хто збудив би себе, щоб ухопитися за Його силу. І Він і досі чекає й дивується в наші дні, що немає більше заступників, що не всі Його діти віддають себе цьому найвищому й найсвятішому ділу, що багато з тих, хто це робить, не займаються ним ревніше й наполегливіше. Він дивується, бачачи служителів Його Євангелія, які скаржаться, що їхні обов’язки не дозволяють їм знайти час для того, що Він вважає їхнім першим, найвищим, найрадіснішим, єдино дієвим ділом. Він дивується, бачачи Своїх синів і дочок, які покинули дім і друзів задля Нього та Євангелія, що вони так недосягають того, що Він призначив бути їхньою постійною силою, — щодня одержувати все, що їм треба передати темним поганам. Він дивується, бачачи безліч Своїх дітей, які майже не уявляють, що таке заступництво. Він дивується, бачачи ще більшу безліч тих, хто навчився, що це їхній обов’язок, і намагається його виконувати, але визнає, що мало знає про те, як ухопитися за Бога чи перемагати перед Ним.

Бог шукає заступників. — Він прагне роздавати більші благословення. Він прагне рясніше відкривати Свою силу і славу як Бога, Свою спасенну любов. Він шукає заступників — більшим числом, із більшою силою, — щоб приготувати дорогу Господеві. Він шукає їх. Де ж Він міг би шукати їх, як не в Своїй Церкві? І як Він сподівається їх знайти? Він доручив Своїй Церкві завдання розповідати про потребу їхнього Господа, завдання підбадьорювати й навчати їх, і готувати до Його святого служіння. І Він знову й знову приходить, шукаючи плоду, шукаючи заступників. У Своєму Слові Він говорив про «справдї вдовиця … вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч». Він дивиться, чи навчає Церква велике військо старших чоловіків і жінок, чий час зовнішньої праці минув, але які можуть зміцнити військо «вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч». Він дивиться на велике воїнство руху «Християнське старання» — на три чи чотири мільйони молодих життів, які віддали себе в урочистій обітниці: «Обіцяю Господеві Ісусові Христу, що намагатимусь робити все, чого Він хотів би від мене», — і дивується, скільки з них навчаються переходити від світлості щотижневого молитовного зібрання та його визнання вірності до того, щоб примножити потаємне заступництво, яке має спасати душі. Він дивиться на тисячі юнаків і дівчат, що готуються до праці служіння й місії, і з тугою вдивляється, чи навчає їх Церква, що заступництво, сила перед Богом, мусить бути їхньою першою турботою, і чи намагається навчити їх цього й допомогти їм у цьому. Він дивиться, чи розуміють служителі й місіонери свою нагоду і чи трудяться над тим, щоб виховати віруючих своєї громади в тих, хто своєю молитвою може бути «за підмогою» і може «помагати … молитвами» разом із ними. Як Христос шукає загублену вівцю, доки не знайде її, так Бог шукає заступників. (Примітка F.)

Бог шукає заступників. — Він не хоче, Він не може взяти цю працю з рук Своєї Церкви. І тому Він приходить, кличучи й благаючи багатьма способами. То через людину, яку Він підіймає, щоб вона жила життям віри в Його служінні й доводила, як справді й щедро Він відповідає на молитву. То через історію церкви, яка робить молитву за душі своєю відправною точкою і свідчить про Божу вірність. Часом — через місію, яка доводить, як особлива молитва може задовольнити особливу потребу й звести силу Духа. А часом знову — через час пробудження, що настає у відповідь на спільне наполегливе благання. Цими й багатьма іншими способами Бог показує нам, що може заступництво, і благає нас прокинутися й виховати Його велике воїнство, щоб усі до одного стали народом заступників.

Бог шукає заступників. — Він посилає Своїх слуг кликати їх. Нехай служителі зроблять це частиною свого обов’язку. Нехай зроблять свою церкву школою заступництва. Дайте людям конкретні предмети для молитви. Заохотьте їх призначити для неї певний час, хай навіть лише десять хвилин щодня. Допоможіть їм зрозуміти, якою сміливістю вони можуть користуватися перед Богом. Навчіть їх очікувати відповідей і виглядати їх. Покажіть їм, що означає спершу молитися й одержати відповідь у потаємності, а тоді нести цю відповідь і передавати благословення. Скажіть кожному, хто сам розпоряджається своїм часом, що він — як ангели: вільний перебувати перед престолом, а тоді виходити й служити тим, хто має успадкувати спасіння. Звістіть благословенну новину, що ця честь — для всього Божого народу. Немає різниці. Та служниця, цей поденник, той прикутий до ліжка хворий, ця дочка в материному домі, ці чоловіки й юнаки в справах — усі покликані, усі, усі потрібні. Бог шукає заступників.

Бог шукає заступників. — Коли служителі візьмуться до праці шукати й навчати їх, це спонукає їх самих більше молитися. Христос дав Павла як взірець Своєї благодаті, перш ніж зробив його її проповідником. Добре сказано: «Перший обов’язок священнослужителя — смиренно благати Бога, щоб усе, чого він хотів би досягти у своїх людях, спершу було справді й цілком учинене в ньому самому». Спроба донести цю Божу вістку може спричинити багато досліджування серця й упокорення. Тим краще. Найкраща вправа в якійсь справі — допомагати іншим її робити. О ви, слуги Христові, поставлені сторожами, щоб взивати до Бога вдень і вночі, прокиньмося до нашого святого покликання! Вірмо в силу заступництва. Практикуймо його. Шукаймо для наших людей одержати від Самого Бога Дух і Життя, які ми проповідуємо. Коли наш дух і життя віддані Богові в заступництві, то Дух і Життя, які Бог дає їм через нас, не можуть не бути також Життям Заступництва.

Ви завершили: Бог шукає заступників

Назад Далі