Як приводити людей до Христа
Деякі поради й підказки

Розділ 12 · 8 хв читання · 11 хв слухання

Деякі поради й підказки

Ось кілька загальних порад, які стануть у пригоді працівникові.

1. Як правило, обирайте для розмови людей своєї статі й приблизно свого віку. З цього правила є винятки. Треба завжди покладатися на Святого Духа, щоб Він вів нас, до кого підійти, і Він може привести нас до людини протилежної статі; але якщо в цьому немає ясного Його проводу, то ті, хто має великий досвід християнської праці, загалом погоджуються, що найуспішніше в цілому працюють чоловіки з чоловіками, а жінки з жінками. Особливо це стосується молоді. Коли юнаки намагаються привести до Христа дівчат або навпаки, часто виникає чимало прикрих ускладнень. Звісно, літня жінка з материнським серцем може чудово попрацювати з юнаком чи хлопцем, а літній чоловік із батьківським серцем може добре попрацювати з молодою жінкою чи дівчиною. Зазвичай не мудро, щоб молода й недосвідчена людина заговорювала на цю тему з кимось набагато старшим, зрілішим і мудрішим за себе.

2. Коли тільки можливо, залишайтеся з людиною, з якою ви розмовляєте, наодинці. Ніхто не любить вільно відкривати своє серце іншому щодо цієї найособистішої й найсвятішої з усіх тем, коли поруч є інші. Багато хто з гордощів обстоюватиме хибну позицію, коли присутні кілька людей, хоча, бувши з вами наодинці, цілком визнав би свою помилку, гріх чи потребу. Як правило, набагато краще, щоб один працівник розмовляв з однією ненаверненою людиною, ніж щоб кілька працівників розмовляли з одним співрозмовником або один працівник — з кількома одразу. Якщо вам треба поговорити з кількома, беріть їх по одному. Працівники часто переконуються, що коли розмова з кількома одразу нічого не дала, то, відвівши кожного окремо, вони невдовзі вже приводять їх до Христа одного за одним.

3. Покладайтеся цілковито на Духа Божого і на Слово Боже.

4. Не обмежуйтеся тим, щоб просто читати місця з Біблії, — а тим паче просто цитувати їх, — але нехай людина, з якою ви розмовляєте, прочитає їх сама, щоб істина знайшла доступ до серця не лише через вухо, а й через око.

5. Часто добре скористатися лише одним місцем Писання, вбити його в серце й закріпити так, щоб той, з ким ви розмовляли, не міг його забути, а чув, як воно лунає в його пам’яті, ще довго після того, як ви замовкли. Доктор Ікабод Спенсер, розмовляючи якось з юнаком, що мав багато труднощів, раз у раз повторював слова: «Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення». Юнак намагався перевести доктора Спенсера на щось інше, але той знову й знову повторював ці слова. Наступного дня юнак повернувся, радіючи в Христі, і дякував докторові за те, що той «вбивав» у нього цей текст. Ці слова всю ніч лунали в його вухах, і він не міг заспокоїтися, доки не розв’язав справу, прийнявши Христа. Добре, коли людина може вказати на якийсь певний вірш Слова Божого й сказати: «Я знаю на підставі цього вірша, що мої гріхи прощені і я дитина Божа». Проте бувають випадки, коли сильної дії досягають, наводячи одне за одним багато місць на певну тему, доки розум не переконається, а серце не скориться.

6. Завжди тримайте людину, з якою ви розмовляєте, при головному — прийнятті Христа. Якщо вона хоче обговорювати претензії різних деномінацій, питання хрещення, теорії майбутньої кари чи будь-яке інше питання, крім центрального — її потреби в Спасителі й Христа, Спасителя, Якого вона потребує, — скажіть їй, що ці питання доречно розглянути у свій час і на своєму місці, але час розв’язувати їх настане тоді, коли вона розв’яже перше й основне питання: прийняти чи відкинути Христа. Чимало справ було втрачено через те, що недосвідчений працівник дав утягнути себе в обговорення якогось побічного питання, обговорювати яке з невідродженою людиною — цілковите безглуздя.

7. Будьте ввічливі. Багато християн, які мають добрі наміри, але бракує їм розсудливості, своєю грубістю й зухвалістю відштовхують тих, кого хотіли б привести до Христа. Цілком можливо бути водночас абсолютно відвертим і абсолютно ввічливим. Ви можете показати людям їхній страшний гріх і потребу, не ображаючи їх. Ваші слова можуть глибоко проникати в душу, а ваша манера при цьому — бути дуже лагідною й привабливою. Власне, що лагідніша й привабливіша наша манера, то глибше западуть наші слова, бо вони не збудять опору в тих, з ким ми розмовляємо. Деякі ревні працівники підходять до тих, з ким хочуть поговорити, так, що ті одразу стають в оборону й одягаються в броню, яку неможливо пробити.

8. Будьте смертельно серйозні. Тільки людина, сповнена глибокої серйозності, може дати неспасенному відчути істину Божого слова. Добре, щоб ті місця, які ми хочемо вжити з іншими, спершу глибоко запали в нашу власну душу. Я знаю одну дуже успішну працівницю, яка довгий час уживала одне-єдине місце: «приготовись заздалегідь стрічати Бога твого», — з кожним, з ким розмовляла, але це місце настільки цілковито заволоділо її серцем і розумом, що вона вживала його з величезною силою. Кілька місць, які опанували нас, кращі за багато місць, які ми опанували з якогось підручника.

Читачеві цієї книжки радимо обдумувати на колінах ті запропоновані в ній місця, які він вирішить уживати, доки сам не відчує їхньої сили. Ми читаємо про Павла, що він «ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного». (Дїяння 20:31.) Справжня щирість сягне далі, ніж будь-яка вправність, здобута на навчальних курсах чи з вивчення такої книжки, як ця.

9. Ніколи не втрачайте самовладання, коли намагаєтеся привести душу до Христа. Деякі люди навмисно дратують, але навіть таких можна здобути терпінням, витримкою й лагідністю.

Їх точно не можна здобути, якщо ви втратите самовладання. Ніщо не тішить їх більше й не дає їм більшої втіхи в їхніх гріхах. Що дратівливіші вони у своїх словах і вчинках, то сильніше їх вразить, коли ви відповідатимете на образи добротою. Часто той, хто був найнестерпнішим, повертається з покаянням. Один із найзухваліших людей, яких я будь-коли зустрічав, згодом став одним із найтерплячіших, найнаполегливіших і найуспішніших працівників.

10. Ніколи не вступайте в гарячу суперечку з тим, кого хотіли б привести до Христа. Це завжди походить від тіла, а не від духа. (Галат 5:20, 22, 23.) Таке виникає з гордощів і з небажання дати іншому взяти над вами гору в суперечці. Відмовтеся сперечатися. Якщо той, з ким ви розмовляєте, має хибні уявлення, які треба усунути, перш ніж його можна буде привести до Христа, спокійно й приязно покажіть йому їхню хибність. Якщо помилка не суттєва, відмовтеся її обговорювати й тримайте людину при головному питанні.

11. Ніколи не перебивайте нікого, хто працює з душею. Вам може здаватися, що він робить це не наймудрішим способом, але якщо ви можете зробити це краще, вичекайте — і ваша нагода прийде. Чимало невправних працівників уже майже доводили когось до рішення, коли якийсь непроханий втручальник вривався й руйнував усю справу. З другого боку, не дозволяйте, якщо можете цьому запобігти, іншим перебивати вас. Зазвичай досить одного короткого слова, сказаного прямо, але ввічливо, щоб запобігти цьому.

12. Не поспішайте. Одна з великих вад сучасної християнської праці — поспіх. Ми надто прагнемо негайних результатів і тому працюємо поверхово. Дуже помітно, як багато з тих, з ким мав справу Христос, приходили до рішення поступово. Никодим, Йосип, Петро і навіть Павло — хоча в його випадку останній крок здається дуже раптовим — тому приклад. Минуло цілих три дні після того, як Ісус особисто з’явився Павлові на дорозі до Дамаска, перш ніж той вийшов на світло й відкрито визнав Христа. (Дїяння 22:16.) Одна людина, з якою провели повільну, але ґрунтовну працю і яка нарешті ясно стала на бік Христа, краща за дюжину тих, з ким попрацювали похапцем і які думають, що прийняли Христа, хоча насправді не прийняли. Часто мудро посадити істину в серце людини й залишити її діяти. Насіння на кам’янистому ґрунті швидко сходить, але так само швидко й в’яне.

13. Коли тільки можливо й мудро, поставте людину, з якою ви розмовляєте, на коліна перед Богом. Дивовижно, як багато труднощів зникає в молитві і як охоче поступаються вперті люди, коли їх приводять у саму присутність Бога. Пам’ятаю, як я розмовляв з однією молодою жінкою в кімнаті для тих, хто шукає спасіння, мабуть, години дві, і, здавалося, без жодного поступу; але коли ми нарешті стали на коліна в молитві, менш ніж за п’ять хвилин вона вже раділа своєму Спасителеві.

14. Щоразу, коли вам, здається, не вдалося в якомусь випадку, ідіть додому, моліться про це й розбирайте його, щоб зрозуміти, чому ви зазнали невдачі. Якщо ви не знали, яке місце Писання вжити, вивчіть ту частину цієї книжки, де описано різні категорії людей, яких ми зустрічаємо, і як з ними працювати, і подивіться, до якої категорії належить цей випадок і як вам слід було з ним повестися. Потім, якщо можете, поверніться й спробуйте знову. Хай там як, наступного разу ви будете краще підготовлені. Найбільший успіх у цій праці приходить через багато уявних поразок. Добре було б часто перечитувати ці поради й підказки, щоб перевірити, чи не через нехтування ними ви зазнаєте невдач.

15. Перш ніж розлучитися з тим, хто прийняв Христа, обов’язково дайте йому чіткі настанови, як досягати успіху в християнському житті. Ось пункти, на яких слід завжди наполягати. (а.) Визнавайте Христа устами перед людьми при кожній нагоді. Римлян 10:9, 10; Маттея 10:32, 33. (б.) Охрестіться й регулярно беріть участь у Вечері Господній. Дїяння 2:38, 42; Луки 22:19; 1 Коринтян 11:24-26. (в.) Щодня вивчайте Слово Боже. 1 Петра 2:2; Дїяння 20:32; 2 Тимотея 3:13-17; Дїяння 17:11. (г.) Моліться щодня, часто й у кожну хвилину спокуси. Луки 11:9-13; 22:40; 1 Солунян 5:17. (д.) Усуньте зі свого життя кожен гріх, навіть найменший, і все, щодо чого маєте сумнів, і коріться кожному слову Христа 1 Йоана 1:6, 7; Римлян 14:23; Йоана 14:23. (е.) Шукайте товариства християн. Єфесян 4:12-16; Дїяння 2:42, 47; Євреїв 10:24, 25. (є.) Беріться до праці для Христа. Маттея 25:14-29. (ж.) Коли впадете в гріх, не впадайте у відчай, а негайно визнайте його, повірте, що його прощено, бо так каже Бог, підведіться й ідіть далі. 1 Йоана 1:9; Филипян 3:13-14. Добре було б дати ці настанови в якійсь постійній формі тому, кого ви привели до Христа. Можна їх виписати або придбати невеличкий трактат під назвою «Картка християнського життя», виданий Джоном К. Коллінзом, Бюро постачання, Нью-Гейвен, Коннектикут. Він містить ці настанови й дещо інше.

16. Коли ви привели когось до Христа, не залишайте його й допомагайте йому розвиватися в християнському житті. Багатьох приводять до Христа, а потім залишають без уваги, і їм ведеться дуже погано. Це велика помилка. Праця з наверненими після їхнього навернення така ж важлива, як і праця з приведення їх до Христа, і, як правило, ніхто не зробить її так добре, як людина, яку Бог ужив для їхнього навернення.

Ви завершили: Деякі поради й підказки

Назад Далі