Розділ 1 · 5 хв читання · 7 хв слухання
Загальні умови успіху в приведенні людей до Христа
Існують певні загальні умови, виконання яких абсолютно необхідне для справжнього успіху в приведенні людей до Христа. На щастя, цих умов небагато, вони прості, і кожен може їх виконати.
1. Той, хто хоче мати справжній успіх у приведенні інших до Христа, сам мусить бути ЛЮДИНОЮ, ЦІЛКОВИТО НАВЕРНЕНОЮ. Ісус сказав Петрові: «Ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх». Петро не міг допомогти своїм братам, доки сам, після свого боягузливого зречення, не навернувся знову до свого Господа всім серцем. Якщо ми хочемо приводити інших до Христа, ми мусимо всім серцем відвернутися від усякого гріха, світськості й себелюбства, віддавши Ісусові абсолютну владу над нашими думками, намірами та вчинками. Якщо є хоч якась ділянка, в якій ми прагнемо робити по-своєму і не даємо Йому чинити по-Своєму в нашому житті, наша сила буде підірвана, і загинуть люди, яких ми могли б спасти. Як застосувати цей принцип до численних питань, що постають у житті кожного молодого християнина, — чи слід йому робити те чи інше, — кожен може вирішити сам, якщо в його думках понад усе стоїть честь Христа, а не власне задоволення, і якщо він щиро звертається до Бога, щоб Той його провадив.
2. Той, хто хоче мати справжній успіх у приведенні інших до Христа, мусить мати ЛЮБОВ ДО ДУШ, тобто палке бажання спасіння загиблих. Якщо в нас немає любові до душ, наші зусилля будуть механічними й безсилими. Ми можемо знати, як підійти до людей і що їм сказати, але в наших словах не буде сили, і вони не торкнуться серця. Та якщо ми, як Павло, маємо «великий смуток і безустанний біль у серцях наших» за неспасенних, то в нашому тоні й поведінці буде така ревність, що вразить навіть найбайдужіших. Крім того, якщо ми маємо любов до душ, ми постійно шукатимемо нагоди поговорити з неспасенними і знаходитимемо такі нагоди на вулиці, в крамниці, вдома, у трамваї та всюди, — нагоди, які інакше зовсім пройшли б повз нашу увагу.
Але як здобути любов до душ? Відповісти на це питання легко. Насамперед любов до душ, як і кожна інша чеснота християнського характеру, — це діло Святого Духа. Тож якщо ми усвідомлюємо, що не маємо тієї любові до душ, яку повинні мати, то перше, що слід зробити, — прийти до Бога, смиренно визнати цей брак у нашому житті й попросити Його, щоб Він Своїм Святим Духом дав нам те, чого ми так гостро потребуємо, і очікувати, що Він це зробить (1 Йоана 5:14, 15; Филипян 4:19). По-друге, Ісус Христос мав палку любов до душ (Маттея 23:37; Луки 19:10), і близьке та постійне спілкування з Ним передасть нашому життю цю чесноту, що так яскраво виявлялася в Його житті. По-третє, почуття є плодом думок. Якщо ми бажаємо мати в житті певне почуття, нам слід зосереджуватися на думках, здатних його породити. Якщо будь-яка спасенна людина досить довго роздумуватиме про небезпеку та нужденність кожної людини, що перебуває поза Христом, і про цінність її душі в Божих очах, яку видно зі смерті Божого Сина, що помер, аби її спасти, то майже напевно в ній прокинеться палке бажання спасіння цієї людини. По-четверте, роздуми про наш власний загиблий і нещасний стан без Христа та про велику жертву, яку Христос приніс, щоб спасти нас, неодмінно наповнять наші серця бажанням приводити інших до Спасителя, Якого ми знайшли.
3. Той, хто хоче мати справжній успіх у приведенні людей до Христа, мусить мати ПРАКТИЧНЕ ЗНАННЯ БІБЛІЇ. Слово Боже — це меч духовний (Єфесян 6:17). Це знаряддя, яким Бог користується, щоб викривати у гріху, об’являти Христа й відроджувати людей. Якщо ми хочемо працювати разом із Богом, Біблія — це знаряддя, на яке ми мусимо покладатися і яким мусимо користуватися, приводячи людей до Христа. Ми мусимо вміти користуватися Біблією так, щоб: (1) показати людям, що вони потребують Спасителя; (2) показати їм Ісуса як Спасителя, Якого вони потребують; (3) показати їм, як зробити цього Спасителя своїм власним Спасителем; (4) подолати труднощі, що заважають їм прийняти Христа. Значну частину подальших сторінок буде присвячено тому, щоб передати це знання.
4. Той, хто хоче мати справжній успіх у приведенні людей до Христа, мусить БАГАТО МОЛИТИСЯ. Ґрунтовна праця з приведення душ до Христа мусить на кожному кроці супроводжуватися молитвою. (1). Ми мусимо молити Бога, щоб Він привів нас до тих людей, до яких слід підійти. Бог не хоче, щоб ми заговорювали з кожним зустрічним. Якщо ми спробуємо це робити, то змарнуємо багато дорогоцінного часу на розмови з тими, кому не можемо допомогти, — часу, який могли б використати для розмов із тими, кому могли б зробити багато добра. Лише Бог знає того, до кого Він хоче, щоб ми заговорили, і ми мусимо просити Його вказати нам цю людину й очікувати, що Він це зробить. (Дїяння 8:29). (2). Ми мусимо молити Бога, щоб Він показав нам, що саме сказати тим, до кого Він нас приводить. Після всього нашого вивчення уривків, якими слід користуватися в роботі з різними категоріями людей, нам у кожному окремому випадку потрібне буде Боже провадження. Кожен досвідчений працівник засвідчить про численні випадки, коли Бог спонукав його вжити якийсь вірш Писання, якого він інакше не вжив би, але який виявився саме тим, що було потрібно. (3). Ми мусимо молити Бога, щоб Він дав силу тому, що Він дав нам сказати. Нам потрібне не лише послання від Бога, а й сила від Бога, щоб це послання досягло серця. Більшість працівників мусять засвоїти цей урок через принизливий досвід. Вони сідають біля неспасенної людини, переконують, благають, наводять вірші зі Слова Божого, але людина не приймає Христа. Нарешті до них доходить, що вони намагаються навернути цю людину власною силою, і тоді вони підносять до Бога смиренну й щиру молитву про Його силу, і Бог чує, і незабаром цей «дуже важкий випадок» уже вирішив справу й радіє в Христі. (4). Ми мусимо молити Бога, щоб Він продовжував працю й тоді, коли наша праця скінчилася. Зробивши те, що, здається, становило весь наш обов’язок у певному випадку, — хоч би яким не був видимий наслідок нашої праці, успішним чи неуспішним, — ми повинні в молитві цілком певно доручити цю справу Богові. Якщо є щось, що треба закарбувати в свідомості пересічного працівника в нашу квапливу добу, то це необхідність більше молитися. Молячись більше, ми не працюватимемо менше, а зробимо незрівнянно більше.
5. Той, хто хоче мати справжній успіх у приведенні людей до Христа, мусить бути «ХРЕЩЕНИЙ СВЯТИМ ДУХОМ». «Приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас», — сказав Ісус Своїм учням, після того як дав їм велике доручення йти й приводити людей до Нього. Найвища умова сили в приведенні душ до Христа та сама й сьогодні: «як зійде сьвятий Дух на вас». Один із наступних розділів буде присвячено вивченню того, що таке «хрещення Святим Духом» і як кожен християнин може його отримати.