Вірний у малому
Розділ 18

Розділ 18 · 6 хв читання · 7 хв слухання

Вірний у малому

Гудзон Тейлор був молодим помічником лікаря в Галлі й готувався їхати до Китаю як місіонер. Він вирішив, що мусить навчитися довіряти Богові в грошових справах ще до того, як покине Англію. Якщо він не може довіряти Богові в Галлі, міркував він, то як довірятиме Йому в Китаї? Тож коли роботодавець забув виплатити йому платню, Тейлор не нагадав. Натомість він молився.

Одного суботнього вечора він побачив, що в нього лишилася одна-єдина монета — півкрони. Наступного, недільного вечора бідний чоловік попросив його прийти й помолитися за його дружину, яка помирала. Тейлор пішов за ним до вбогої кімнати, де біля новонародженого немовляти лежала знесилена мати, а довкола стояло кілька дітей із запалими щоками — ознакою повільного голодування.

Тейлор почав розповідати їм про люблячого Отця на небі, і власні слова засудили його. Він збагнув, що може довіряти Богові «з шилінгом і шістьма пенсами в кишені», але не тоді, коли в кишені нічого немає. Він спробував помолитися, і сумління сказало йому: «Чи смієш ти стати на коліна й назвати Його Отцем, маючи в кишені ці півкрони?» Нарешті він віддав чоловікові монету — останні свої гроші на світі. «Уся радість повернулася до мого серця повноводним припливом», — написав він.

Наступного ранку прийшов лист без імені й без жодного слова всередині — лише пара рукавичок. Коли він розгорнув їх, на підлогу випало півсоверена — вчетверо більше, ніж він віддав. Через багато років, проживши життя в довірі до Бога серед великих труднощів у Китаї, він згадав ту ніч і написав:

«Якщо ми вірні Богові в малому, то здобудемо досвід і силу, які допоможуть нам у серйозніших випробуваннях життя.»

Мале і велике

Тейлор лише повторював Ісуса, Який сказав:

«Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний. Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?» (Луки 16:10-11)

Ісус називає гроші «найменшим». Нам гроші здаються величезними. Вони визначають, де ми живемо, що їмо, наскільки захищеними почуваємося. Але з погляду неба гроші — одна з найменших речей у житті. Колись усе це зникне. І все ж, каже Ісус, те, як ми поводимося з цією малою річчю, виявляє і формує наш характер для великого.

Що ж таке велике? Ісус називає це «правдивим», або, як кажуть інші переклади, «справжнім багатством». Це те, що триває вічно: люди, душі, Царство Боже, характер, вічна нагорода, відповідальність у прийдешньому віці. Гроші — це тренувальний майданчик. Якщо нам не можна довірити минуще багатство цього світу, то чому Бог мав би довірити нам багатства світу прийдешнього?

Гроші — це випробування

Це означає, що кожне фінансове рішення, хоч яке мале, є частиною нашого учнівства. Те, як ви розпоряджаєтеся кількома фунтами дрібних грошей у кишені, як заповнюєте звіт про витрати, як ставитеся до офіціанта, як відповідаєте, коли хтось просить про допомогу, — усе це частина Божого навчання.

Це водночас і протвережує, і підбадьорює. Протвережує, бо означає, що малих компромісів не буває. Якщо ви схитруєте в малому, то за нагоди схитруєте й у великому. А підбадьорює, бо означає, що не треба бути багатим, щоб бути вірним. Вдова з двома лептами і мільйонер зі статками стоять перед тим самим випробуванням. Вірність у малому так само дорога Богові, як вірність у великому.

Притча про таланти

Ісус розповів історію про чоловіка, який вирушав у далеку дорогу й доручив своє майно слугам. «Одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї» (Маттея 25:15). Перші два слуги пустили гроші в обіг і подвоїли їх. Третій закопав свій талант у землю.

Коли пан повернувся, кожному з перших двох він сказав точнісінько ті самі слова:

«Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.» (Маттея 25:21)

Слуга з п’ятьма талантами і слуга з двома дістали однакову похвалу. Пан не порівнював їх між собою. Він питав тільки, чи кожен був вірний у тому, що йому дали.

А третій слуга, якому дали один талант, сховав його. Він сказав, що боявся свого пана. Пан назвав його лукавим і лінивим і забрав навіть те, що він мав.

Урок простий. Бог дає різним людям різну міру грошей, здібностей, можливостей і часу. Він не чекає, що всі принесуть однаково. Він чекає, що кожен із нас буде вірним у тому, що має, і пустить це в діло для Нього. Великий гріх у цій притчі — не втрата грошей. Це бездіяльність зі страху.

Вірність на практиці

Який вигляд має вірність у малому щодня?

Чесність у малому. Поверніть зайву решту. Скажіть про помилку на вашу користь. Заплатіть за те, що розбили.

Дбайливість у малому. Доглядайте те, що маєте. Не марнуйте їжу, енергію чи речі. Коли можете, лагодьте речі замість того, щоб викидати.

Щедрість у малому. Не треба чекати, доки розбагатієте, щоб бути щедрими. Давайте, що можете, вже тепер. Багато хто каже: «Коли матиму більше, то й даватиму більше». Але якщо ви не щедрі в малому, то, найімовірніше, не будете щедрими й у великому.

Сумлінність у малому. Ведіть облік своїх витрат. Вчасно сплачуйте рахунки. Дотримуйте обіцянок.

Молитва в малому. Приносьте Богові навіть дрібні грошові справи. Тейлор навчився віри, молячись про кілька шилінгів платні. Богові не байдужі подробиці.

Неправедна мамона

І ще одне. Якраз перед Своїми словами про вірність Ісус розповів одну з найдивніших Своїх притч — про нечесного управителя, якого ось-ось мали звільнити і який скористався грошима свого пана, щоб придбати друзів, що приймуть його до себе. Ісус не хвалить його нечесність. Він хвалить його кмітливість: цей чоловік ужив гроші, які однаково мав утратити, щоб приготуватися до свого майбутнього.

Тоді Ісус застосовує це: «Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї» (Луки 16:9). Іншими словами, використовуйте гроші, яких не можете втримати, для того, що можете зберегти: для людей і вічності. Використовуйте їх, щоб благословляти інших, підтримувати Євангелію, допомагати бідним. Одного дня грошей не стане. А люди, яким ви допомогли, і те, як вони вас приймуть, залишаться навіки.

Голос із минулого

Чарлз Сперджен висловив цей принцип двома пам’ятними реченнями:

«Боже золото — не гроші скнари: його викарбувано для того, щоб ним торгували.»

Чарлз Г. Сперджен, Ранок за ранком

«Ваші володіння ніколи не бувають у такій безпеці, як тоді, коли ви готові від них відмовитися, і ви ніколи не буваєте такі багаті, як тоді, коли віддаєте все, що маєте, в руку Господа.»

Чарлз Г. Сперджен, Колоски між снопами

Практика на цей тиждень

Щодня цього тижня шукайте одну «дрібницю», у якій можете бути вірними в грошах: повернути зайву решту, сплатити невеликий борг, про який забули, зробити невеликий подарунок, ретельно записати покупку. Наприкінці тижня поміркуйте, як ці дрібні рішення сформували вас.

Для груп

  • Як ви думаєте, чому Ісус називає гроші «найменшим»?
  • Що таке «правдиве», або «справжнє багатство», про яке Ісус говорить у Луки 16:11?
  • Чому в притчі про таланти слуги з п’ятьма і двома талантами дістали однакову похвалу?
  • У чому вас найбільше спокушає бути невірними в малому?

Запитання для роздумів

Що сталося, коли Гудзон Тейлор віддав свої останні півкрони?

Покликаний до голодної родини в Галлі, Тейлор збагнув, що може довіряти Богові «з шилінгом і шістьма пенсами в кишені», але не з порожньою кишенею, і сумління запитало, як він сміє називати Бога Отцем, маючи в кишені ту монету. Він віддав її, і радість повноводним припливом повернулася до нього. Наступного ранку лист приніс пару рукавичок і півсоверена — вчетверо більше, ніж він віддав.

Чого Ісус навчає в Луки 16:10 про вірність у грошах?

Те, як ми поводимося з грошима, малою і минущою річчю, виявляє і формує наш характер для великого. Це протвережує, бо малих компромісів не буває. І це підбадьорює, бо не треба бути багатим, щоб бути вірним: вдова з двома лептами і мільйонер зі статками стоять перед тим самим випробуванням.

Чому третього слугу в притчі про таланти засуджено?

Отримавши один талант срібла, він закопав його, сказавши, що боявся свого пана, а пан назвав його лукавим і лінивим. Урок у тому, що Бог дає різним людям різну міру і чекає, що кожен буде вірним і пустить це в діло для Нього. Великий гріх у притчі — не втрата грошей, а бездіяльність зі страху.

Ви завершили: Вірний у малому

Назад Далі