Ваше тіло — храм Святого Духа

1 Коринтян 6:15, 19, 20. Біблія навчає нас, що Тіло Христове — це громада вірних. Ці слова здебільшого розуміють у духовному сенсі, хоча Біблія прямо запитує нас, чи не знаємо ми, що наші тіла — члени Христові. Так само, коли Біблія говорить про те, що в нас перебуває Святий Дух або Христос, ми обмежуємо Їхню присутність духовною частиною нашого єства — нашою душею чи нашим серцем. А проте Біблія ясно каже: «Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого…?» Коли Церква зрозуміє, що й тіло має частку у викупленні, яке є у Христі і через яке воно має бути повернене до свого первісного призначення — бути оселею Святого Духа, служити Йому знаряддям, освячуватися Його присутністю, — тоді вона визнає й усе те місце, яке Боже зцілення посідає в Біблії та в Божих задумах.

Розповідь про створення каже нам, що людина складається з трьох частин. Спершу Бог утворив тіло з пороху землі, а потім вдихнув у нього «живе диханнє». Він дав увійти в нього Своєму власному життю, Своєму Духові. Через це поєднання Духа з матерією людина стала «душею живою». Душа, яка по суті і є людиною, займає місце між тілом і духом; вона — та ланка, що поєднує їх. Через тіло душа перебуває у зв’язку із зовнішнім світом; через дух — зі світом невидимим і з Богом. За посередництвом душі дух може підкорити тіло дії небесних сил і так одухотворити його; за посередництвом душі й тіло може діяти на дух і тягти його до землі. Душа, до якої звертаються і дух, і тіло, може вибирати між голосом Бога, що говорить через Духа, і голосом світу, що говорить через чуття.

Це поєднання духу й тіла становить сполуку, єдину в усьому творінні; воно робить людину перлиною Божого діла. Інші створіння вже існували: одні, як ангели, були цілком духом, без жодного матеріального тіла, а інші, як тварини, були тільки плоттю — мали тіло, оживлене живою душею, але позбавлені духу. Людина була призначена показати, що матеріальне тіло, кероване духом, здатне бути переображеним силою Божого Духа і так бути приведеним до участі в небесній славі.

Ми знаємо, що зробили гріх і сатана з цією можливістю поступового переображення. Через тіло дух був спокушений, зведений і став рабом чуттів. Знаємо ми й те, що зробив Бог, щоб зруйнувати діло сатани і здійснити мету творіння. «Явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола» (1 Йоана 3:8). Бог приготував тіло Своєму Синові (Євреїв 10:5). «Слово тїлом стало ся» (Йоана 1:14). «В Ньому живе вся повня Божества тїлесно» (Колосян 2:9). Він — той, «котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві» (1 Петра 2:24). І тепер Ісус, воскреслий із мертвих у тілі, так само вільному від гріха, як Його дух і Його душа, передає нашому тілу силу Свого прославленого тіла. Господня Вечеря — це «общеннє тїла Христового»; а наші тіла — «члени Христові» (1 Коринтян 10:16; 6:15; 12:27).

Віра вводить нас у володіння всім, що здобули для нас смерть Христа і Його воскресіння; і не лише в нашому дусі й нашій душі життя воскреслого Ісуса виявляє тут, на землі, Свою присутність: воно хоче діяти і в тілі — за мірою нашої віри.

«Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого…?» Багато віруючих уявляють собі, що Святий Дух приходить жити в нашому тілі так, як ми живемо в домі. Нічого подібного. Я можу жити в домі, і він не стане частиною мого єства. Я можу покинути його без страждання; між моїм домом і мною немає живого зв’язку. Не так із присутністю нашої душі й духу в нашому тілі. Життя рослини живе в кожній її частині й пронизує її всю; і наша душа не обмежується тим, щоб перебувати в тій чи іншій частині тіла — скажімо, в серці чи в голові, — а проникає всюди, аж до кінчиків найнижчих членів. Життя душі пронизує все тіло; життя в усьому тілі свідчить про присутність душі. Так само й Святий Дух приходить жити в нашому тілі. Він проникає його цілком. Він оживляє нас і володіє нами безмірно більше, ніж ми можемо уявити.

Так само, як Святий Дух приносить нашій душі й духу життя Ісуса, Його святість, Його радість, Його силу, Він приходить і для того, щоб передати хворому тілу всю могутню життєву силу Христа, щойно рука віри простягнеться, щоб її прийняти.

Коли тіло цілком підкорене Христу, розп’яте з Ним, коли воно зрікається всякої свавільності й незалежності і не бажає нічого, крім того, щоб бути храмом Господа, — саме тоді Святий Дух виявляє в тілі силу воскреслого Спасителя. Тільки тоді ми можемо прославляти Бога в нашому тілі, даючи Йому повну свободу виявляти в ньому Свою силу, показувати, що Він уміє визволити Свій храм з-під панування хвороби, гріха і сатани.