Коррі тен Бом: годинникарка, яка ховала переслідуваних

Коррі тен Бом жила над годинниковою майстернею своєї родини в Голландії, де її батько лагодив годинники й навчав її цього ремесла. Тен Боми були тихі, добрі люди, які любили Бога й любили своїх ближніх, — і одного дня цю любов спіткало страшне випробування.

До Голландії ввійшли війська, і правили нею люди, які вистежували єврейський народ, щоб ув’язнювати й убивати, — тільки за те, що вони були євреями. Коли налякані єврейські родини стукали у двері годинникової майстерні, тен Боми не проганяли їх. Вони приймали їх і ховали.

Відважні помічники Коррі збудували таємну кімнату за стіною її власної спальні — так хитро, що ніхто не міг здогадатися, що вона там є. Коли приходили солдати з обшуком, сховані родини прослизали крізь маленькі дверцята й мовчки стояли в тому вузькому просторі, доки небезпека не минала. Так тен Боми врятували багато життів.

Але одного дня їх зрадили. Солдати заарештували всю родину й відправили Коррі та її сестру Бетсі до жахливого концтабору — місця холоду, голоду й жорстокості. Навіть там сестри розповідали іншим в’язням про Божу любов, а Бетсі повторювала, що немає такої глибокої ями, щоб Божа любов не була ще глибшою. Бетсі померла в тому таборі. Коррі вижила, і її звільнили.

Після війни Коррі подорожувала світом і розповідала свою історію. Найважче сталося тоді, коли вона віч-на-віч зустріла одного з жорстоких наглядачів із табору — він тепер шкодував про скоєне і простягав їй руку. Усе в ній хотіло відвернутися. Але вона згадала, що Бог простив її, і помолилася, щоб мати силу простити його, — і потиснула йому руку. Усе своє довге життя Коррі тен Бом навчала світ, що немає людини, якої Бог не може простити, і немає рани, якої не може загоїти Його любов.