Віра — що це таке?

ЩО ЖЕ ТАКЕ ЦЯ ВІРА, про яку сказано: «Благодатю бо ви спасені через віру»? Існує багато описів віри; але майже всі визначення, які мені траплялися, тільки зменшували моє розуміння її порівняно з тим, що я мав, перш ніж їх побачив. Один темношкірий чоловік, прочитавши розділ, сказав, що зараз його затлумачить; і дуже ймовірно, що так і сталося, хоч він мав на думці його витлумачити. Ми можемо пояснювати віру доти, доки її ніхто вже не розумітиме. Сподіваюся, що я не завинню в цьому. Віра — найпростіша з усіх речей, і, можливо, саме через свою простоту її тим важче пояснити.

Що таке віра? Вона складається з трьох речей — знання, переконання і довіри. Спершу йде знання. «як же вірувати муть, про кого не чули?» Я мушу дізнатися про факт, перш ніж зможу в нього повірити. «віра (приходить) через слуханнє»; ми мусимо спершу почути, щоб знати, у що треба вірити. «І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє.» Певна міра знання для віри необхідна; звідси й важливість здобувати знання. «Прихилїте ухо ваше й прийдїть до мене; слухайте, а жити ме душа ваша.» Таким було слово давнього пророка, і таким досі є слово Євангелії. Досліджуйте Писання і навчіться того, чого Святий Дух навчає про Христа і Його спасіння. Прагніть пізнати Бога: «вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.» Нехай Святий Дух дасть вам дух знання і страху Господнього! Пізнайте Євангелію: знайте, що це за добра новина, як вона говорить про дароване прощення, і про зміну серця, і про усиновлення в Божу родину, і про безліч інших благословень. Особливо пізнайте Христа Ісуса, Сина Божого, Спасителя людей, з'єднаного з нами Своєю людською природою, і водночас єдиного з Богом; а отже, здатного бути Посередником між Богом і людиною, здатного покласти Свою руку на обох і бути тією ланкою, що поєднує грішника із Суддею всієї землі. Намагайтеся пізнавати Христа Ісуса дедалі більше. Особливо намагайтеся пізнати вчення про жертву Христа; бо те, на чому спасенна віра насамперед зосереджується, ось що: «Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх.» Знайте, що Ісус викупив нас, «ставшись за нас клятьбою», бо написано: «Проклят всяк, хто висить на дереві». Пийте глибоко з учення про заступницьке діло Христа; бо в ньому — найсолодша розрада, яка тільки можлива для винних синів людських, адже Господь «Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому». Віра починається зі знання.

Далі розум починає вірити, що все це правда. Душа вірить, що Бог є і що Він чує волання щирих сердець; що Євангелія — від Бога; що виправдання вірою — це велика істина, яку Бог у ці останні дні відкрив Своїм Духом ясніше, ніж будь-коли раніше. Тоді серце вірить, що Ісус справді й воістину наш Бог і Спаситель, Викупитель людей, Пророк, Священник і Цар Свого народу. Усе це приймається як певна істина, у якій не можна сумніватися. Молюся, щоб ви негайно до цього прийшли. Твердо повірте, що «кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас од усякого гріха»; що Його жертва довершена і цілком прийнята Богом за людину, тож хто вірує в Ісуса, той не засуджений. Вірте цим істинам так, як ви вірите будь-яким іншим твердженням; бо різниця між звичайною вірою і спасенною вірою полягає головним чином у тому, на що вона спрямована. Вірте свідченню Бога так само, як вірите свідченню свого батька чи друга. «Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше.»

Отже, ви вже просунулися до віри; бракує лише ще однієї складової, щоб її довершити, — довіри. Віддайте себе милосердному Богові; покладіть свою надію на благодатну Євангелію; довірте свою душу Спасителеві, Який помер і живе; змийте свої гріхи в крові, що приносить спокуту; прийміть Його досконалу праведність — і все буде добре. Довіра — це життєва кров віри; без неї немає спасенної віри. Пуритани мали звичай пояснювати віру словом «recumbency». Воно означало спиратися на щось. Спріться всією своєю вагою на Христа. Ще кращою ілюстрацією було б, якби я сказав: упадіть на повен зріст і лежіть на Скелі віків. Киньтеся на Ісуса; спочивайте в Ньому; віддайтеся Йому. Коли це зроблено, ви виявили спасенну віру. Віра — не сліпа річ, бо віра починається зі знання. Вона не умоглядна річ, бо віра вірить у факти, у яких вона певна. Вона не непрактична, мрійлива річ, бо віра довіряє і ставить свою долю на істинність об'явлення. Це один зі способів описати, що таке віра.

Спробую ще раз. Віра — це вірити, що Христос є Тим, ким Його називають, і що Він зробить те, що обіцяв зробити, а потім очікувати цього від Нього. Писання говорять про Ісуса Христа як про Бога в людському тілі; як про досконалого в Своєму характері; як про Того, Хто став жертвою за гріх замість нас; Хто ніс наші гріхи у Своєму тілі на дереві. Писання говорить про Нього як про Того, Хто покінчив із переступом, поклав край гріхові і привів вічну праведність. Священні записи кажуть нам далі, що Він «воскрес із мертвих», що Він «завжди живий, щоб заступатися за нас», що Він піднявся у славу і заволодів Небом від імені Свого народу, і що Він незабаром прийде знову «судити світ у праведності, а Свій народ — по правді». Ми маємо якнайтвердіше вірити, що це саме так; бо таке свідчення Бога Отця, коли Він сказав: «Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.» Про це свідчить також Бог Святий Дух; бо Дух засвідчив про Христа і в натхненному Слові, і різними чудами, і Своєю дією в серцях людей. Ми маємо вірити, що це свідчення правдиве.

Віра також вірить, що Христос зробить те, що обіцяв; що оскільки Він обіцяв не вигнати нікого з тих, хто приходить до Нього, то певно, що Він не вижене й нас, якщо ми прийдемо до Нього. Віра вірить, що оскільки Ісус сказав: «вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє», — то це мусить бути правдою; і якщо ми отримаємо цю живу Воду від Христа, вона перебуватиме в нас і струменітиме в нас потоками святого життя. Усе, що Христос обіцяв зробити, Він зробить, і ми мусимо вірити в це так, щоб очікувати прощення, виправдання, збереження і вічної слави з Його рук, як Він обіцяв їх тим, хто вірує в Нього.

Тоді настає наступний необхідний крок. Ісус є Тим, ким Його називають, Ісус зробить те, що Він каже, що зробить; отже, кожен із нас мусить довіритися Йому, кажучи: «Він буде для мене тим, ким Він Себе називає, і Він зробить для мене те, що обіцяв зробити; я віддаю себе в руки Того, Хто призначений спасати, щоб Він спас мене. Я спираюся на Його обітницю, що Він зробить саме так, як сказав.» Це і є спасенна віра, і хто її має, той має вічне життя. Хоч би які були його небезпеки й труднощі, хоч би яка була його темрява й пригніченість, хоч би які були його немочі й гріхи, — хто так вірує в Христа Ісуса, той не засуджений і ніколи не прийде на суд.

Нехай це пояснення стане хоч трохи в пригоді! Сподіваюся, що Дух Божий використає його, щоб привести мого читача до негайного миру. «Не лякайсь, тільки віруй.» Довіртеся — і заспокойтеся.

Я боюся лише, щоб читач не задовольнився розумінням того, що треба зробити, так і не зробивши цього. Краще найубогіша справжня віра, яка справді діє, ніж найкращий її ідеал, залишений у царині умоглядів. Головне — увірувати в Господа Ісуса негайно. Не зважайте на розрізнення й визначення. Голодний їсть, хоча й не розуміє складу своєї їжі, будови свого рота чи процесу травлення: він живе, бо їсть. Інший, набагато розумніший, досконало знає науку про харчування; але якщо він не їстиме, то помре з усім своїм знанням. Безсумнівно, у цю годину в пеклі багато тих, хто розумів учення про віру, але не вірував. А з іншого боку, жодного, хто довірився Господу Ісусу, ніколи не було відкинуто, хоч би він і не вмів розумно визначити свою віру. О дорогий читачу, прийміть Господа Ісуса у свою душу — і ви житимете вічно! «Хто вірує в Нього, той має вічне життя.»