Розділ 7 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Страждання, таємниці і чеснота
Будьте вдоволені всякими стражданнями, які Бог може на вас покласти. Якщо ви любитимете Його чистою любов’ю, то так само охоче підете за Ним на Голгофу, як і на Тавор.
Його треба любити на Голгофі так само, як і на Таворі, бо саме там Він найбільше виявляє Свою любов.
Тож не чиніть, як ті люди, що один час віддають себе, а другий — забирають себе назад. Вони віддають себе, щоб їх пестили, і забирають себе назад, коли їх розпинають; або ж шукають розради в створінні.
Розраду ви можете знайти лише в любові до хреста і в цілковитому відданні себе. Хто не любить хреста, той не любить Бога (пор. Маттея 16:24). Неможливо любити Бога, не люблячи хреста; а серце, яке навчилося любити хрест, знаходить солодкість, радість і втіху навіть у найгіркішому. «Голодній душі й гірке — солодке» (Приповісток 27:7), бо вона так само голодна хреста, як голодна Бога.
Хрест дає Бога, а Бог дає хрест. Віддання себе і хрест ідуть поруч. Щойно ви відчуєте, що вам противне щось, що постає перед вами як страждання, негайно віддайте себе Богові саме в цьому і принесіть себе Йому в жертву: ви побачите, що коли прийде хрест, він втратить багато зі своєї ваги, бо ви його бажатимете. Це не завадить вам відчувати його вагу. Дехто уявляє, що відчувати хрест — це не страждання. Але відчуття страждання — одна з головних складових самого страждання. Сам Ісус захотів зазнати його в усій його силі.
Часом хрест несуть у немочі, іншим разом — у силі: усе має бути однаковим у Божій волі.
Про таємниці — тут Бог дає їх насправді
Заперечать, що на цьому шляху таємниці не будуть відкриті. Якраз навпаки: їх дано душі насправді. Ісус Христос, Якому вона віддалася, за Яким вона йде як за Шляхом, Якого слухає як Істину і Який оживляє її як Життя, — закарбовуючи Себе в ній, передає їй Свій власний стан.
Носити в собі стани Христа — це щось набагато більше, ніж лише розглядати ці стани. Павло носив стани Христа на своєму тілі. «Я рани Господа Ісуса, — каже він, — на тїлї моїм ношу» (Галат 6:17). Але він не каже, що міркував про них.
Часто в цьому стані віддання себе Христос дає разючо побачити Свої стани. Ми мусимо однаково приймати всі розташування, в які Йому заманеться нас поставити, обираючи для себе перебувати біля Нього і бути знищеними перед Ним, але однаково приймаючи все, що Він нам дає: світло чи темряву, легкість чи посуху, силу чи неміч, солодкість чи гіркоту, спокуси чи розсіяність, смуток, турботи, непевність; ніщо з цього не повинно нас хитати.
Є люди, яким Бог безперестанно відкриває Свої таємниці: нехай вони будуть їм вірні. Але коли Бог зволить їх забрати, нехай дозволять їх забрати.
Інші бентежаться, що їм не відкрито жодних таємниць: це даремно, бо любовна увага до Бога містить у собі всяку окрему побожність, а душа, з’єднана з самим лише Богом, своїм спочинком у Ньому найдосконаліше навчається всіх таємниць. Хто любить Бога, той любить усе, що від Нього.
Про чесноту — на цьому ступені молитви серця всі чесноти дано разом із Богом
Це короткий і певний шлях здобуття чесноти; бо Бог є початком усякої чесноти, а тому, володіючи Богом, ми володіємо всякою чеснотою.
Більше того, я кажу, що всяка чеснота, дана не зсередини, — це лише маска чесноти, як одяг, що його можна скинути і що зноситься. А чеснота, передана в самій основі, — суттєва, правдива і тривка. «Преславна там царівна» (Псальма 45:13) — і слава її всередині. І ніхто не практикує чесноти постійніше за тих, хто здобуває її в такий спосіб, хоч чеснота й не є окремим предметом їхніх думок.
Як голодні ці люблячі душі страждання! Вони думають лише про те, що може догодити їхньому Улюбленому, і починають нехтувати собою та менше думати про себе. Що більше вони люблять Бога, то більше ненавидять себе.
О, якби всі могли навчитися цього способу, такого легкого, що він придатний для всіх — і для найнеосвіченіших, і для найвченіших, — як легко оновилася б уся Церква! Вам треба лише любити. Святий Августин каже: «Люби — і роби, що хочеш»; бо коли ми любимо досконало, то не захочемо робити нічого, що могло б бути неприємним нашому Улюбленому.