Правдива Лоза
Очищення

Розділ 7 · 3 хв читання · 3 хв слухання

Очищення

Кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила—Йоана 15:2

Лоза має дві разючі особливості. Немає рослини, плід якої містив би стільки спирту, з якої його можна було б так рясно добути перегонкою, як із лози. І немає рослини, яка б так швидко пускала дикі пагони, що заважають її плодові, і тому потребувала б найнещаднішого обрізування. Я дивлюся тут зі свого вікна на великі виноградники: головна турбота виноградаря — обрізування. Можна мати лозу на шпалері, що так глибоко вкоренилася в добрий ґрунт, що їй не потрібні ні скопування, ні угноєння, ні полив; але без обрізування вона не обійдеться, якщо має приносити добрий плід. Деякі дерева потребують обрізування час від часу; інші приносять досконалий плід і без нього; лоза ж мусить його мати. І тому наш Господь каже нам тут, на самому початку притчі, що єдине діло, яке Отець чинить із віткою, що приносить плід, таке: Він очищає її, щоб вона приносила більше плоду.

Подумай хвилину, що таке це обрізування чи очищення. Це не прополювання бур’яну чи терну, не усунення чогось зовнішнього, що може заважати рости. Ні, це зрізання довгих пагонів минулого року, усунення того, що виходить зсередини, що зродило саме життя лози. Це усунення того, що є доказом сили її життя: чим буйніший був ріст, тим більша потреба в обрізуванні. Зрізати доводиться чесну, здорову деревину лози. А чому? Бо щоб наповнити всі довгі пагони торішнього росту, пішло б забагато соку: сік треба зберегти й ужити лише для плоду. Вітки, часом завдовжки вісім і десять футів, зрізують до самого стовбура, і лишається тільки дюйм чи два деревини — досить, щоб нести грона. Саме тоді, коли все, що не потрібне для плодоношення, безжально зрізано і від віток лишилося якнайменше, можна чекати повного, рясного плоду.

Який урочистий, дорогоцінний урок! Очищення, яке чинить тут Виноградар, стосується не тільки гріха. Воно стосується нашої власної релігійної діяльності, як вона розвивається в самому процесі плодоношення. Саме її треба зрізати й очистити. Працюючи для Бога, ми мусимо вживати свої природні дари — мудрість, красномовність, вплив чи ревність. І все ж вони завжди під загрозою надмірно розвинутися, а тоді стати предметом нашої надії. І тому після кожної пори праці Бог мусить довести нас до кінця нас самих, до усвідомлення безпорадності й небезпеки всього людського, щоб ми відчули, що ми ніщо. Від нас має лишитися тільки стільки, щоб прийняти силу животворного соку Святого Духа. Людське має бути зведене до найменшої міри. Усе, що несумісне з найповнішою відданістю служінню Христові, має бути усунуто. Чим досконаліше очищення і зрізання всього, що від власного «я», тим менша поверхня, по якій має розлитися Святий Дух, і тим зосередженішою може бути вся наша істота, щоб цілком бути в розпорядженні Духа. Це справжнє обрізання серця, обрізання Христове. Це справжнє розп’яття з Христом — носити в тілі вмирання Господа Ісуса.

Благословенне очищення, Боже власне очищення! Як ми можемо радіти певності, що принесемо більше плоду.

О наш святий Виноградарю, очисти й зріж усе, що є в нас і що хотіло б показно виглядати або могло б стати джерелом самовпевненості й хвалькуватості. Господи, тримай нас у глибокому смиренні, щоб не величалось нїяке тїло перед Тобою. Ми довіряємо Тобі, що Ти звершиш Своє діло.

Ви завершили: Очищення

Назад Далі