Серпень

1 серпня

В молитві кріпіть ся. Колосян 4:2.

Найбільший і найкращий талант, який Бог дає будь-якому чоловікові чи жінці на цьому світі, — це талант молитви. І найкращий прибуток, який чоловік чи жінка можуть повернути Богові, коли Він прийде звести з ними рахунки наприкінці цього світу, — це молитовне життя. І найкраще віддають гроші свого Господа міняйлам ті слуги, які встають рано й засиджуються допізна, доки живуть на цьому світі, завжди відкриваючи й завжди шукаючи кращих і кращих способів молитви, завжди виробляючи все потаємніші, все непохитніші й духовно плідніші звички молитви, аж поки вони буквально не почнуть молитися безперестанку, аж поки не вирушатимуть постійно в нові звершення в молитві, до нових досягнень і нових збагачень.—Александр Вайт.

2 серпня

Ввійшовши ж ув один з човнів . . . І сївши. Луки 5:3.

Коли Ісус сидить у човні, усе на своєму місці. Вантаж лежить у трюмі, а не в серці. Турботи й прибутки, страхи й утрати, учорашня невдача й сьогоднішній успіх не пхаються між нами та Його присутністю. Серце горнеться до Нього. «Милосердє і благодать будуть провожати мене», — співав псалмист. На жаль, як часто добро й милість стають попереду нас, і наші благословення заступають Ісуса від наших очей! Ось благословенний порядок: Господь завжди перший, я йду за Ним, а Його добро й милість ідуть за мною.—Марк Гай Пірс.

3 серпня

Тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїти сьвітла. Єфесян 5:8.

Ми не усвідомлюємо, яка важлива несвідома частина нашого життєвого служіння. Вона триває безперервно. У кожному привітанні, яке ми даруємо іншому на вулиці, у кожній хвилинній розмові, у кожному листі, який пишемо, у кожному дотику до інших життів від нас виходить тонкий вплив, що часто сягає далі й залишає глибший слід, ніж самі справи, які ми в ту хвилину робимо. Не стільки те, що ми робимо в цьому світі, скільки те, чим ми є, дається взнаки в духовних плодах і враженнях.—Дж. Р. Міллер.

4 серпня

Сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла. Єфесян 2:10.

Попросімо Його діяти в нас, щоб ми хотіли цих добрих діл, щоб наша воля, не втрачаючи свободи своєї дії, була пронизана й сформована Його волею, як світло наповнює повітря, не витісняючи його. І очікуймо також, що Він вдихне в нас досить сили, щоб ми могли чинити Його волю в усьому, що Йому до вподоби. Так день у день наше життя стане виявом тих святих прагнень і прекрасних учинків, які засвідчать, що Бог перебуває й діє в нас. І люди побачать наші добрі діла й прославлять нашого Отця, що на небі.—Ф. Б. Маєр.

5 серпня

Йди в оцїй силї твоїй . . . Знай, я посилаю тебе! Суддїв 6:14.

Бог ніколи не дає Своїй дитині зазнати поразки, коли вона йде дорогою послуху.—Теодор Кайлер.

6 серпня

Про гірнє думайте, (а) не про земне. Колосян 3:2. Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми. Екклезіаста 9:10.

Якщо ми маємо жити окремо від світу, то як нам, коли серце прикуте до гірнього, належно виконувати світські, буденні обов’язки життя, адже люди добре роблять лише те, що роблять охоче? Якщо наші серця поглинуті небесним, то як нам коритися цій іншій, так само божественній заповіді: «Все, що маєш снагу робити, роби руками твоїми»?

Одне з одним цілком узгоджується. Людина, що стоїть між небесним і земним світами, пов’язана з обома; і, не схожі ані на квітку, яка, виростаючи з пороху й повертаючись у нього, цілком належить землі, ані на зорю, яка, сяючи далеко від нижчої сфери, цілком належить небесам, наші серця можна слушно порівняти з веселкою, що, здіймаючись у небо, але спираючись на землю, пов’язана і з грудками долини, і з хмарами неба.—Ґатрі.

7 серпня

Відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами, дивлячись на Ісуса. Євреїв 12:1, 2.

Подумайте, сидячи тут, про те, що ви робите неправильно, про будь-яку звичку свого життя, про своє потурання собі чи про ту велику, всеосяжну звичку вашого життя, що робить вас створінням теперішнього замість вічності, створінням матеріальної землі замість славних небес. Запитайте себе про будь-яку звичку, що належить до вашого особистого життя, і поставте її віч-на-віч з Ісусом Христом.—Філліпс Брукс.

8 серпня

І пізнали їх, що вони були з Ісусом. Дїяння 4:13.

Якщо я думаю про світ, на мені відбивається світ; якщо думаю про свої випробування й печалі, на мені відбиваються мої випробування й печалі; якщо думаю про свої невдачі, на мені відбиваються мої невдачі; якщо думаю про Христа, на мені відбивається Христос.—Вибране.

9 серпня

Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я. Йоана 13:13. (R. V. на березі).

Який дивовижний у нас Учитель! Часом ми шукаємо Його в домі, а Його там немає. Ми виходимо шукати Його й знаходимо, можливо, у пустині чи на горі в молитві, або коли Він веде за руку якогось бідного сліпця, або їсть із митарями й грішниками, або спить посеред бурі, або розмовляє з самарянкою, або оточений розлюченими людьми, або несе хрест. Навчають не лише Його слова. Його місце, Його заняття, Його супутники, Його оточення, Його одяг, Його мовчання, Його покора — усе сповнене науки. І ті, хто вчиться в Нього, стають подібними до Нього.—Джордж Боуен.

10 серпня

Отець післав Сина, Спасителя сьвіта. 1 Йоана 4:14.

Солодка думка, що Ісус Христос не вийшов без дозволу, повноважень, згоди й допомоги Свого Отця. Він був посланий Отцем, щоб бути Спасителем людей. . . . Чи замислювався ти коли-небудь над глибиною любові в серці Єгови, коли Бог Отець споряджав Свого Сина на велике діло милосердя? Якщо ні, нехай це буде твоїм роздумом на сьогодні. Отець послав Його! Поміркуй над цим. Подумай, як Ісус чинить те, чого хоче Отець. У ранах умираючого Спасителя побач любов великого Я Є. Нехай кожна думка про Ісуса буде пов’язана також із вічним, повік благословенним Богом.—Сперджен.

11 серпня

Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь. Ісаїї 40:31. (R. V.)

Господи, яку зміну в нас одна коротка година,
В Твоїй присутності проведена, здатна вчинити!
Які важкі тягарі з наших грудей знімає!
Які спраглі ниви освіжає, мов дощем!
Ми на колінах — і все довкола ніби хмуриться.
Ми встаємо — і все далеке й близьке
Постає в сонячних обрисах, ясне й відважне.
На колінах — які слабкі; встаємо — яка сила!

Навіщо ж нам кривдити цим себе
Чи інших — що ми не завжди сильні;
Що нас завжди пригнічують турботи;
Що ми бодай колись слабкі чи зневірені,
Стривожені чи збентежені, коли з нами є молитва,
А радість, сила й відвага — з Тобою?
—Архієпископ Тренч.

12 серпня

Тобі ж Господь, Бог твій, не дозволив таке чинити. 5 Мойсея 18:14.

Яка сходинка! Ми дякуємо, часто тремтячим, непевним голосом, за наші духовні милості позитивні; але яке майже безмежне поле для милостей негативних! Ми навіть уявити не можемо всього, чого Бог не дозволив нам зробити, ким не дозволив стати.—Френсіс Рідлі Гейверґал.

13 серпня

Вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх. . . . А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один. Маттея 14:14, 23.

Чи поєднуємо ми, як Він, дві великі складові людського характеру? Чи наші прилюдні обов’язки, турботи, справи й клопоти світу тонко загартовані й освячені потаємним ходінням з Богом? Якби світ пішов за нами зі своїх гамірних вулиць, чи простежив би він нас до наших сімейних вівтарів і молитов у комірчині?

Дія і роздум — дві великі складові християнського життя, і досконалість релігійного характеру полягає в тому, щоб вони поєднувалися в злагоді й гармонії.—Макдафф.

14 серпня

Оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами. 1 Петра 2:21. (R. V.)

Я давно вже перестав молитися: «Господи Ісусе, змилуйся над загиблим світом!» Я пам’ятаю день і годину, коли мені здалося, що Господь дорікає мені за таку молитву. Він ніби сказав мені: «Я вже змилувався над загиблим світом, а тепер твоя черга мати милосердя».—А. Дж. Ґордон.

15 серпня

Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем. 2 Мойсея 20:3.

Якщо ви помітите, що починаєте любити якусь розвагу більше, ніж свої молитви, якусь книжку більше, ніж свою Біблію, якийсь дім більше, ніж Божий, якийсь стіл більше, ніж Господній, якусь людину більше, ніж свого Спасителя, будь-кого більше, ніж свою душу, теперішню втіху більше, ніж надію на небо, — бийте на сполох!—Ґатрі.

16 серпня

Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів. 1 Коринтян 11:1.

Коли під час Мексиканської війни війська захиталися, один генерал підвівся в стременах і кинувся на ворожі лави з вигуком: «Хлопці, за мною!» Вони, побачивши його відвагу й рішучість, кинулися слідом за ним і здобули перемогу.

Щоб згуртувати людей для Бога, потрібен приклад, який би їх повів. Усі ваші накази іншим іти вперед нічого не варті, доки ви самі лишаєтеся позаду. Щоб вони подіяли як слід, вам самим треба рушити до неба, озираючись лише для того, щоб подати палкий заклик: «Хлопці, за мною!»—Т. Девітт Толмедж.

17 серпня

Служачи Господеві з усякою покорою. Дїяння 20:19.

Є легенда про митця, який довго шукав шматок сандалового дерева, щоб вирізьбити з нього Мадонну. Він уже збирався у відчаї відмовитися, так і не втіливши задуму всього свого життя, коли уві сні йому звеліли вирізьбити Мадонну з дубової колоди, призначеної для вогню. Він послухався — і створив шедевр зі звичайного поліна на дрова.

Багато з нас утрачають великі нагоди в житті, чекаючи на сандалове дерево для своєї різьби, тоді як насправді ці нагоди сховані у звичайних полінах, які ми спалюємо.—Орісон Светт Марден.

18 серпня

Доволї з тебе благодати моєї, сила бо моя в немощі звершується. 2 Коринтян 12:9.

Бог відповідає на молитви Своїх людей не тим, що знімає тиск, а тим, що додає їм сили його нести. Тиск часто є огорожею між вузькою дорогою життя й широким шляхом до загибелі; і якби наш Небесний Отець прибрав її, це могло б коштувати неба. О, якби Бог прибрав ту тернисту огорожу у відповідь на наші, часто палкі, молитви, скільки з нас нині були б відкинуті! Як затихла б пісня багатьох святих, що тепер у славі! Скільки арф стояли б без струн! Скільки місць в оселях викуплених лишилися б порожніми! Якби Бог відповідав на всі молитви, які ми підносимо до неба, нам не потрібен був би інший бич. Благо нам, що маємо Того, Хто надто любить нас, щоб дати те, чого ми так часто необачно просимо.—Ф. Вітфілд.

19 серпня

Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградинї, так анї ви, коли в менї не будете пробувати. Йоана 15:4.

Щомиті й щогодини внутрішня природа людини має безперервно підтримуватися життям Божим. Лише тоді, коли я постійно приймаю Його повноту у свою порожнечу, я справді живу в правдивому, повному, глибокому значенні цього слова — тим життям вічності, яке є моїм привілеєм нині й буде моєю славою потім.—В. Гей Ейткен.

20 серпня

Вірою . . . Ной . . . збудовав ковчег на спасеннє дому свого. Євреїв 11:7.

Яка скромна, яка непоказна сфера для дії віри! Можна було б сказати, що мета зовсім не відповідає праці. Ковчег був великим ділом, але заради чого його взялися будувати? Щоб урятувати власну родину. Чи гідна така вузька сфера бути предметом віри? Чи годиться така буденна сцена, як життя родинного кола, бути храмом для служіння Богові? . . . Душе моя, коли ти скінчила свої молитви й завершила роздуми, не кажи, що покинула дім Божий. Дім Божий буде для тебе всюди, і твій власний дім стане його частиною. Ти відчуєш, що всі обов’язки цього місця освячені; що це не що інше, як дім Божий і одні з воріт до неба. Ти відчуєш, що кожен із його обов’язків — це акт високого спілкування. Тож нехай буде твоєю справою зробити свій дім Його домом. Нехай буде твоєю справою освячувати кожне слово, погляд і вчинок у спільному житті родини. Нехай буде твоєю справою будувати свій ковчег прихистку для потреб буденного дня; воістину, твою працю любові назвуть ділом віри.—Джордж Метісон.

21 серпня

Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили. Єфесян 2:10.

Жодна людина не народжується на світ без того, щоб разом із нею не народилася і її праця. Завжди є робота, і є знаряддя для неї, для тих, хто хоче працювати.—Дж. Б. Лоуелл.

22 серпня

Почав обмивати ноги ученикам. Йоана 13:5.

Ми забуваємо, що Ісус Христос сьогодні, сидячи на престолі, такий самий, яким був учора, коли ходив стежками нашого світу. І як багато ми втрачаємо через цю забудькуватість! Яким Він був, таким Він є. Що Він казав, те Він і каже. Євангелії — це просто зразки того життя, яким Він живе завжди; це аркуші, вирвані зі щоденника Його незмінного Буття. Сьогодні Він обмиває ноги Своїм учням, забруднені в мандрах пустинею. Так, ця чудова подія сповнюється і в тобі, мій друже, якщо тільки ти не відкидаєш смиренних, люблячих послуг Того, Кого ми звемо Учителем і Господом, але Хто й досі підперізується й виходить служити. І нам потрібне це безнастанне очищення, якщо ми хочемо лишатися на правильному шляху. Недосить озирнутися на ту годину, коли ми вперше схилили коліна біля ніг Сина Божого, благаючи прощення, і почули, як Він каже: «Прощаються тобі гріхи твої, хоч їх і багато». Нам потрібне щоденне, щогодинне очищення — від щоденного, щогодинного гріха.—Ф. Б. Маєр.

23 серпня

Я бо — Господь, я все той самий. Малахія 3:6.

Наша надія висить не на такій нескрученій нитці, як «мені так здається» чи «мабуть, так»; ні, линва, міцний канат нашого закріпленого якоря, — це клятва й обітниця Того, Хто є вічна істина. Наше спасіння прикріплене Божою власною рукою і Христовою власною силою до міцного палю незмінної Божої природи.—Вільям Резерфорд.

24 серпня

Буду їм посилати дощ у свій час, — се будуть дощі благословення. Езекиїла 34:26.

Яка твоя пора цього ранку? Пора посухи? Тоді це і є пора для дощів. Пора великої скорботи й чорних хмар? Тоді це і є пора для дощів. «Поки життя твого, поти буде сила твоя». «Я дам тобі дощі благословення». Слово стоїть у множині. Усілякі благословення пошле Бог. Усі Божі благословення йдуть разом, як ланки золотого ланцюга. Якщо Він дає навертаючу благодать, то дасть і втішаючу благодать. Він пошле «дощі благословення». Поглянь сьогодні вгору, о спрагла рослино, і розкрий своє листя й квіти для небесного поливу.—Сперджен.

25 серпня

Тільки ж, по слову Твоєму. Луки 5:5.

О, яка благословенна для нас формула! Ця моя стежка темна, таємнича, заплутана; та по слову Твоєму я піду вперед. Це моє випробування ріже до живого, тяжке для тіла й крові. Важко крізь розбите серце прошепотіти: «Нехай буде воля Твоя». Але по слову Твоєму я скажу: «Так, Отче!» Ця моя вроджена звичка, чи неміч, чи гріх, що мене обплутує, важко розіп’ясти. Вона стала частиною мене — другою натурою; відірватися від неї — все одно що відтяти праву руку чи вирвати праве око; та по слову Твоєму я відкладу всякий тягар; цього ідола я знищу дощенту. Цю мою праведність важко не брати до уваги; усі ці чесноти, привабливі риси й природні дари — важко повірити, що їх ніяк не можна домішувати до справи мого спасіння; і що я маю прийняти все від початку до кінця як дар Божий через Ісуса Христа, мого Господа. Та по слову Твоєму я все вважатиму за втрату ради вищого пізнання Його.—Макдафф.

26 серпня

Коли терпимо, з Ним і царювати мем. 2 Тимотея 2:12.

Фотограф мусить мати негатив, як він його називає, щоб зробити вам знімок. Так і земний хрест — це негатив, з якого буде зроблено небесний вінець; страждання й печаль теперішнього часу визначають славу, честь і безсмертя прийдешнього життя.—А. Дж. Ґордон.

27 серпня

Слово Бога живого і пробуваючого по вік. 1 Петра 1:23.

Слово перебуває. Юдей ненавидів його — але воно жило далі, тоді як завісу було роздерто в святилищі, яке покинула Шехіна, і коли зруйновано сам Єрусалим. Грек насміхався з нього — але воно бачило, як його філософія виснажилася, а його Акрополь обернувся на руїни. Римляни кидали його в полум’я — але воно повставало з попелу й падало згори на орла, що вже хилився до падіння. Мудрагель кинув його в піч, яку його ж недбалість розпалила «в сїм разів горячійше, нїж її звичайно натоплювано», — але воно вийшло звідти, і навіть запаху вогню на ньому не було. Формаліст обвивав його зміями, щоб отруїти, — але воно струсило їх і не зазнало шкоди. Невіруючий викинув його за борт у бурі софістики й сарказму — але воно відважно пливло на гребені гордих хвиль. І воно живе й досі — його чути і в найгучнішому ревінні бурі, — воно промовляло весь цей час — воно промовляє й нині!—Паншон.

28 серпня

Мир Божий нехай править в серцях ваших. Колосян 3:15.

Багато років тому один із наших флотів був жахливо потрощений лютим штормом, — але виявилося, що деяких кораблів його лютість не зачепила. Вони були в тому, що моряки називають «оком бурі». Тоді як довкола все було спустошене, вони були в безпеці. Так і з тим, хто має в серці мир Божий.—Пілкінґтон.

29 серпня

Господу бо Христу служите. Колосян 3:24.

Наша справа як християн — служити Господу в кожній справі життя.—Марк Гай Пірс.

30 серпня

Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. 1 Йоана 2:15.

Якщо ви підете на берег невеликого струмка й поспостерігаєте за мушками, що прилітають у ньому скупатися, то помітите, що, занурюючи у воду свої тільця, вони тримають крильця високо над водою; а поплававши трохи, відлітають крізь сонячне повітря з сухими крильцями. Ось і урок для нас. Тут ми занурені в турботи й справи світу; але тримаймо крила нашої душі — нашу віру й нашу любов — поза світом, щоб, не обтяжені ними, ми були готові злетіти до неба.—Дж. Інґліс.

31 серпня

Я ж хочу, щоб ви не журились. 1 Коринтян 7:32.

Не дивіться зі страхом наперед на зміни й випадковості цього життя. Радше дивіться на них із повною надією, що, коли вони настануть, Бог, Чиї ви, визволить вас із них. Він беріг вас досі — тільки тримайтеся міцно за Його дорогу руку, і Він безпечно проведе вас крізь усе; а коли ви не зможете встояти, Він понесе вас на руках. Не заглядайте наперед у те, що може статися завтра. Той самий вічний Отець, Який дбає про вас сьогодні, подбає про вас і завтра, і щодня. Або Він захистить вас від страждання, або дасть вам незмінну силу його нести. Тож будьте в мирі й відкладіть усі тривожні думки та уявлення.—Франциск Сальський.