Квітень

1 квітня

Уранцї ж надійшло слово Господнє до мене. Езекиїла 12:8.

Тиха година, проведена наодинці з Богом на початку дня, — найкращий початок для трудів і клопотів діяльного життя. Коротка молитва, погляд угору по мудрість, благодать і силу, прохання про виливання Святого Духа допомагають нам внести нашу віру в щоденні справи. Вона приносить радість і мир у серце. І коли ми віддаємо всі свої турботи під опіку й охорону Господа, вірно прагнучи чинити Його волю, в нас є радісна довіра, що хоч би якими темними чи гнітючими здавалися події, рука нашого Отця керує всім і дасть наймудріший напрям усім нашим трудам.—Вибране.

2 квітня

І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою. 1 Мойсея 2:7.

Отже, моя душа — це поєднання двох світів: пороху й божественного! Вона торкається межі двох півкуль. З одного боку вона споріднена з Божим, з другого — з польовою звіриною. Її початок — знизу, але її вершина — згори; вона почата з пороху землі, але завершена Божим подихом.

Душе моя, чи живеш ти гідно свого подвійного походження? Чи пам’ятаєш ти про своє подвійний родовід, а отже, і про свій подвійний обов’язок? Ти маєш обов’язок перед своїм Богом, бо Його подих у тобі; ти маєш обов’язок перед землею, бо з неї тебе взято.—Джордж Метісон.

3 квітня

Завсїди веселі. 2 Коринтян 6:10.

Жоден християнин ніколи не збагне, що означають ці два маленькі слова, «завсїди веселі», — окрім того християнина, який бере свій хрест і йде за Ісусом.—В. Гей Ейткен.

4 квітня

Всю землю, що ти вбачаєш, тобі оддам, і потомкам твоїм навіки. 1 Мойсея 13:15.

Божі обітниці завжди йдуть висхідною. Одна веде до іншої, повнішої й благословеннішої за неї саму. У Месопотамії Бог сказав: «Землю, що тобі покажу». У Бетелі: «Оце та земля». Тут: «Я дам тобі всю землю і нащадків, незліченних, як піщинки». І ми побачимо, що навіть ці обітниці будуть перевершені.

Так Бог вабить нас до святості. Він нічого не дає, доки ми не наважимося діяти, — щоб випробувати нас. Він не дає всього одразу — щоб не приголомшити нас. І завжди тримає напоготові безмежний запас благословення. О, недосліджені глибини Божі! Хто бачив Його останню зорю?—Ф. Б. Маєр.

5 квітня

Не піймали тієї ночі нїчого. Йоана 21:3.

Бог може дозволити грішному світові досягати успіху в його заборонених задумах, але, благословенне будь Його ім’я, Він не дозволяє Своїм вибраним процвітати на шляху, що веде їх геть від Його святої волі! У Нього є буря, яку Він пошле навздогін кожному Йоні, і порожня сіть для кожного невіруючого й непослідовного Симона.—А. Б. Сімпсон.

6 квітня

Заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла. Пісень 1:6.

Тут нашу увагу звернено на небезпеку, яка особливо властива нашому часові: напружена діяльність наших днів може вести до ревності в служінні з занедбанням особистого спілкування; але таке занедбання не лише зменшить цінність служіння, а й поступово зробить нас нездатними до найвищого служіння.—Дж. Гудсон Тейлор.

7 квітня

Прийшли ми в землю, де ти посилав нас . . . Енакових дїтей бачили ми там. 4 Мойсея 13:27, 28.

Саме тоді, коли ми на шляху обов’язку, ми зустрічаємо велетнів. Велетні з’явилися тоді, коли Ізраїль ішов уперед. Коли ж вони повернули назад у пустелю, то не знайшли жодного.—Вибране.

8 квітня

Кожен на виду мов царевич. Суддїв 8:18.

Френсіс Рідлі Гейверґал каже: «Якщо Цар справді наш близький родич, то царську схожість буде впізнано».

9 квітня

Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків. Псальма 23:2.

Це вказує на відпочинок, до якого наш Добрий Пастир веде Свою отару. Життя — не сама лише праця. Бог дає нам багато тихих місць спочинку на нашій мандрівній дорозі.

Одне з них — ніч, коли після денної праці, боротьби й виснаження нас відводять осторонь, запинають завіси, щоб не чути шуму, і Він дає сон тим, кого любить, а уві сні дарує чудові благословення оновлення. Субота — ще одне з цих тихих місць спочинку. Бог хоче, щоб ми відклали свої мирські справи й мали день для відпочинку і тіла, і душі. . . . Дружні зустрічі — теж тихі місця спочинку, де серце може спілкуватися з серцем, де й Ісус, невидимий, приходить і дає Своє благословення. Усі установи християнського богослужіння — години молитви й побожності, години спілкування з Богом — це тихі місця спочинку.

Ми потребуємо цих мовчазних часів у нашому метушливому житті набагато більше, ніж схильні усвідомлювати, і потребуємо їх тим більше, чим метушливіше наше життя.—Дж. Р. Міллер.

10 квітня

Щоденне харчове . . . на кожний день. 2 Царів 25:30.

Один посох допомагає подорожньому, але в’язка посохів — важкий тягар.—Сперджен.

11 квітня

Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів. Галат 6:2.

Хоч би як ви заплуталися будь-коли в якомусь питанні істини, один притулок і один засіб завжди під рукою: ви можете зробити щось для когось, окрім себе. У ті часи, коли ви не можете бачити Бога, вам усе ж відкрита ця священна можливість — показати Бога: бо саме через любов і доброту людських сердець божественна дійсність доходить до людей, назвуть вони її так чи ні. Тож нехай ця думка залишиться з вами: можуть бути часи, коли ви не можете знайти допомоги, але немає такого часу, коли ви не можете подати допомогу.—Джордж Мерріам.

12 квітня

Із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте: Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі. Филипян 2:12, 13.

Не наша з вами справа роздумувати, чи потрапимо ми на небо, чи навіть роздумувати, чи будемо ми добрими людьми; наша справа — роздумувати над тим, як нам увійти в самісіньку середину Божих задумів і мати невимовний привілей за ці кілька років зробити щось із Його діла.—Філліпс Брукс.

13 квітня

Бог . . . засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім. 2 Коринтян 4:6.

Християнине! не спочивай, доки не пізнаєш повного, неперервного сяяння Бога у своєму серці. Для цього скоряйся кожному його порухові, що показує тобі якесь непереможене, а може, й непереможне зло. Просто винеси його на світло; дай світлу засяяти на нього й вигнати його своїм сяйвом. Чекай на Господа більше, ніж сторожі чекають ранку, бо «стежка праведних — се та зоря, що зорить рано вранцї, і сьвітить яснїйше та яснїйше аж до повного дня». Будь певен, що Бог хоче наповнити тебе світлом Своєї слави: чекай на Нього більше, ніж сторожі чекають ранку. «Вповай на Господа!»—Ендрю Мюррей.

14 квітня

На одного Бога вповай, душе моя! Псальма 62:5.

Чи спадало вам коли на думку, що коли ви не чуєте Божої відповіді на молитву, то, може, не тому, що Він німий, а тому, що ви глухі; не тому, що Йому нічого відповісти, а тому, що ви не прислухалися до відповіді? Ми такі заклопотані своїм служінням, такі заклопотані своєю працею, а часом такі заклопотані своєю молитвою, що нам і на думку не спадає замовкнути й послухати, чи не має Бог дати нам якоїсь відповіді, що приходить як «тихе віяннє»; бути нерухомими, бути тихими, нічого не робити, нічого не говорити, у певному справжньому сенсі нічого не думати; просто бути сприйнятливими й чекати на голос. «На одного Бога вповай», — каже Псалмоспівець; і знову: «Вповай на Господа».—Вибране.

15 квітня

Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? Маттея 26:40.

О ви, що тужите й знемагаєте, що плачете, що сили вам нема,
Почуйте тихий шепіт: «Не змогли ви однієї години попильнувати?»
До плідності й благословення «царської дороги» не знайти;
Сила для святого служіння — у спілкуванні з Богом.
—Вибране.

16 квітня

Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене. Йоана 4:34.

Шукайте поживи для свого життя в праці свого життя.—Філліпс Брукс.

17 квітня

Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі. Филипян 2:13.

Повне спасіння — це усвідомити, що все, що ми бачимо в Христі, нашому Прикладі, може стати нашим — не через наслідування, а через відтворення.—Вибране.

18 квітня

Ось я з вами по всї днї. Маттея 28:20. (R. V., на березі.)

«По всї днї» — і в зимові дні, коли радощі відлетіли; і в дні без сонця, коли хмари знову й знову вертаються по дощі; і в дні хвороби та болю; і в дні спокуси та збентеження — так само, як і в дні, коли серце таке ж повне радості, як весняні ліси повні співу. Не настає такого дня, коли Господь Ісус не був би поруч зі Своїми святими. Коханий і друг можуть стояти віддалік, але Він іде з ними крізь вогонь; Він переходить з ними вбрід ріки; Він стоїть біля них, коли вони віч-на-віч із левом. Ми ніколи не можемо бути самі. Роблячи свої підрахунки, ми завжди мусимо додавати Його ресурси до своїх.—Ф. Б. Маєр.

19 квітня

Маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою . . . приступаймо з щирим серцем. Євреїв 10:19, 22.

О, слава цієї вістки! П’ятнадцять століть Ізраїль мав святиню зі Святим Святих, куди під страхом смерті ніхто не смів увійти. Її єдине свідчення було: людина не може перебувати в Божій присутності; не може перебувати в спілкуванні з Ним. А тепер як усе змінилося! Як тоді звучало застереження: «Входу немає! не входь!» — так тепер лунає заклик: «Увійди! завісу роздерто; Святе Святих відкрите; Бог чекає, щоб прийняти тебе на Своє лоно; віднині ти маєш жити з Ним». Ось ця вістка. Дитино! твій Отець прагне, щоб ти увійшла, перебувала там і вже ніколи не виходила.—Ендрю Мюррей.

20 квітня

Явив ся бо менї сієї ночи ангел Бога . . . глаголючи: Не бійсь, Павле . . . дарував тобі Бог усїх тих, що плинуть з тобою. Тим бодріть ся . . . вірую бо Богу, що так буде, як сказано менї. Дїяння 27:23, 24, 25.

Діяльна віра може дякувати за обітницю, хоч її ще й не виконано, знаючи, що Божі зобов’язання не гірші за готові гроші.—Метью Генрі.

21 квітня

У всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом. Филипян 4:6.

Природна спокуса при кожній трудності — планувати, як із нею впоратися, усунути її з дороги самому; але зупинися з усім своїм плануванням, своїми думками, своїм неспокоєм — і говори з Ним! «Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе». Можливо, ти не завжди зможеш зробити це за хвилину чи дві. Тоді не припиняй благання, доки не знатимеш, що Він узяв це, і молитва не стане хвалою. Спочивай, довіряй і чекай — і побачиш, як Він робить те, що ти хотів зробити і через що так тривожився. «Стійте, дак і побачите рятунок Господень».—А. Е. Функ.

22 квітня

Хто на Бога вповає . . . підніме крила, як орел. Ісаїї 40:31.

Усі створіння, що мають крила, можуть уникнути будь-якої пастки, поставленої на них, якщо тільки летітимуть досить високо; і душа, що вживає своїх крил, завжди може знайти певний «вихід» з усього, що може їй зашкодити чи її стривожити.—Сміт.

23 квітня

Звершена любов геть виганяє страха. 1 Йоана 4:18.

Страх і любов як спонуки в житті стоять одне проти одного, наче ті дві гори, з яких відповідно проголошувано благословення і прокляття старого закону: гора Прокляття — уся безплідна, кам’яниста, без зелені й без води; гора Благословення — зелена і яскрава від безлічі квітів, благословенна безліччю дзюркотливих струмочків. Страх безплідний. Любов плідна. Перший — раб, і його праця мало чого варта. Друга — вільна, і її діла великі й дорогоцінні. З випаленої вершини гори, що народжує в неволю, можна почути слова закону; але силу дотримуватися всіх цих законів треба шукати на сонячному пагорбі, де свобода живе в любові й дає снагу послухові. Тож якщо ви хочете вжити у своєму житті найвищу силу, яку Бог дав нам для зростання в благодаті, черпайте свої спонуки не зі страху, а з любові.—Александр Макларен.

24 квітня

Любов Христова вимагає від нас. 2 Коринтян 5:14.

Любов Христова надто велика, щоб її могло вмістити одне серце. Вона переллється в серця інших: вона віддаватиме себе, роздаватиме себе, щоб збагатити інші життя. Серце Христове — дорога річ для того, хто його має. Воно поведе тих, хто його має, туди, куди повело Його. Якщо воно коштувало Йому хреста, то й їм коштуватиме не менше.—Дж. М. Кемпбелл.

25 квітня

Я бо, — Господь Бог твій; я держу тебе за руку-правицю; я говорю тобі: не лякайся, я помагаю тобі! Ісаїї 41:13.

Не намагайся тримати Божу руку; дозволь Йому тримати твою. Нехай Він тримає, а ти довіряй.—Г. В. Вебб-Пеплоу.

26 квітня

Самим бо вам розумно, які великі дїла він удїяв на вас. 1 Самуїлова 12:24.

Озирнися на всю дорогу, якою вів тебе Господь, твій Бог. Хіба ти не бачиш, що вона всіяна десятьма тисячами прихованих благословень? Згадай потрібну допомогу, послану в критичну мить; правильну дорогу, обрану для тебе замість хибної, яку ти обрав собі сам; шкідливу річ, за яку так ніжно чіплялося твоє серце, прибрану з твого шляху; даний тобі перепочинок, якого саме тієї миті потребував твій випробуваний і змучений боротьбою дух. О, хіба не стояв Ісус поруч із тобою, коли ти того не знав? Хіба Безмежна Любов не оточила кожну подію своїми вічними обіймами і не позолотила кожну хмару своєю милосердною облямівкою? О, пройди знову своїми слідами і поміть Його слід у кожному з них! Подякуй Йому за всі й навчися потрібної науки — простіше спиратися на Ісуса.—Ф. Вітфілд.

27 квітня

Той . . . сказав . . . сховав твій талант у землї. . . . Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий. Маттея 25:24-26.

Між великим, чого ми не можемо зробити, і малим, чого ми не хочемо робити, небезпека в тому, що ми не зробимо нічого.—Моно.

28 квітня

Йому слава і тепер і по день віка. 2 Петра 3:18.

Віруючий, ти з нетерпінням чекаєш того часу, коли разом зі святими в небі віддаватимеш усю славу Ісусові; але чи прославляєш ти Його тепер? Слова апостола такі: «Йому слава і тепер і по день віка».—Ч. Г. Сперджен.

29 квітня

Зрозумієш тодї, що я Господь, і хто вповає на мене, не зазнає стиду. Ісаїї 49:23.

Дж. Гудсон Тейлор каже: «Тихе чекання перед Богом могло б уберегти від багатьох помилок і від багатьох смутків».

30 квітня

Нехай станеть ся тобі, як бажаєш. Маттея 15:28.

О, перемоги молитви! Це гірські вершини Біблії. Вони переносять нас на рівнини Мамре, до бродів Пенуїлу, до в’язниці Йосипа, до тріумфів Мойсея, до величних перемог Ісуса Навина, до визволень Давида, до чудес Іллі та Єлисея, до всієї історії життя Учителя, до таємниці П’ятидесятниці, до основного тону незрівнянного служіння Павла, до життя святих і смерті мучеників, до всього найсвятішого й найдорожчого в історії Церкви та в досвіді Божих дітей. І коли для нас мине остання битва, а підніжок молитви поступиться місцем арфі хвали, ті миті часу, що будуть позолочені найнебеснішим і вічним сяйвом, виявляться тими — часто пов’язаними з найглибшим смутком і найтемнішою ніччю, — над якими ми матимемо напис: «Єгова-Шамма: Там Господь!»—А. Б. Сімпсон.