Розділ 9 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Три мішки картоплі
«Перш, нїж вони до мене покликнуть, я озвуся». — з Ісаїї 65
Настав іще один ранок, коли в домі майже нічого не було, а щоб нагодувати всіх дітей, треба було чимало грошей. Тож Джордж зробив те, що робив завжди. Він пішов молитися.
І поки він ще молився — було близько десятої ранку, — до дверей прийшов чоловік із повідомленням. Одна пані замовила аж три мішки картоплі, щоб їх привезли до сирітських домів!
Три великі мішки картоплі — і саме в потрібну хвилину. Джордж казав, що кращого часу для них і не могло бути.
Щось подібне ставалося знову й знову. Одного разу Джордж зустрів на вулиці чоловіка, який дав йому гроші для сиріт, — і Джордж зрозумів, що якби він ішов там хоч на пів хвилини пізніше, то зовсім розминувся б із ним! Але він не запізнився ні на пів хвилини. Бог чудово все розрахував.
Хіба ж це не дивовижно? Бог не лише посилає те, чого нам треба. Він посилає це саме в потрібну хвилину — часом поки ми ще молимося, а часом якраз перед тим, як ми пройдемо повз. Він ніколи не поспішає і ніколи не запізнюється.
Немає нічого надто дрібного, щоб Бог не міг цього влаштувати. Йому не байдужі подробиці твого дня — аж до хвилини.
Дорогий Боже, дякую Тобі, що Ти знаєш найкращий час для всього. Допоможи мені чекати на Тебе й не хвилюватися. Амінь.
Поговоріть разом
Спершу поставте запитання, а потім торкніться одного, щоб побачити примітку для дорослих.
Що прийшло до дверей, поки Джордж молився близько десятої години?
Повідомлення, що одна пані замовила аж три мішки картоплі, щоб їх привезли до сирітських домів, і саме в потрібну хвилину.
Що сталося, коли Джордж зустрів на вулиці одного чоловіка?
Той чоловік дав йому гроші для сиріт. Якби Джордж ішов там хоч на пів хвилини пізніше, він розминувся б із ним.
Чи є щось надто дрібне, щоб Бог про це подбав? Про що ми могли б перестати хвилюватися?
Головна думка розділу: Бог посилає те, чого нам треба, саме в потрібну хвилину. Для Нього немає нічого надто дрібного, тож ми можемо чекати на Нього й не хвилюватися.