Наслідування Христа
Надія на Бога проти наклепу

Розділ 84 · 3 хв читання · 3 хв слухання

Надія на Бога проти наклепу

Голос Христа

СИНУ Мій, стій твердо й надійся на Мене. Бо що таке слова, як не слова? Вони летять у повітрі, але й каменя не поранять. Якщо ти винен, подумай, як охоче виправився б. Якщо ж не знаєш за собою жодної провини, думай, що хочеш понести це задля Бога. Не так уже й багато для тебе — часом стерпіти слова, коли ти ще не досить сильний, щоб зносити тяжкі удари.

І чому такі дрібниці ранять тебе аж до серця, як не тому, що ти ще тілесний і більше зважаєш на людей, ніж слід? Ти не хочеш, щоб тобі докоряли за провини, і шукаєш притулку у виправданнях, бо боїшся зневаги. Але заглянь глибше в себе, і пізнаєш, що світ іще живий у тобі — у марному бажанні догоджати людям. Бо коли ти ухиляєшся від того, щоб тебе принижували й соромили за твої хиби, то цілком ясно, що ти не по-справжньому смиренний і не по-справжньому мертвий для світу, і що світ у тобі не розп’ятий.

Слухай Мого слова, і не зважатимеш на десять тисяч людських слів. Ось, навіть якби проти тебе сказали все зле, що тільки можна вигадати, то яку шкоду це заподіяло б тобі, якби ти все це знехтував і думав про це не більше, ніж про билинку? Чи могло б воно вирвати бодай одну волосину з твоєї голови?

Хто не тримає свого серця в собі й не має Бога перед очима, того легко зворушить слово зневаги. А хто надіється на Мене й не прагне триматися власного судження, той буде вільний від страху перед людьми. Бо Я — Суддя і Той, Хто бачить усі таємниці. Я знаю, як усе відбувається. Знаю, хто кривдить і хто терпить кривду. Від Мене вийшло те слово, і з Мого допусту воно сталося, щоб відкрилися думки багатьох сердець. Я судитиму винного й невинного; але Я захотів наперед випробувати обох таємним судом.

Свідчення людини часто оманливе, а Мій суд правдивий — він устоїть і не буде повалений. Він прихований від багатьох і відомий лише небагатьом. Проте він ніколи не помиляється й не може помилитися, хоч і не видається слушним в очах нерозумних.

Тож до Мене ти маєш приходити в кожному рішенні, не покладаючись на власне судження. Бо праведника ніщо не стривожить, хоч би що спіткало його від Бога. Навіть якщо проти нього висунуть несправедливе обвинувачення, він не дуже збентежиться. І не тішитиметься марно, якщо завдяки іншим його справедливо виправдають. Він пам’ятає, що це Я досліджую серця й найпотаємніші думки людей, що Я суджу не за зовнішнім виглядом і не за людською видимістю. Бо те, що людський суд вважає гідним похвали, у Моїх очах часто заслуговує на догану.

Учень

Господи Боже, праведний Судде, сильний і терпеливий, Ти, Що знаєш людську слабкість і зіпсутість, будь моєю силою і всією моєю надією, бо мого власного сумління мені недостатньо. Ти знаєш те, чого не знаю я, і тому я повинен упокорюватися щоразу, коли мене обвинувачують, і лагідно це зносити. Прости ж мені в Своєму милосерді кожну мою невдачу в цьому і дай мені знову благодать більшої витривалості. Краще для мене Твоє щедре милосердя, щоб здобути прощення, ніж уявна праведність, якою я захищав би таємниці свого сумління. І хоч я нічого за собою не знаю, проте цим не можу виправдатися, бо без Твого милосердя ніхто з живих не виправдається перед Тобою.

Назад Далі