Розділ 44 · 2 хв читання · 3 хв слухання
Випробування справжнього люблячого
Голос Христа
СИНУ Мій, ти ще не мужній і не мудрий люблячий.
Учень
Чому, Господи?
Голос Христа
Тому що через найменшу трудність ти кидаєш те, за що взявся, і надто квапишся шукати утіхи.
Мужній люблячий стоїть твердо в спокусах і не зважає на підступні намови ворога. Як Я до вподоби йому в щасті, так і в незгодах Я йому не немилий. Мудрий люблячий зважає не стільки на дар Того, Хто любить, скільки на любов Того, Хто дає. Він більше цінує прихильність Дарувальника, ніж вартість дару, і ставить свого Улюбленого понад усі дари. Шляхетний люблячий спочиває не в дарі, а в Мені, Який понад усяким даром.
Тож не все втрачено, якщо часом ти почуваєшся менш побожним щодо Мене чи Моїх святих, ніж хотів би. Те добре й солодке почуття, яке ти іноді маєш, — це дія теперішньої благодаті й певне передчуття твоєї небесної батьківщини. Не треба надто на нього спиратися, бо воно приходить і минає. А от боротися з лихими думками, що нападають на тебе, — це ознака чесноти й велика заслуга. Тож не дозволяй химерним уявам бентежити тебе, хоч би чого вони стосувалися. Міцно тримайся свого рішення й зберігай правий намір щодо Бога.
Це не омана, що часом тебе підносить у захват, а тоді швидко повертає до звичних безглуздь твого серця. Бо це лихо, якого ти радше зазнаєш, ніж його чиниш; і доки воно тобі не до вподоби і ти з ним борешся, це заслуга, а не втрата.
Знай, що давній ворог усіма доступними йому засобами намагається загальмувати твоє прагнення добра й відвернути тебе від усякої побожної вправи, а надто від шанування святих, від побожного роздуму над Моїми стражданнями й від твого твердого наміру поступати в чесноті. Він навіює багато лихих думок, щоб викликати в тобі втому й жах і так відтягти тебе від молитви та святого читання. Смиренна сповідь йому неприємна, і якби міг, він змусив би тебе залишити Святе Причастя.
Не вір йому й не слухай його, хоч він часто ставить пастки, щоб тебе ошукати. Коли він навіює лихе й нечисте, викривай його. Скажи йому: «Геть, нечистий духу! Сором тобі, нещасне створіння! Яка ж ти мерзота, що несеш таке до моїх вух! Іди геть, найпоганіший спокуснику! Не матимеш ти частки в мені, бо Ісус буде моєю силою, а ти будеш посоромлений. Я волію вмерти й зазнати всяких мук, ніж поступитися тобі. Замовкни! Мовчи! Хоч би скільки бід ти на мене навів, я не матиму з тобою нічого спільного. Господь сьвітло моє і спасеннє моє; кого менї боятися? Коли військо облогою проти мене стане, не боїться серце моє, бо Господь — мій Помічник і мій Викупитель».
Борися, як добрий воїн, а якщо часом упадеш через слабкість, підводься з більшою силою, ніж перше, уповаючи на Мою найщедрішу благодать. Але стережися марного самовдоволення й гордості. Бо через ці вади багато хто впадає в оману, а часом і в майже невигойну сліпоту. Нехай падіння тих, хто гордо покладається на себе, буде тобі пересторогою й постійним спонуканням до смирення.