Наслідування Христа
Про царську дорогу святого Хреста

Розділ 38 · 6 хв читання · 8 хв слухання

Про царську дорогу святого Хреста

БАГАТЬОМ здається суворим слово: «Зречися себе, візьми свій хрест і йди за Мною», — але куди суворіше буде почути останнє слово: «Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний». Ті, хто нині чує слово хреста й охоче йде за ним, не мусять боятися, що в день суду почують про вічне осудження. Цей знак хреста з’явиться на небі, коли Господь прийде судити. Тоді всі слуги хреста, що за життя уподібнилися Розп’ятому, з великою довірою наблизяться до Христа-Судді.

Чому ж ти боїшся взяти хрест, коли через нього можеш здобути Царство? У хресті — спасіння, у хресті — життя, у хресті — захист від ворогів, у хресті — вливання небесної солодкості, у хресті — сила духу, у хресті — радість духовна, у хресті — найвища чеснота, у хресті — досконала святість. Немає спасіння душі й надії на вічне життя, як тільки в хресті.

Тож візьми свій хрест і йди за Ісусом, і ввійдеш у вічне життя. Він Сам пішов попереду тебе, несучи Свій хрест, і на ньому помер за тебе, щоб і ти взяв свій хрест і прагнув умерти на ньому. Якщо помреш із Ним, то з Ним і житимеш; і якщо поділиш Його страждання, то поділиш і Його славу.

Ось у хресті — усе, і від того, чи помреш ти на хресті, залежить усе. Немає іншої дороги до життя й до правдивого внутрішнього миру, крім дороги святого Хреста й щоденного умертвіння. Іди куди хочеш, шукай чого хочеш — не знайдеш ні вищої дороги вгорі, ні безпечнішої внизу, ніж дорога святого Хреста. Влаштуй і впорядкуй усе за своєю волею й розсудом, і все ж побачиш, що якесь страждання завжди доведеться нести, хоч-не-хоч, і так ти завжди знайдеш хрест.

Ти або відчуватимеш тілесний біль, або зазнаватимеш скорботи духу в своїй душі. Часом тебе покине Бог, часом тебе турбуватимуть ближні, а що гірше — ти часто будеш набридати сам собі. Ти не можеш утекти, не можеш знайти полегшення в жодних ліках чи розраді, а мусиш терпіти, доки цього хоче Бог. Бо Він хоче, щоб ти навчився зносити випробування без утіхи, щоб цілком підкорився Йому і через страждання став смиреннішим. Ніхто не розуміє страстей Христових так глибоко й так сердечно, як той, кому випало й самому терпіти подібне.

Отже, хрест завжди напоготові; він чекає на тебе всюди. Хоч куди підеш, не втечеш від нього, бо куди б ти не йшов, береш себе із собою і завжди знайдеш себе. Обернися куди хочеш — угору, вниз, назовні чи всередину, — у всьому знайдеш хрест, і всюди мусиш мати терпеливість, якщо хочеш мати внутрішній мир і заслужити вічний вінець.

Якщо охоче несеш хрест, він сам понесе тебе й доведе до бажаної мети, де справді вже не буде страждання, — але тут воно буде. Якщо несеш його неохоче, то створюєш собі тягар і збільшуєш вагу, а нести його все одно мусиш. Якщо відкинеш один хрест, знайдеш інший, а може, й важчий. Невже ти сподіваєшся уникнути того, чого жодна смертна людина ніколи не уникла? Котрий зі святих жив на цій землі без хреста й випробувань? Навіть Ісус Христос, Господь наш, кожна година Якого на землі знала біль Його страстей, бо «так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих … і ввійти в славу свою». Як же ти шукаєш іншої дороги, ніж оця — царська дорога святого Хреста?

Усе життя Христове було хрестом і мучеництвом, а ти шукаєш собі спочинку й утіх? Ти обманюєш себе, ти помиляєшся, якщо шукаєш чогось іншого, ніж страждати, бо це смертне життя сповнене злиднів і з усіх боків позначене хрестами. Справді, чим більше людина поступає в духовному житті, тим важчим часто знаходить хрест, бо з ростом її любові зростає й біль її вигнання.

Проте така людина, хоч і всіляко пригнічена, не позбавлена надії на утіху, бо знає, що на неї чекає велика нагорода за те, що несе свій хрест. А коли вона несе його охоче, кожен укол скорботи обертається на надію Божої розради. До того ж, чим більше тіло виснажує недоля, тим більше дух зміцнюється внутрішньою благодаттю. Нерідко людина так зміцнюється любов’ю до випробувань і труднощів у своєму прагненні уподібнитися хрестові Христовому, що не хоче бути без смутку чи болю, бо вірить, що буде миліша Богові, якщо зможе знести дедалі більше й тяжчого заради Нього.

Це благодать Христова, а не людська чеснота, може зробити й робить так, що через запал духу немічне тіло вчиться любити й здобувати те, чого від природи ненавидить і уникає.

Нести хрест, любити хрест, карати тіло й підкоряти його, утікати від почестей, радо зносити зневагу, зневажати себе й бажати бути зневаженим, терпіти будь-яку недолю й утрату, не бажати щасливих днів на землі — це не людська дорога. Якщо покладаєшся на себе, нічого з цього не зможеш; але якщо надієшся на Господа, тобі буде дано силу з неба, і світ і тіло підкоряться твоєму слову. Ти не боятимешся навіть свого ворога-диявола, якщо будеш озброєний вірою й позначений хрестом Христовим.

Тож як добрий і вірний слуга Христів налаштуйся мужньо нести хрест свого Господа, Який із любові був розіп’ятий за тебе. Будь готовий терпіти багато злигоднів і всіляких бід у цьому злиденному житті, бо життя завжди буде тяжким і злиденним, хоч де б ти був; і таким ти знайдеш його, хоч де б ховався. Так мусить бути; і немає способу уникнути випробувань і смутків життя, як тільки зносити їх.

Пий чашу Господню з любов’ю, якщо хочеш бути Його другом і мати частку з Ним. Утіху залиш Богові; нехай Він чинить так, як Йому найбільше до вподоби. А ти зі свого боку будь готовий зносити страждання і вважай їх найбільшою утіхою, бо навіть якби ти сам один мусив зазнати їх усіх, страждання теперішнього життя не варті тієї слави, що має настати.

Коли дійдеш до того, що страждання стане тобі солодким і милим заради Христа, тоді вважай себе щасливим, бо ти знайшов рай на землі. Але доки страждання тебе дратує і ти шукаєш, як утекти, доти будеш нещасним, і скорбота, якої прагнеш уникнути, всюди йтиме за тобою. Якби ти звернув свої думки до того, про що належить думати, тобто до страждання й смерті, то скоро опинився б у кращому стані й знайшов би мир.

Хоч би тебе, як Павла, було взято до третього неба, ти й тоді не був би убезпечений від страждань. Ісус сказав: «я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти». Отже, страждати — це твоя доля, якщо хочеш любити Ісуса й служити Йому повік.

Якби ти тільки був гідний витерпіти щось за ім’я Ісусове, яка велика слава чекала б на тебе, яка велика радість була б усім святим Божим, яке велике повчання — тим, хто довкола тебе! Бо всі хвалять терпеливість, хоч мало хто хоче її плекати.

Тож маєш добру причину охоче терпіти трохи заради Христа, коли багато хто терпить куди більше заради світу.

Усвідом, що мусиш вести життя, яке є вмиранням; чим більше людина вмирає для себе, тим більше починає жити для Бога.

Ніхто не здатен утішатися небом, якщо не скорився тому, щоб терпіти труднощі заради Христа. Ніщо не миліше Богові й ніщо не корисніше для тебе на цій землі, як охоче страждати заради Христа. Якби тобі довелося вибирати, ти мав би радше бажати страждати за Христа, ніж утішатися багатьма розрадами, бо так ти більше уподібнився б до Христа й до всіх святих. Наша заслуга й наше поступування полягають не в багатьох насолодах і розрадах, а радше в тому, щоб зносити великі скорботи й страждання.

Якби справді було щось краще й корисніше для спасіння людини, ніж страждання, Христос показав би це словом і прикладом. Але Він ясно закликає учнів, що йдуть за Ним, і всіх, хто хоче йти за Ним, нести хрест, кажучи: «Коли хто хоче за мною йти, нехай одречеть ся себе, й бере хрест свій що-дня, та й іде слїдом за мною».

Тож коли ми прочитали й дослідили все, що написано, нехай останнім висновком буде те, що через багато страждань мусимо ввійти в Царство Боже.

Ви завершили: Про царську дорогу святого Хреста

Назад Далі