Наслідування Христа
Радість доброго сумління

Розділ 32 · 2 хв читання · 2 хв слухання

Радість доброго сумління

СЛАВА доброї людини — свідчення доброго сумління. Тож бережи сумління добрим, і завжди матимеш радість, бо добре сумління може знести дуже багато і приносить радість навіть серед недолі. А лихе сумління завжди неспокійне й боязке.

Солодким буде твій спочинок, якщо серце тобі ні в чому не докоряє.

Не радій, якщо не вчинив добра. Грішники ніколи не зазнають справжньої внутрішньої радості чи миру, бо «Нема миру безбожним», — каже Господь. Навіть якщо вони кажуть: «Ми в мирі, лихо нас не спіткає, і ніхто не посміє нас скривдити», — не вір їм; бо гнів Божий раптово повстане, і їхні діла обернуться на ніщо, а їхні задуми загинуть.

Хвалитися в недолі нетяжко тому, хто любить, бо це означає хвалитися хрестом Господнім. Але слава, яку дають або приймають від людей, недовговічна, і світську славу завжди супроводжує смуток. Слава ж добрих — у їхньому сумлінні, а не в устах людей, бо радість праведних — від Бога і в Бозі, і їхня веселість ґрунтується на істині.

Хто прагне справжньої, вічної слави, той не дбає про дочасну; а хто шукає минущої слави або не зневажає її в серці, той, безсумнівно, мало дбає про славу небесну.

Хто не зважає ні на похвалу, ні на осуд, той має великий мир серця і, якщо сумління в нього добре, легко буде вдоволений і спокійний.

Похвала нічого не додає до твоєї святості, а осуд нічого в неї не відбирає. Ти є тим, ким ти є, і не можна сказати, що ти кращий, ніж є в Божих очах. Якщо добре зважиш, який ти всередині, то не дбатимеш, що говорять про тебе люди. Вони дивляться на зовнішність, а Бог дивиться на серце. Вони зважають на вчинок, а Бог зважує намір.

Смиренній душі властиво завжди чинити добро і мало думати про себе. Ознака великої чистоти й глибокої віри — не шукати жодної утіхи у створіннях. Людина, яка не бажає жодного виправдання ззовні, явно довірила себе Богові: «Бо не той певний, хто сам себе хвалить, — каже святий Павло, — а кого Господь похваляє».

Ходити з Богом у глибині душі, бути вільним від усякої зовнішньої прив’язаності — ось стан внутрішньої людини.

Ви завершили: Радість доброго сумління

Назад Далі