Розділ 29 · 2 хв читання · 2 хв слухання
Доброта й мир у людині
НАСАМПЕРЕД зберігай мир у собі самому, і тоді зможеш нести мир іншим. Мирна людина робить більше добра, ніж учена. Тоді як пристрасна людина навіть добро обертає на зло і легко вірить у лихе, мирна людина, будучи сама доброю, все обертає на добро.
Людина, що перебуває в досконалому спокої, ніколи не буває підозріливою, а неспокійного й невдоволеного духа бентежать численні підозри. Такий і сам не має спокою, і іншим не дає. Часто каже те, чого не слід казати, і не робить того, що слід робити. Він переймається обов’язками інших, а своїми нехтує.
Тож зверни свою ревність насамперед на себе, а тоді зможеш по справедливості виявляти її й щодо ближніх. Ти вправно прикрашаєш власні вчинки виправданнями, яких не приймаєш від інших, хоча справедливіше було б звинувачувати себе й виправдовувати свого брата. Якщо хочеш, щоб люди терпіли тебе, мусиш і ти терпіти їх. Ось як далеко ти від справжньої любові та смирення, які не вміють ні на кого гніватися чи обурюватися, хіба що на самого себе!
Неважко жити поміж добрих і лагідних, бо таке товариство природно приємне. Кожен любить мирне життя і віддає перевагу людям однакової з ним вдачі. Але вміти жити в мирі з людьми жорстокими й лихими, з нестриманими і з тими, хто нас дратує, — це велика благодать, похвальна й мужня справа.
Одні живуть у мирі з собою і з ближніми, а інші ніколи не мають миру з собою і не несуть його нікому іншому. Ці останні — тягар для всіх, але ще більший тягар для самих себе. Нарешті, деякі живуть у мирі з собою і намагаються відновити його в інших.
Увесь наш мир у цьому нещасному житті полягає радше в смиренному перенесенні страждань, ніж у свободі від них. Хто найкраще вміє страждати, той матиме найбільший мир, бо він — переможець самого себе, володар світу, друг Христа й спадкоємець неба.