Розділ 11 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Як уникати пустих розмов
УНИКАЙ людських пересудів, наскільки можеш, бо розмови про світські справи, хоч би й щирі, дуже розсіюють, адже нас швидко обплутує й полонить марнота.
Часто я шкодую, що не змовчав і що пішов між люди. Чому ж, справді, ми розмовляємо й пліткуємо між собою, коли так рідко розходимося, не обтяживши сумління? Робимо так тому, що шукаємо розради в розмовах одне з одним і хочемо дати спочинок розумові, втомленому різними думками. Тому ми з великою охотою говоримо й думаємо про те, що дуже любимо, або про те, що нам дуже не до душі. Але, на жаль, ми часто говоримо марно і без жодної користі; бо ця зовнішня насолода надійно замикає двері внутрішній і Божій утісі.
Тож треба пильнувати й молитися, щоб час не минав марно.
Коли ж настане слушна й доречна хвилина говорити, скажи щось повчальне.
Лихі звички й байдужість до духовного зростання багато важать у тому, що ми перестаємо стерегти свій язик. Натомість побожна розмова про духовні речі дуже допомагає духовному зростанню, особливо коли люди одного розуму й духу єднаються в Бозі.