Розділ 109 · 2 хв читання · 3 хв слухання
Той, хто причащається, повинен з великою дбайливістю готуватися до зустрічі з Христом
Голос Христа
Я — Той, Хто любить чистоту, Податель усякої святості. Я шукаю чистого серця, і там місце Мого спочинку.
Приготуй Мені велику прибрану світлицю, і Я з Моїми учнями справлю в тебе Пасху.
Якщо хочеш, щоб Я прийшов до тебе й перебував із тобою, вимети стару закваску й очисти оселю свого серця. Зачини двері перед усім світом з усім гамором його пороків. Сиди, мов самотня пташка на даху, і в гіркоті душі роздумуй над своїми провинами.
Кожен, хто любить, готує для свого коханого найкращу й найгарнішу оселю, бо з цього пізнається любов того, хто приймає свого коханого.
Але знай, що жодною власною заслугою ти не можеш приготуватися достатньо добре, хоч би цілий рік на те витратив і ні про що інше не думав. Лише з Моєї доброти й благодаті тобі дозволено приступити до Моєї трапези, — так, ніби жебрака запросив на обід багач, а той не має чим віддячити за дар, хіба що смиритися і подякувати.
Роби, що можеш, і роби це дбайливо. Приймай Тіло Господнє, свого улюбленого Бога, що зволить прийти до тебе, не за звичкою і не з примусу, а зі страхом, із благоговінням і з любов’ю.
Я — Той, Хто покликав тебе. Я звелів, щоб це сталося. Я доповню те, чого тобі бракує. Прийди і прийми Мене.
Коли Я даю благодать побожності, дякуй Богові — не тому, що ти гідний, а тому, що Я змилосердився над тобою. А якщо її не маєш і почуваєшся радше сухим, не переставай молитися, зітхай і стукай і не відступай, доки не отримаєш хоч крихти спасенної благодаті.
Ти потребуєш Мене. Я не потребую тебе. Не ти приходиш освятити Мене, а Я приходжу освятити тебе й зробити кращим. Ти приходиш, щоб освятитися і з’єднатися зі Мною, щоб прийняти нову благодать і знову запалитися до виправлення. Не нехтуй цією благодаттю, але з усією дбайливістю приготуй своє серце і введи в нього свого Коханого.
Не лише перед Причастям слід тобі побожно готуватися, а й після прийняття Таїнства дбайливо берегти себе в побожності. Пильне стереження себе потім не менш потрібне, ніж побожне приготування перед тим, бо уважне чування після Причастя — найкраще приготування до здобуття ще більшої благодаті. Коли ж людина дозволяє своїй думці блукати серед зовнішніх розрад, вона стає зовсім неготовою.
Стережися багатослів’я. Перебувай у самоті й тішся своїм Богом, бо маєш Того, Кого цілий світ не може в тебе відібрати.
Я — Той, Кому ти повинен віддати себе цілком, щоб відтепер жити не в собі, а в Мені, відкинувши всі турботи.